Сергій Гармаш: Влада не піде на принципові поступки щодо Мінська, якщо вона хоче залишатися владою
Про те, чи Україна піде на поступки щодо Мінська в його російському трактуванні, "ДС" поговорила з членом делегації України в ТКГ Сергієм Гармашем
"ДС" Учора відбулося засідання робочої групи ТКГ. Чи розглядалися на них пропозиції "представників" ОРДЛО, на які Україна нібито зобов'язалася подати свою письмову реакцію?
С.Г. Справа ось як: Андрій Єрмак обіцяв реагувати на всі пропозиції, які є в ТКГ. Ми дійсно реагуємо, але це не означає, що ми брали зобов'язання письмово відповідати і, таким чином, визнавати де-факто ОРДЛО суб'єктом переговорів і стороною конфлікту, про що зараз активно говорять у ЗМІ і суспільстві. Завдання групи — розглядати будь-які пропозиції й ініціативи, які можуть вплинути на врегулювання конфлікту.
"ДС" На пресконференції Володимира Путіна і Емманюеля Макрона у Москві прозвучав меседж про те, що головною місією президента Франції у Києві є передача деяких пропозицій для прискорення виконання Мінських угод. Але ні французький, ні український президенти так і не згадали про це у Маріїнському палаці. Від нас щось приховують?
С.Г. Не думаю. Якби існувала кулуарна домовленість про щось, це було б помітно на засіданні робочої групи. Адже Москва не приховує, чого вона хоче. Кремль бажає, щоб ми почали обговорювати документи, що надійшли від ОРДЛО, а також хоче визначитись із єдиним трактуванням Мінських угод, які всі учасники трактують по-різному. Звісно, це трактування має бути у кремлівському форматі. Не думаю, що це можливо, тому що ніхто не може змусити нас підписати капітуляцію.
"ДС" Тобто ми продовжуємо наполягати на пріоритеті безпеки над політичною частиною Мінська?
С.Г. Так, ми продовжуємо дотримуватися свого трактування цих угод, і поки що жодних змін у цьому не передбачається. Може, щось зміниться, коли Макрон поїде, але на засідання ТКГ 9 лютого неможливо винести те, що не обговорювалося на робочій групі.
Тому, якщо якісь пропозиції Макрон і привіз із Москви, вони обговорюватимуться вже через три тижні, на наступному засіданні ТКГ. Це також може виявитися на зустрічі радників глав держав нормандського формату, якщо вона відбудеться раніше. Як казав Дмитро Козак на останній зустрічі, "наші партнери і взяли тайм-аут на два тижні, щоб напрацювати єдине трактування".
"ДС" Поки що єдиного трактування не простежується?
С.Г. Воно не простежується, і я, чесно кажучи, не вірю в можливість його створення взагалі. У наших країн дуже різне бачення своєї ролі у цьому конфлікті. Якщо Москва не визнає ключового моменту в тому, що вона є стороною конфлікту, а ми не визнаємо ЛДНР і ніколи не визнаємо, то дуже складно домовитися.
"ДС" Днями міністр закордонних справ Кулеба озвучив три головні червоні лінії, які Київ не переступить у жодному разі. Це стосується неможливості поступок щодо територіальної цілісності, прямих переговорів з "республіками", а також виключного права України приймати незалежні рішення з питань власної зовнішньої політики. Наскільки, на вашу думку, відчувається тиск на нас у цих напрямках і чи може він призвести до порушення цих ліній?
С.Г. Я не можу говорити про тиск, я не в ОП працюю, тому з мого боку може бути досить суб'єктивна оцінка. Думаю, навіть якщо тиснуть, то не зможуть примусити нас до якихось поступок Росії з цих питань, бо це не сприйме наше суспільство. А якщо суспільство не сприймає, то, про що там не домовився б президент, це може не схвалити Верховна Рада. Але якщо навіть вона це прийме, у нас є такий потужний фактор, як вулиця. І він історично склався в досить сильний елемент впливу на ситуацію в державі.
Не думаю, що влада піде на якісь принципові поступки, якщо хоче залишатися владою. Мені здається, що наші партери мають це розуміти. Думаю, що навіть Берлін і Париж не змушуватимуть нас це зробити.
"ДС" Навіть якщо нас не зможуть примусити порушити ті самі червоні лінії, минулої осені Зеленський згадував про референдум щодо Донбасу. Він доцільний? Про що можуть спитати народ?
С.Г. Дивлячись який референдум, ми ж не знаємо, яким він буде. Якщо справді сильно натиснуть наші партнери і Україна буде змушена йти на якісь поступки, я б на місці влади виніс це питання на референдум і заручився б підтримкою народу. А потім сказав би: "Ну вибачте, ми не можемо реалізувати те, що ви хочете, проти волі народу". Такий варіант можливий.
Можливий інший варіант. Вибори президентські все-таки будуть, а Зеленський обіцяв мир на Донбасі, який об'єктивно він дати не може. Тому може бути якась зміна політики щодо Донбасу, і люди можуть висловитися з цього питання. Це буде їхнє рішення, хоча політика Зеленського не була орієнтована на мир за всяку ціну.
Тобто це буде виправдання президента перед виборцями, що миру немає, бо громадяни не хочуть миру. З політтехнологічного погляду можна очікувати такого рішення.
"ДС" Чи буде повномасштабний наступ Росії на Україну, про що зараз говорить західна преса?
С.Г. Ні, я не вірю в це і ніколи не вірив. Не бачу в цьому сенсу насамперед для самої Росії.