Сергій Гармаш про те, що робити з проєктом закону про перехідний період на Донбасі
Які положення проєкту найбільше дратують Росію і коли його можна прийняти, "ДС" поговорила з представником української делегації в ТКГ Сергієм Гармашем
"ДС" Міністр з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук заявила, що Кабмін не відкликатиме законопроєкт про перехідний період з парламенту , чого вимагає Росія, хоча раніше на Банковій стверджували, що цього вимагають і Берлін з Парижем. Ситуація змінилась? Чому у Європі вирішили не тиснути на Київ у цьому питанні?
С.Г. Розглядатимуть його прямо зараз навряд чи будуть через напруженість загальної ситуації навколо України з боку Росії. Але його ніхто не відкликає, проєкт зареєстрований, підготовлений і коли буде підходящий геополітичний момент, його винесуть на голосування.
Згадані країни з огляду на їх побоювання гострої реакції з боку РФ дуже обережні в цих питаннях. Нещодавно і Зеленський у своєму інтерв'ю зазначив, що вони вимагають щодо цього законопроєкту, можливо не зняття його взагалі, а зниження активності в цьому процесі. І я це цілком розумію.
"ДС" Які положення законопроєкту викликають найбільше роздратування Росії і чи можливе їх зняття або приведення до такого виду, який не викликав би істерику Кремля?
С.Г. Головний пасаж, який не влаштовує Москву, у тому, що Росія названа стороною конфлікту. Виходячи з цього, вона втрачає можливість нав'язати Україні прямі переговори з ватажками квазіреспублік Донецька та Луганська.
Далі їх не влаштовує неможливість, відповідно до цього документа, легітимізації їх збройних формувань, т. з. "народної міліції". І, природно, неможливість проведення виборів до того, як буде взято під контроль України окуповану територію Донбасу.
Разом з тим, не можна сказати, що якщо прибрати якийсь пункт, вони будуть згодні. Їхня важлива позиція в тому, що можуть прийматися лише російські варіанти документів і спеціально в такій формі ведуть діалог, начебто хочуть якоїсь показової нашої капітуляції. І роблять це так, щоб компроміс не міг бути прийнятним. Мені одразу, як тільки я потрапив у цю ТКГ, це впало у вічі. З того часу мало що змінилося.
Західних партнерів не влаштовує те, що Росія розцінює це як вихід із Мінських угод. Чому вона займає таку позицію, сказати неважко: Росія взагалі не визнає своїх зобов'язань щодо Мінських угод, їх це не дуже непокоїть. Не виконуючи ці угоди, Москва до того ж інтегрує окуповані території у свій військовий, політичний, економічний та інформаційний простір. А ми, виходить, у цей час маємо сидіти і нічого не робити. Тому наша позиція теж має проявлятися та оформлятися у конкретні дії. І цей законопроєкт формулює ставлення нашої держави, як вона збирається вирішувати проблему Донбасу.
"ДС" Чому в документі не відображено принципової для Києва позиції, що вибори на Донбасі мають проводитися виключно після передачі законній владі контролю над російсько-українським кордоном?
С.Г. Справді, для нас це червона лінія та питання, яке постійно озвучується. Це умова України та нашого керівництва на всіх переговорах. Щодо законопроєкту — не володію інформацією, бо не маю відношення до його розробки.
"ДС" У чому суть ключових зауважень Венеціанської комісії до проєкту? Чи зміниться він докорінно, якщо Рада переробить документ відповідно до них?
С.Г. Там якісь дрібниці були за декількома пунктами. Це не та сама позиція, що й у Росії, яка каже: "Ми не будемо в принципі це обговорювати". Венеціанка має кілька окремих позицій і після цього було сказано, що закон доопрацьовуватиметься.
"ДС" Яку роль проєкт може відіграти на нинішньому етапі багатосторонніх консультацій щодо Донбасу?
С.Г. Враховуючи, що самі переговори зараз зайшли в глухий кут, навряд чи це може бути якимось козирем. Безумовно, необхідно мати план, якісь розроблені документи та взагалі алгоритм дій, щоб ні в кого не виникало можливості дорікнути нам, що ми нібито не знаємо, що робити з цією територією, не можемо і не готові її реінтегрувати. Навпаки, ми чітко розуміємо, що ми хочемо та демонструємо це у нашому проєкті. Інша річ, що всі українські ініціативи стосуються не лише цього законопроєкту, а будь-яка наша ініціатива блокується, бо вони вимагають від нас неприйнятних політичних поступок.
Тобто Росію цікавить не так зняття цього законопроєкту, а щоб ми вели прямі переговори з Донецьком та Луганськом. Але якщо його відкликати, це, гадаю, позначиться на внутрішньополітичній ситуації в Україні. Хоча, по суті, це нічого не змінює, бо через якийсь час його знову можна було б внести на розгляд. Думаю, в Росії це теж розуміють, тому наполягають на публічному скасуванні, сподіваючись заразом дестабілізувати цим і політичну ситуацію всередині України.
