Роман Головенко про те, навіщо Коломойський вийшов з наглядової ради "1+1"

"ДС" 8 грудня власник "Плюсів" Ігор Коломойський вийшов з наглядової ради каналу. Це якось допоможе обійти у майбутньому закон про олігархів? Чи це лише перший крок із багатьох, щоб зберегти контроль у нових умовах?

Р.Г. Не виключено, що це пов'язано з антиолігархічним законом. Але процес стартував ще до появи цього документу, коли пан Коломойський почав поступатися своїми правами на частки телеканалу журналістам. Тому напряму це не можна пов’язувати.

Я не вважаю, що контролю Коломойського над телеканалом щось загрожує. З точки зору піару буде подаватися, що це журналісти, які спільно володіють каналом і розділяють відповідальність, а не сам олігарх накидає якусь пропаганду аудиторії.

"ДС" Яких кроків у цьому ж контексті слід очікувати від Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, власників "Інтера" щодо своєї медіавласності?

Р.Г. Не бачу прямої загрози для медіа з боку антиолігархічного закону. В ньому володіння медіа — це один з критеріїв олігарха, але він так широко розписаний, що коли хтось матиме одну районну газету, то все одно його можуть визнати олігархом. Цей закон передусім спрямований на недопущення фінансування політичних партій. Є історія з Рінатом Ахметовим, але по його медіа ми якихось кардинальних змін поки що не бачимо, тому що медіахолдинг Ахметова великий, і йому мабуть ніде буде дітися після вступу в дію закону про олігархів.

"ДС" Офіс президента залучив до війни з ахметівськими медіа грантові організації, які почали просувати тему русофільства каналів олігарха на Заході та в Україні. Навіщо це було зроблено, що можна змінити подібними акціями?

Р.Г. Я не чув про співпрацю грантових організацій з ОП. Що ж до історії з русофільством телеканалів Ахметова, то пам’ятаємо, як після закриття промедведчуківських каналів частина їх відомих медійних облич пішли працювати в медіа Ахметова, це дуже явний маркер.

Всі пам'ятають, що Ахметов був членом фракції Партії регіонів, чиїми спадкоємцями є, певною мірою, наші проросійські партії. Ця тяглість прослідковувається, і не дивно, що звертають увагу на те, який контент просувають, зокрема, пані Влащенко чи Василь Голованов, чи ще деякі персонажі з каналів Ахметова. Не думаю, що це якось детерміновано ОП, але може були очікування більш помірних позицій згаданих журналістів на ахметівських телеканалах. Однак присутність таких персонажів у його медіа дає знак, що вони будуть транслювати певну проросійську позицію.

"ДС" Чи можуть медіавійни та спроби переділу медіапростору сприяти створенню незалежних журналістських профспілок, які по-справжньому захищатимуть права співробітників ЗМІ та вказуватимуть на грубі порушення з боку гравців медіасфери?

Р.Г. Якщо дивитися глибше, профспілка все-таки інститут ХХ століття. А зараз через соцмережі можна набрати штрейкбрехерів, це не проблема, раніше на такі речі треба було витратити купу часу. Тому сьогодні профспілка вже не такий страшний інструмент, який може змусити власника змінити медійну політику. Та сподіваюся, що журналістський рух зможе об’єднатися саме навколо медійних стандартів.

Питання не в тому, що влада на базі каналів "Дом", "Рада" щось створює, і наскільки великими можуть бути там рейтинги. Можливо, влада має певні ілюзії отримання політичного зиску від маніпуляцій з тими каналами.

Але для журналістів це певний фактор. І хоч їх середовище роз’єднане, але наразі відбуваються переговори з приводу "Медіаруху", який заснований у 2019 році, а зараз до нього приєдналися нові люди. Не все там ідеально і гладко, з огляду на різні позиції і точки зору, але цей процес розвивається.

Питання в тому, кого все-таки вважати журналістом. Бо якщо людина фактично виконує роль "розмовляючої голови" і задає зручні питання спікеру, якого просуває власник каналу, це журналістика чи пропаганда? І чи вважати таких людей журналістами?

"ДС" Чи має Банкова реальні шанси встановити "контроль над телевізором" до чергових парламентських чи президентських виборів?

Р.Г. Рейтинги каналів умовного медіапулу ОП невеликі. В плані контролю над телевізорам — якщо олігархи дружать з президентом, то гарантують йому лояльну редакційну політику на своїх телеканалах. Це не виглядає так, що всі бояться Нацради, яка запровадить цензуру чи когось позбавить ліцензії. І невідомо ще, хто тут перший ініціативу висуває. Чи президент збирає олігархів і пропонує забезпечити сприяння на їх телеканалах, чи може олігархи самі приходять з цією пропозицією.

Зрозуміло, що той же Порошенко — природний ворог Зеленського, і миритися навряд чи вони колись будуть. Але казус з Ахметовим демонструє вже зміну медіаландшафту для президента і влади. Не думаю, що буде встановлений якийсь тотальний контроль. Та навіть якщо гіпотетично уявити, що вирішили закрити "Прямий" і 5 канал, їх аудиторія піде в інтернет. Соцмережі ніхто не відмінить, тому закривати ці канали немає сенсу. На каналах інших олігархів, крім Ахметова, я не спостерігав якоїсь помітної критики на адресу президента. Не рахуючи , звичайно, проросійських, які хоча й закриті, але намагаються транслюватися в You Tube і так далі.

Зрозуміло, що президент вже не має зараз такої, як раніше, медійної теплої ванни, але до виборів ще понад два роки, і аудиторія переходить все більше в інтернет. Побачимо, може, на наступних виборах вплив телебачення буде не таким великим, як на минулих.