Остап Кривдик про те, чому річна програма "Україна-НАТО" виконана лише на 57%

"ДС" Експерти з Ради громадського нагляду виконання Річної національної програми (РНП) під егідою Комісії Україна-НАТО порахували, що вона виконана на 57% — це багато чи мало? Про що свідчить цей показник?

О.К. По-перше, це свідчить, що річна національна програма виконується, а по-друге — вона могла би виконуватися краще. Наприклад, РНП виконана по безпеці на 60%, а по антикорупційній діяльності лише на 30%.

Важливим моментом є те, шо це швидше кількісний показник, щоправда ми беремо уточнення по коефіцієнтам. Наша методика дає можливість коригувати оцінку певного заходу. Відтак, не всі заходи мають однакову вагу. Наприклад розробка закону, проведення якихось консультацій чи круглого столу — заходи різного за рівнем впливу на державну політику.

Ми говоримо саме про кількісний аналіз на основі урядових даних. Якісний аналіз буде вже наступним кроком Ради громадського нагляду виконання РНП. Відзначу, що 57% — це показник про виконання програми лише за півроку. Річний аналіз ми будемо робити вже в наступному році, після отримання звіту Кабміну орієнтовно у січні.

"ДС" В чому ми досягли найбільшого прогресу на шляху до НАТО?

О.К. Звіт про виконання РНП показує певні успішні тенденції, наприклад розроблення і затвердження Стратегії комунікації з питань Євроатлантичної інтеграції України до 2025 р., затвердження низки доктринальних документів з підготовки і застосування ЗСУ та інших сил оборони, відновлення відповідальності за неподання декларацій. Це можна назвати певними позитивними кроками, для яких раніше не було чи то політичної волі, чи то організаційної спроможності.

Громадське спостереження дає сподівання, що таких речей буде більше і вони будуть системнішими.

"ДС" За якими напрямками відстаємо?

О.К. Зверну увагу, що згаданий на початку кількісний показник не означає, що у нас все дуже добре. Наприклад, в судовій галузі є багато незавершених моментів: не реформований ОАСК, не прийнято низку внутрішніх документів і т.д. Загальний відсоток може бути досить високим, але багато принципових і важливих речей залишаються незробленими.

Це, зокрема, антикорупція та антимонопольна діяльність, де дуже серйозні відставання. З точки зору якісного аналізу, в безпековому напрямі, який виконано на 60% , все одно є недоліки, зокрема, не напрацьовано нормативно-правову базу для функціонування системи оборонних закупівель у військовій сфері. Ще, наприклад, є реформа стосовно державної таємниці, де так і не прийнято відповідний закон. Тому тут потрібна ще дуже серйозна робота.

Очевидно, це проміжний звіт, який буде доповнюватися, але проаналізовано більше 930 конкретних дій різних установ, і вже зараз видно певну динаміку, проблемні місця, на які варто звернути увагу нашому уряду.

"ДС" А як виконують річні плани інші країни, які прагнуть вступити до НАТО?

О.К. Ми цікавилися грузинським досвідом, але, на жаль, там ці дані засекречені. Тому Україна в цьому плані є таким собі "притулком відкритості", і поки що ми не маємо такої порівняльної бази. Думаю, що співпраця з колегами, наприклад, балканськими державами, могла би бути досить цікавою. Зокрема з тими, хто вже виконав свої річні національні програми. Хоча там теж бувають нюанси, зокрема в Румунії і Болгарії, які, вже маючи євроінтеграцію, довиконують свої програми, що розтягується на роки.

"ДС" Наскільки важливе виконання РНП для поступу України в НАТО?

О.К. Відповідно до 69 пункту заключного комюніке цьогорічного саміту НАТО у Брюселі, шлях до членства в Альянсі пролягає через виконання ПДЧ. А дорога до ПДЧ йде через виконання річних національних програм. Те, що наша РНП насправді є п’ятирічною, а не однорічною, як раніше, є великим кроком вперед.

Раніше було багато перенесень невиконаних пунктів на наступний рік, що ускладнювало нагляд за цим процесом. Багато речей було зроблено попередньою владою, але сьогоднішній п’ятирічний план покращує можливості для стратегування, бюджетування і контролю цього процесу.

Крім того, річна національна програма є українським документом, не натівським і не двостороннім. І вона не є лише безпековим і оборонним документом, хоча безпека займає там багато місця. Важливо те, що в першому пункті РНП прописано набуття членства в ЄС. Тобто євроатлантична інтеграція включає в себе вступ України у ЄС. Ці речі, принаймні в РНП, невіддільні.

Якщо більше заглибитися у цей документ, то побачимо там і питання реформації українського урядування, досягнення євростандартів у судовій та правоохоронній галузях, енергетиці. Окремо стоїть питання боротьби з корупцією.

Це, по суті, велика світоглядна програма, яка може об’єднати всіх українців, незалежно від того, вони за чи проти влади. Це зміна України на краще, те, за що ми стояли на Майдані і сьогодні виборюємо у війні з північним агресором. Щоб наша країна стала частиною цивілізованого світу і у нас була сила права, а не навпаки.