Ольга Оніщук: Шлях до отримання компенсації за зруйновану нерухомість буде тривалим і тернистим

— Українці через "Дію" вже подали близько 260 тисяч інформаційних повідомлень про пошкоджене майно. Це лише проміжні цифри станом на кінець серпня, однак кількість постраждалих від рук агресора вражає. Що їм пророкує запуск нового реєстру: чи потрібно буде дублювати вже зареєстровану інформацію в "Дії"?

— Я постійно спілкуюся з громадянами, які внаслідок ворожих обстрілів залишилися без даху над головою. Більшість із них, дійсно, до кінця не розуміє, як працюватиме механізм отримання компенсації. Причому питання виникають ще на первинному етапі фіксації руйнацій. Існує усталений стереотип: все, що потрібно зробити постраждалому, аби отримати компенсацію, це подати відповідне повідомлення в "Дію". Насправді це не так.

Що таке "Дія"?.. Це онлайн-сервіс для надання державних послуг, який побіжно виконує й інші функції, зокрема фіксації і зведення статистичної інформації. Саме такі опції передбачені сьогодні для подачі повідомлення про пошкоджену чи знищену нерухомість. Скажімо, постраждалий через застосунок "Дія" подає вказану інформацію: система автоматично ідентифікує особу, а також її майно, втім тільки у разі, якщо відомості про об’єкт раніше були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Якщо такі відомості не були оцифровані, тобто право власності господаря закріплено тільки на паперових носіях (у багатьох українців саме така ситуація), застосунок цієї інформації не "бачить", її потрібно вносити вручну, при цьому не треба подавати ніяких підтверджуючих документів.

Імперативної вимоги щодо наявності у заявника правовстановлюючих документів не встановлено і для подачі повідомлення про пошкоджу або знищену нерухомість через адміністратора ЦНАПу чи нотаріуса. Незалежно від способу подачі інформації (відбувається це онлайн, офлайн чи опосередковано через уповноваженого представника), вимоги однакові. Повідомлення має містити інформацію як про особу, так і про нерухомість: тип майна, його адресу, загальну площу та інші технічні характеристики, а також відомості про пошкодження або знищення (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності).

Я веду до того, що на етапі подачі заявки в "Дії" перевірка достовірності інформації про факт руйнування нерухомості і про належність її заявнику не здійснюється: інструментарій сервісу цього не дозволяє зробити. Саме тому було створено Реєстр пошкодженого та знищеного майна — систему, яка матиме функціональні можливості для накопичення, обліку, обробки та зберігання інформації не тільки про зруйновані об’єкти і їх власників, а й ще про шкоду та завдані збитки. Ця база даних покликана стати інформаційним фундаментом для процедури компенсації.

Хочу заспокоїти всіх тих, хто вже подав інформацію про руйнації через "Дію": нікуди додатково звертатися не потрібно. Ці дані будуть автоматично інтегровані до Реєстру, тоді як інформація щодо шкоди і завданих збитків буде поступово наповнюватися…

— Ким?

— Користувачами реєстру, які одночасно виконуватимуть функцію публічних реєстраторів. Коло таких суб’єктів широке: військові адміністрації, виконавчі органи міських і селищних рад, місцеві держадміністрації, ДСНС, низка профільних міністерств, нотаріуси, ЦНАПи, оцінювачі майна, ОСББ та інші.

— Цей реєстр вже працює? Чи зможуть постраждалі перевірити внесену інформацію щодо їхнього майна?

— Наскільки мені відомо, Реєстр пошкодженого та знищеного майна повноцінно ще не запрацював. Принаймні, нотаріуси до нього поки не були підключені. Тож говорити про нюанси роботи цього ресурсу сьогодні можна суто теоретично, орієнтуючись на вимоги чинного Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Останнім встановлено, що інформація, внесена до цього реєстру, є відкритою і загальнодоступною, крім персональних даних осіб.

Звісно, в умовах воєнного стану із цього правила можуть зробити виключення, наприклад, такі, які наразі встановлені для користувачів і реєстраторів з тимчасово окупованих територій. Нагадаю, що з першого дня повномасштабного військового вторгнення росії доступ до більшості українських реєстрів було заблоковано. Це було зроблено передусім із міркувань інформаційної безпеки: навіть уявити страшно, щоб наробили окупанти і колаборанти, маючи можливість скористатися персональною інформацією про українців і їхні майнові права!.. За кілька місяців роботу реєстрів відновили, але не у всіх регіонах України: для тимчасово окупованих територій і тих, де ведуться активні бойові дії, обмеження діють і досі.

— На початку нашої розмови ви говорили про те, що більшість постраждалих до кінця не розуміє, як працюватиме механізм отримання компенсації. Це й не дивно, адже чітко визначеної процедури в Україні поки що немає. На вашу думку, чому парламентарі не квапляться з розглядом у другому читанні законопроєкту №7198, який встановлює відповідний алгоритм?

— Ми орієнтуємося на політичну волю і офіційну риторику перших осіб держави про необхідність запуску процесу відшкодування збитків постраждалим, яка вже підкріплена певними кроками, як реалізованими (як, наприклад, подача повідомлення в "Дію), так і задекларованими. До останніх можна віднести і згаданий вами проєкт № 7198, який покликаний створити національний механізм розгляду заяв щодо надання компенсації за зруйновану нерухомість. Ця законодавча ініціатива готувалася ще на початку повномасштабного військового вторгнення РФ і була прийнята за основу 1 квітня 2022 року. Законопроєкт — недосконалий, адже не дає відповідей на цілу низку проблемних питань, з якими стикаються постраждалі. Над текстом цього документу потрібно ще суттєво працювати, аби створити якісний законодавчий "продукт", який відповідатиме реаліям сьогодення. Парламентарі це, я думаю, розуміють, тож і не квапляться з ухваленням відповідного закону.

Сьогодні безперечний пріоритет — це перемога України над російськими загарбниками на полі бою, саме тому всі сфери життя країні переведені на військові рейки. Паралельно не припиняється процес дипломатичних перемовин задля пошуку джерел фінансування і механізмів для відновлення нашої держави.

— Ключове питання: як змусити Російську Федерацію заплатити за руйнації?

— Ілюзій щодо добровільної виплати Росією репарацій Україні зараз ніхто не має. Тож питання на міжнародному порядку денному саме так і формулюється: як примусити агресора платити? Опосередковано це питання вже вирішується за рахунок запроваджених санкцій, що ж до умовно прямої сатисфакції — конфіскації "заморожених" активів РФ у багатьох країнах світу на користь України, то ця ідея тільки обговорюється. Втім поки далі заяв про те, що Європейський Союз планує розробити юридичну основу для конфіскації підсанкційних російських активів і використання їх для повоєнної відбудови України, дипломати не просунулися. За різними оцінками, тільки країни Євросоюзу вже "знерухомили" статки країни-агресорки на суму, яка варіюється в межах від 14 до 24 млрд євро. Звісно, ці цифри вдесятеро менші порівняно з замороженими золотовалютними активами російського центробанку, які оцінюються у 300 млрд доларів. Щоправда, консолідованої позиції щодо можливості скерувати ці кошти на відновлення України поки що немає, адже ці статки агресора захищені одним із базових принципів міжнародного права —суверенним імунітетом.

"Розв’язати руки" державам, які не наважуються на конфіскацію російських активів на користь України через наявні законодавчі запобіжники або ж репутаційні ризики, допомогли б міжнародні зобов’язання. Саме тому все частіше реанімують питання про реформування існуючої системи світової колективної безпеки і посилення інституційної спроможності міжнародних організацій, зокрема Організації Об’єднаних Націй (ООН). Головна причина нинішньої безпорадності ООН у приборканні військової агресії Росії проти України — право вето РФ у Радбезі. Це привілей постійного члена, яким агресор відверто маніпулює, блокуючи будь-які серйозні дипломатичні кроки для відновлення міжнародного миру та порядку, нівелюючи тим самим головну місію ООН.

Останнім часом наші урядовці і дипломати помітно активізувалися на міжнародній арені. Проте, незалежно від того, якими будуть результати роботи вітчизняних можновладців у цьому напрямі, я є прихильницею ідеї розробки національного механізму виплати компенсацій за зруйновану ворогом нерухомість вже зараз.

Створення такого інструменту під час війни країною-жертвою агресії може стати унікальним українським досвідом і буде вирішальним фактором для наших міжнародних партнерів, які планують допомогти у відбудові нашої країни.

— Що робити власникам зруйнованого чи пошкодженого житла: подати заяву в "Дії", а далі просто сидіти і чекати на отримання компенсації?

— Шлях до отримання компенсації за зруйновану нерухомість для багатьох постраждалих буде тривалим і тернистим. Сьогодні про це мало хто говорить, аби не створювати додаткову суспільну напругу, але подачею заявки в "Дії" процедура відшкодування збитків точно не обмежиться, це треба розуміти!

Умовно "компенсаційний" шлях можна розділити на чотири важливі етапи ("фіксація руйнацій", "подача заявки в "Дію", "підготовка документів", "отримання компенсації"), три з яких — можна проходити вже зараз.

Зрозуміло, що у тих власників, чиє пошкоджене житло знаходиться на підконтрольній Україні території, де не ведуться активні бойові дії, за умови, що всі документи на майно вцілили, або ж відомості про права вже містилися в ДРРП, жодних проблем виникнути не повинно. Такі громадяни мають лише належним чином зафіксувати факт руйнування нерухомості, подати відповідну заявку в "Дію", пересвідчитися, що правовстановлюючі документи в порядку і знаходяться в безпечному місці, та чекати на отримання компенсації. Втім, прогнозую, що на практиці буде багато складних життєвих "кейсів", коли потрібно буде відновлювати втрачені документи, підтверджувати свій статус інвестора будівництва, доводити своє право як спадкоємця на отримання відшкодування збитків тощо.

Тож, поки вся країна чекає на старт компенсаційної кампанії, рекомендую постраждалим не зволікати: якщо безпекова ситуація у регіоні дозволяє, треба належним чином зафіксувати руйнування і підготувати необхідні документи вже сьогодні.