Чи потрібен Україні новий формат співпраці, до якого нас запрошує Польща - інтерв'ю з Олексієм Мельником

"ДС" Польський посол Бартош Ціхоцький заявив, що Україні варто звертати більше уваги на регіональне співробітництво з сусідами — країнами Балтії, Вишеградською четвіркою і Румунією. Чому Польща думає, що ми приділяємо мало уваги регіональним союзам, і чи це справді так?

О.М. Не лише поляки кажуть, що ми приділяємо цьому мало уваги. Про те, що ми не розвиваємо пріоритетні відносини з нашими найближчими сусідами, часто говориться в експертній спільноті України. В першу чергу, у нас приділяють увагу контактам з Вашингтоном, Брюсселем, Берліном чи Лондоном. Водночас, залишається невикористаним потенціал двосторонніх відносин та міжрегіональних союзів. Якщо запитати у перехожих, ніхто й не згадає, що таке ГУАМ і що Україна зробила у цьому форматі. Хоча останнім часом намітилися позитивна тенденція відновлення саме в цьому форматі роботи з Грузією і Молдовою. Це той потенціал, який не повинен бути маргінальним в нашій міжнародній дипломатії. Адже саме з цими країнами у нас набагато більше спільного, ніж з великими світовими гравцями. З ними можна було б об'єднувати зусилля у посиленні транскордонного співробітництва, на знакових міжнародних платформах.

"ДС" Візьмемо Люблінський трикутник. Чим поганий цей формат з точки зору Польщі і з нашої точки зору?

О.М. Тут треба розуміти, з якою метою створене це поки що неформальне об'єднання. Перше, про що йшлося у інтерв'ю посла — дипломатичний формат. На першому етапі це навряд чи передбачає створення якихось структур чи постійного представництва. Мова йде про кілька держав, яких об'єднують спільні проблеми, інтереси з наголосом на питання безпеки. Це такий майданчик для консультацій, напрацювання рішень, які потім будуть реалізуватися у економічних проектах чи дипломатичних ініціативах. При цьому, швидше за все, не йдеться про створення структур, подібних до військових союзів.

"ДС" З іншого боку, ми пробуємо увійти до Тримор'я, беремо участь в Дунайській Комісії, співпрацюємо з Вишеградською четвіркою. Чи не є це розпорошенням ресурсів?

О.М. Свого часу Центр Разумкова робив навіть великий дослідницький проект стосовно участі України в роботі міжнародних організацій. Виявилося, що Україна бере участь у близько 70 різних утворень, починаючи з ООН і до досить екзотичних. Робота в таких організаціях передбачає певне навантаження на урядовий апарат. Це також і певні внески, тому цілком логічно задуматися, чи варто долучатися до якогось нового міжнародного об'єднання і розпорошувати свої сили і ресурси. Щоб уникнути цього, потрібно робити велику підготовчу роботу перед тим, як давати згоду на вступ до таких організацій.

"ДС" Наскільки взагалі є життєздатним формат — країни Балтії, Вишеградська група, Румунія і Україна?

О.М. Країни одного регіону, які мають спільні проблеми, невирішені питання двостороннього порядку мають об'єднуватися. Названі країни, окрім України, є членами ЄС і НАТО і можуть не шукати участі в нових об'єднаннях. Разом з тим Польща виступає ініціатором нових форматів, відчуваючи певні обмеження і недостатню увагу до своїх національних інтересів в організаціях, членом яких вона є сьогодні. Нові організації в жодному разі не можуть бути альтернативою ЄС і НАТО, але дозволяють більше сконцентруватися над вирішенням проблем спільного з нами регіону.

"ДС" Чим кожен з учасників може збагатити згадане умовне об'єднання?

О.М. В першу чергу варто зазначити, що цей формат не є якимось магічним вирішенням усіх наших проблем, а просто відкриває нові можливості в цьому доволі вузькому колі країн. Такі об'єднання, безумовно, потрібно використати для просування та підтримки наших інтересів на рівні членства. Це ще одна можливість контактування на двосторонньому рівні. Знову ж таки, мова йде поки лише про можливості і важко зараз говорити, як окупляться витрачені при цьому ресурси. В такому об'єднанні сусідніх держав я бачу тільки позитив.

"ДС" Як на активізацію регіонального співробітництва в Східній Європі вже вплинуло і ще вплине створення AUKUS і загострення конфлікту всередині НАТО?

О.М. Всі події, які зараз відбуваються навколо цього, безумовно, пов'язані. Це об'єднання, яке створюється в тихоокеанському регіоні, зорієнтовано саме на той регіон, а не на євроатлантичний. Як буде розвиватися ця ситуація, сказати важко, треба спостерігати.

Процеси, які можуть зараз відбуватися всередині НАТО з огляду на загострення відносин між США та Францією, слід розглядати окремо. Робити висновки, які транслюються у російських ток-шоу, що Франція може вийти з НАТО, а завтра буде створена європейська армія поза НАТО, звичайно, несерйозно. Хоча зрозуміло, що подібні виклики не зміцнюють трансатлантичну єдність. Тому це можна вважати ще одним стрес–тестом для самої організації.