Голова комітету виборців про те, як під прикриттям коронавірусу можна місяцями затягувати підрахунок голосів

"ДС" У першу ж ніч підрахунку голосів на окрузі №87 голова ОВК, представник "Голосу" Олексій Остроухов зник і більше не виходив на звʼязок, на деякий час зникли і 9 членів ОВК. Після цього партія "Голос" замінила свого представника, але залишається питання: яка відповідальність загрожує йому і членам комісії за чинним законодавством за саботаж роботи?

О.К. Законодавство передбачає досить високе покарання за такий саботаж, за відмову виконувати свої обов'язки, але в нашому випадку покарання не буде жодного. Тому що зараз дуже часто використовують як прикриття фактор коронавірусу. До прикладу, за нашою інформацією 9 членів цієї окружної комісії звернулися до місцевих лікувальних закладів з проханням здати тест на коронавірус. І при тому, що у всіх 9 цей тест був негативний, надалі вони знову висловили намір здавати тести. І прикриваючись хворобою, вони легко уникають покарання. Тим більше, що ця псевдопідтверджувана захворюваність була чітко відрегульована юристами штабу одного з кандидатів, отже в юридичній площині там буде все чисто. Тобто при "якісній роботі" можна затягувати з встановленням результатів виборів навіть не тижнями, а місяцями. І ми бачили всі ознаки того, що цей процес штучно затягувався.

"ДС"  Наскільки я зрозумів, за витівки такого штибу у нас передбачено достатню відповідальність, тобто посилювати її не треба?

О.К. На сьогодні відповідальність за порушення виборчого законодавства досить серйозна і передбачена як Адміністративним, так і Кримінальним кодексом України. Посилення відповідальності нам не дасть жодних відчутних результатів. Питання в іншому. Для того щоб виборча кампанія відбувалася в цивілізованому руслі, мають дієво працювати правоохоронні та судові органи. З іншого боку — це довготривалий процес підвищення політичної ролі партій в суспільстві для того, щоб партії почали остерігатися політичної відповідальності. Адже якщо представники партій дозволяють собі відкрите порушення законодавства, виборці мали б ці партії в майбутньому ігнорувати. Отже, треба лікувати партійну систему в цілому.

"ДС"   Вважалося, що корупцію і зловживання на виборах можна серйозно обмежити, перейшовши від змішаної системи до чисто пропорційної. Але передбачені в новій системи відкриті списки партій — це ті ж конкретні Петренки й Сидоренки в конкретних територіальних округах, і є причини тиснути на ОВК та втручатися в підрахунок голосів. Як врахувати подібні ризики? Наприклад, коли під час всеукраїнських виборів півсотні голів ОВК раптом "зникнуть", як на 87-му окрузі.

О.К. Це проблема правоохоронної системи, яка часто не могла проводити якісного розслідування для того, щоб могли виконуватися рішення. До того ж ми розглядали питання ролі політичних партій в суспільстві виключно в форматі чарівної кнопки: прийняв нову виборчу систему — зник підкуп, посилили відповідальність — зменшилася кількість правопорушень. Насправді, посилення відповідальності автоматично не призводить до зменшення порушень. Під час прийняття виборчого кодексу досить багато важливих ідей, інновацій, пропозицій, які були закладені в кодекс, просто зникли в сесійній залі.

Зокрема, дуже мало чого залишилося від відкритості списків, тому що законодавець передбачив високі бар'єри виборчої квоти. Законодавець передбачив непрозорість формування виборчих списків, коли більш прохідні місця займали саме партійні спонсори, родичі, свати, потрібні люди. А часто незаангажованих медійних кандидатів використовували просто для прикриття лідерів списку. Проблем є багато. Поки що я не бачу пропозицій політичних партій для того, щоб можна було сказати — парламент готовий до перезавантаження виборчої реформи і прийняття повноцінної виборчої реформи. Я думаю, що все завершиться черговими косметичними змінами і черговими політичними заявами про те, що ми провели чергову революційну реформу.

"ДС" В чому ви бачите вихід із таких речей, як непрозорість формування списків та інших згаданих Вами проблем нового Виборчого кодексу?

О.К. Я переконаний, що виборчу реформу потрібно розглядати невід'ємно від низки інших реформ. Тобто це мала б бути одночасно реформа законодавства, що регулює діяльність політичних партій і їх державне фінансування. До прикладу, реформа законодавства про реєстрацію громадян. Адже у нас за різними оцінками — від 5,5 до 6 млн громадян мають проблеми із голосуванням. Не мають реєстрації близько мільйона громадян, більше мільйона — це внутрішньо переміщені особи, які мають труднощі з реалізацією виборчого права, українські громадяни, які тимчасово перебувають за кордоном, де недостатня кількість виборчих дільниць. Це пов'язано з фінансуванням. Тому для того, щоб вирішити цю проблему, потрібно спростити механізм реєстрації, щоб громадяни мали можливість безперешкодно стати повноцінними членами територіальних громад.

Крім того, нам потрібен не світовий досвід, а чітка робота правоохоронних органів. Коли у нас будуть перші сотні прикладів реального тюремного ув'язнення для людей, які нехтують нормами виборчого законодавства, думаю, це серйозно може збити механізми підкупу.

"ДС" Серед великих недоліків нового Виборчого кодексу називають залежність кількості депутатських мандатів в кожному з регіонів від активності виборців, а не загальної кількості зареєстрованих виборців, як прийнято в розвинених демократіях. Ось цю диспропорцію якось потрібно виправляти?

О.К. Питання пасивності виборців — це проблема не лише України, а й усього світу. Ми бачимо, що в Європі системно борються з проблемою абсентеїзму, тобто свідомим небажання приймати участь у виборчих процесах. І для цього там працює велика державна машина, яка на різних етапах життя громадянина проводить з ним роботу з вивчення основ політичної системи, основ виборчого права тощо. Працюють із школярами, студентами, готують майбутніх виборців. Це надзвичайно важливо для України тому, що з кожною виборчою кампанією, за винятками активізації в пікові моменти, явка виборців меншає.

Я б сказав, що проблема випадкового емоційного вибору дуже серйозна. Її потрібно вирішувати. Для її вирішення має працювати державна машина для виховання змістовного виборця. І саме на такі програми не треба шкодувати грошей. Але зараз виборчі процеси — це сфера фінансування за залишковим принципом. Візьміть хоча б те, що переважна більшість членів виборчих комісій не отримують відшкодування за свою роботу, а оплачується робота лише кількох членів комісій. При тому це невелика сума, в середньому 250 грн за день роботи,

"ДС" Ви маєте на увазі дільничні комісії?

О.К. Так. Це люди, які змушені стояти по кілька діб в чергах і здавати протоколи з документацією. Тобто держава, не фінансуючи належним чином виборчий процес, фактично штовхає цих людей в обійми корупціонерів. І хто платить більше, той має контроль над виборчими комісіями. Тому ми маємо повну вакханалію, коли пропадають бюлетені, як у тому ж 87-му окрузі, або штучно гальмується процес підрахунку. В результаті спотворюються результати виборів, а виборці не довіряють волевиявленню. Тому в сфері виборів держава не повинна економити.