Олексій Дорошенко про те, чи варто боятись погроз Лукашенка припинити імпорт до України
Про торгівлю з Білоруссю та зміни, які відбулись у цьому напрямку за останні півтора роки, "ДС" поговорила з економістом Олексієм Дорошенком
"ДС" Днями Олександр Лукашенко дав інтерв'ю роспропагандисту Володимиру Соловйову, в якому анонсував проблеми з імпортом критично важливих для України товарів. Наскільки це справді серйозна проблема?
О.Д. У XXI ст у світі існує ринок покупця і фактично не існує ринку продавця. Тобто той, хто купує, диктує умови. Україна купує у Білорусі втричі більше, аніж продає їй. І знайти нові ринки Білорусі зараз буде вкрай важко.
Що ж до України, то ми досі не не знайшли заміну якимось білоруським позиціям, оскільки просто не займались цим — є чимало інших критичних питань, які потребують вирішення.
"ДС" Наскільки швидко можна замінити білоруський імпорт? Чим і звідки?
О.Д. Ми завозимо з Білорусі три головні групи товарів. Зокрема, нафтопродукти — російська нафта або російський газ, які білоруси переробляють. Майже 50% мастил в Україні — білоруські. Втім, їх можна замінити європейськими — до прикладу, поляки, які мають нафтопереробний завод у Литві, зараз тестують постачання мастил. Складніша ситуація з бітумом — його теж можна було б завозити з ЄС, але цей ринок нами наразі не дуже відпрацьований.
"ДС" А як щодо добрив? Вони зараз дорожчають на світовому ринку…
О.Д. Білоруські добрива сьогодні є великою проблемою, бо цей ринок для нас може закритися або через переорієнтацію поставок у Росію, або через санкції американців. Йдеться про "Білоруськалій", який був найбільшим постачальником у світі, Україна, до речі, досі купує його продукцію.
Сьогодні "Білоруськалій" не має ринку збуту в Європі, оскільки Литва відмовилася від транзиту добрив через свою територію, таким чином заблокувавши поставки на зовнішні ринки. Росія, через обмеженість портових потужностей, не може допомогти Білорусі у вивозі через свою територію. Тож найближчим часом буде відбуватися зменшення виробництва білоруських добрив, аж до повного закриття і продажу підприємства. Тобто, з одного боку, білоруси будуть готові продавати свою продукцію будь-кому, адже головні конкуренти у світі вже ділять цей ринок. Водночас вартість добрив у світі зростає через енергокризу, вони вже є малодоступними для частини аграріїв. А купувати про запас не вдається через обмеження європейських і світових потужностей.
"ДС" Як змінилась ситуація з імпортом продукції білоруського машинобудування?
О.Д. Думаю, нам варто було би взагалі відмовитися від цієї продукції. Державних закупівель білоруської техніки Україна не здійснює, однак її купують, до прикладу, українські ОТГ. Між тим в Україні вже розвивається крупновузлове збирання. Наприклад, техніку для чистки і прибирання доріг збирають з вузлів, вироблених в країнах азійського регіону та інших. Цей процес стимулюватиме певну локалізацію виробництва техніки в Україні.
"ДС" Під загрозою зупинки і наш експорт до Білорусі. Наскільки він значний, чи змінилися його структура та обсяг за минулі півтора роки?
О.Д. Варто сказати, що Україна для Білорусі є другим ринком по імпорту, а Білорусь для України - лише п'ятнадцята. Змінюється структура нашого експорту, оскільки Білорусь була в попередні роки транзитною для поставок підсанкційної продукції. Втім, говорити, що Україна якось сильно відчуває зміни, не варто. Якщо припиниться білоруський імпорт, то можливі короткочасні стрибки цін через заміну логістичних ланцюжків. Втім, вартість литовської, польської чи білоруської продукції практично однакова.
"ДС" В травні 2021 року білоруський уряд заявив про ліцензування українських товарів, розраховане на рік. Чи відобразилось це якось на нашому експорті?
О.Д. Підсумки року ще не підбиті, але навряд чи ми зможемо побачити реальну картину через проблеми з аналітикою в нашій країні. Такі дані можна отримати у виробників, але чи спілкується з ними держава? В будь-якому випадку постраждала і Україна, і Білорусь, оскільки нові ринки знаходити дуже важко і заміщувати імпорт теж нелегко.