Олександр Сушко: Влада нагадує, що "Техас можуть грабувати тільки техасці"
Навіщо з'явився проект закону щодо обов'язкового декларування іноземців — членів наглядових рад держпідприємств і банків, "ДС" пояснив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко
"ДС" Представники "Батьківщини", "Слуги народу", "За майбутнє" та "Довіри" — всього 27 авторів — зареєстрували в Раді законопроект №6071, який вносить зміни в закон "Про запобігання корупції" щодо обов'язкового декларування іноземців — членів наглядових рад держпідприємств і банків. Чи зацікавлений Офіс президента в ухваленні такого закону, з урахуванням близько десятка "слуг" серед авторів?
О.С. В принципі, раніше така норма вже існувала і свого часу призвела до того, що Україна не змогла залучити багатьох кваліфікованих фахівців з провідних країн до наглядових рад важливих підприємств. Саме через те, що вони сприйняли таку вимогу як досить екзотичну, бо вона зазвичай на цю категорію фахівців не поширюється. Мається на увазі детальне декларування не просто доходів, а й усіх статків, те, що поширюється на держслужбовців в Україні. Свого часу, здається, за Порошенка, були внесені юридичні зміни, які вирішили цю проблему. Схоже, її хочуть створити повторно.
"ДС" Колективний Захід недвозначно висловив своє незадоволення щодо ситуації в наглядовій раді Нафтогазу. Навіщо ОП обтяжувати цю неприємну ситуацію ще й такою ініціативою?
О.С. В різних колах багатьох політичних сил є незадоволення тим, що залучення іноземців до наглядових рад ускладнює роботу за корупційними схемами у державних підприємствах. Ця тема давня і повністю ще не вирішена, але очевидно, що люди, які приходять ззовні і не залучені до традиційних українських систем відмивання коштів у державному секторі, викликають зрозуміле роздратування у політичних еліт України. І це досить помітне явище.
Це класичний приклад на тему "Техас можуть грабувати тільки техасці". Тобто присутність в наглядових радах наших підприємств іноземців дещо дезорганізує вітчизняний корупційний процес. Тому доводиться вдаватися до певних екстраординарних кроків, щоб повернути все на круги своя. В тому числі й створюючи бар’єри, які б унеможливлювали або значно утруднювали залучення іноземних фахівців. Хоча у принципі залучення таких кадрів до наглядових рад — це загальноприйнятна світова практика, яка не обмежується якимись штучними кроками.
"ДС" Очевидно, що всі іноземці, що працюють у нас членами наглядових рад, подають декларації до податкових органів своїх країн. Чи багато хто з них захочуть публічно декларуватися ще й в Україні, чи віддадуть перевагу звільненню?
О.С. Знову ж таки, повертаємось до теми, яка стала для нас свого часу проблемою. Вона, до слова, викликала розформування першої наглядової ради "Нафтогазу України", зараз це повторюється.
Проблема полягає в тому , що нам не вистачає певних прозорих критеріїв щодо процедур залучення членів наглядових рад, і тут є простір для вдосконалення законодавства. Але це вдосконалення має бути не в площині поширення додаткових вимог до членів таких органів — громадян України, а в тому, щоб зробити процес відбору таких фахівців прозорим і зрозумілим, чому ті чи інші кандидати запрошуються. Зараз цього бракує і ми інколи бачимо, що не всі члени наглядових рад є достатньо кваліфікованими. Звісно, на такі речі треба реагувати, але щодо кроків, які ми обговорюємо, не думаю, що це саме те, що зараз Україні потрібно.
"ДС" Якою може бути реакція наших західних партнерів у відповідь на прийняття такого закону?
О.С. З формальної точки зору, влада йде шляхом, в якому немає порушення зобов’язань країни, бо рівень декларування — питання, яке кожна країна вирішує для себе самостійно. Тут немає якихось критеріїв від МВФ чи інших міжнародних партнерів. Але тут, що ні для кого не секрет, є політична і дипломатична хитрість: за допомогою надмірних вимог, які зазвичай не висуваються до посадовців такого рівня, відбувається витискання небажаних людей з таких інституцій. І це буде належним чином оцінюватися як в Україні, так і за кордоном, що вже один раз доводилося виправляти.
"ДС" Якщо ОП бере курс на видавлювання з наглядових рад іноземців, можна припустити, що стоїть завдання перевести "Укрпошту", "Укрзалізницю", Приватбанк та інші великі держпідприємства на непрозорі схеми управління?
О.С. Знаю і допускаю, що різні сценарії того, як обмежити вплив небажаних людей, обговорюються. Законопроекти подібного типу регулярно вносяться у Верховну Раду. Більша частина їх не ухвалюється, але вони використовуються як інструмент тиску, торгів та політичних ігор, які засвідчують інтереси певних політичних груп у цих питаннях. Адже управління потоками державних підприємств — дуже гаряче, на ньому десятиріччями наживалися вітчизняні фінансово-політичні та промислові групи, які хочуть продовжити це робити і надалі.