Олександр Черненко: "Слуги народа" в нормальному розумінні слова "партія" не існує

"ДС" 3 листопада Верховна Рада ухвалила закон №5253-1, яким продовжила політичним партіям можливість не звітувати за витрати під час карантину. При цьому в березні НАЗК звинуватило "Слугу народу" в кримінальних правопорушеннях та зупинило держфінансування. Чи не пов'язане ухвалення згаданого закону з тим, що партія не хоче скандалів навколо нових порушень? І, до речі, чим карантин так вже заважає подавати до НАЗК звітність?

О.Ч. Карантин, насправді, є просто приводом. Коли запровадили перший жорсткий локдаун — ніхто достеменно не знав, чого очікувати від ковіду і як розгортатиметься ситуація. Тоді цим ще можна було якось аргументувати, але зараз, коли всі без жодних перешкод подають податкові звіти, а партії чомусь звітність не здають, це важко зрозуміти.

Та вся справа в тому, що партії "Слуга народу", як такої, в нормальному розумінні, не існує. Якби вони здавали звіти, ми б бачили, що там працює кілька офіційно оформлених працівників, а вся партійна діяльність здійснюється за тіньові кошти, за які вони не можуть звітуватися. "Слуги" вчинили звично для себе, фактично перекресливши норму закону, яка приймалася ще у Раді попереднього скликання, і мала за мету припинити використання тіньових коштів у політичній діяльності, тобто боротися з політичною корупцією.

Наприклад, вже більше року пройшло, а ми й досі не знаємо, хто фінансував акцію "5 питань від президента". Сказали, що СН фінансувала, але від кого і скільки потрачено коштів, невідомо.

Проте, деякі партії, не дивлячись на те, що таке звітування сьогодні не є обов’язковим, все ж подають свої звіти. Їм немає чого приховувати, у них все в порядку з партійною бухгалтерією. Це, наприклад, невеликі регіональні політсили "Блок Світличної "Разом!", або "Команда Андрія Балоги", які подали звіти за 2020 рік. І якби все нормально у цьому питанні було б у СН, вони б звіти подавали. Тому тут суто політичні причини приховувати фінансування партії, і це, здається буде продовжуватися безкінечно.

"ДС" Чи можна назвати приклади найпоширеніших махінацій під час освоєння партіями держфінансування? А його на 2021 рік виділено, ні багато ні мало, 700 млн грн. Скільки з них справді витрачається на партійне будівництво?

О.Ч. Проблема в тому, що наше законодавство дуже широко трактує використання цих коштів — на статутну діяльність. Завдяки цьому витрати можна підігнати під що завгодно: від купування канцтоварів до оплати реклами в ЗМІ чи на телебаченні. Свого часу ми виступали з пропозицією зміни законодавства з метою детінізації, конкретизуючи, на що ці кошти можуть йти. В минулому скликанні був випадок: Радикальна партія декількома платежами відправила всі кошти нібито на друк партійної газети, а не на розвиток партійної спроможності і структури.

Якби було б нормальне партійне звітування, ми могли б побачити, куди ці кошти йдуть. І не тільки державні, а й внески благодійників. Крім того, звітування могло допомогти визначити, наскільки чистими є гроші, які надходять на партійну діяльність. Але в нинішній ситуації ми повернулися до тих часів, коли 70% фінансування партій знаходилося в тіні. Є, наприклад, схеми з використанням ФОПів, коли вони за завищеними цінами нібито надають послуги, хоча насправді всі ці кошти просто відмиваються.

Варто зазначити, що держфінансування вводилося в першу чергу для малих партій, які мали б жити за пожертви і партійні внески, що стали б грошима для їх розвитку. Для великих або олігархічних партій ці гроші невирішальні, певний бонус, повноцінне функціонування за такі кошти теж неможливе. На жаль, в українських реаліях багато чого спотворюється. Тому потрібна чітка регуляція, на що ці гроші можна витратити під чітким контролем НАЗК і суспільства. З контролем, як ми вже згадали вище, проблеми: майже 2 роки партії звітів не здають. Це не значить, що потрібно відмовлятися від цього механізму, але його потрібно вдосконалювати і робити прозорішим.

"ДС" Вже зрозуміло, що механізм держфінансування не став драйвером, який міг би оцивілізувати партійне будівництво. Чи можна у зв'язку з цим прийняти якісь більш корисні закони?

О.Ч. Одним законом про фінансування партій усі проблеми не вирішуються, вони є комплексними. Скажімо, коли в економіці є монополія, ухилення від сплати податків в різних сферах, то з цим треба боротися комплексно і боротися не з наслідками, а з причинами.

Тому треба виходити на той рівень, коли партії не тільки будуть жити за членські внески і пожертви прихильників, що є нормальним у всьому світі, а й будуть прозорими. Щоб люди мали б можливість побачити відповідність витрат на активність і публічну діяльність партії до її наявних доходів. Це довгий і комплексний процес, який упирається в дуже багато речей, згадані вище членські внески реальних прихильників політсил є лише одним з елементів цього.

"ДС" Чи є у нашої країни зрозуміла перспектива еволюції політичних партій у структури європейського чи американського типу? Які її ключові умови?

О.Ч. Ключовими моментами є наявність ідеології у партії, чітке коло прихильників, готових фінансово підтримати її. Для цього має пройти певний час, політичні сили мають викристалізуватись, еволюціонувати таким чином, щоб їх голови мінялися, а самі партії продовжували жити, тобто перестали бути іменними проектами. Кілька таких партій у нас вже є, але це швидше винятки, ніж правила. Тут можна згадати, наприклад, "Свободу". Більшість же українських політсил протягом кількох електоральних циклів втрачали вплив, коли міняли лідерів, а то й зникали з політичного горизонту.