Оксана Романюк про те, чи зможе Офіс президента побудувати "свій" медіахолдинг навколо каналу "Дом"

"ДС" Останнім часом Офіс президента намагається збільшити кількість лояльних медіа через Нацраду телерадіомовлення. Так, наприкінці жовтня на конкурсі з ліцензій на регіональне мовлення найбільше частот отримала пов'язана з Ігорем Палицею компанія "Аверс", тоді як частину лотів взагалі зняли з конкурсу. Чи можна говорити про загрозу свободі слова з боку Нацради, чи поки що рано робити такі висновки?

О.Р. Формально закон не порушено, але у всіх виникають питання, бо ми бачимо кому віддаються частоти, хто виходить на конкурс і за яким принципом взагалі відбувається відбір. У нас є величезне питання стосовно принципу формування Нацради, тому що, наприклад, в антикорупційні органи призначення йдуть через конкурс, там відкрита прозора процедура і все серйозно.

А в Нацраду половина призначень йде від президента без будь-якого конкурсу, а інша половина складу призначається парламентом. І зрозуміло, що зараз при будь-якому розкладі ця структура виходить підконтрольною президенту. Є ще питання щодо компетентності. Якщо членів Нацради призначають без конкурсу, на підставі якихось своїх критеріїв, зрозуміло, що за таких обставин можуть бути проблеми з компетентністю окремих призначенців.

Щоб вирішити цю ситуацію в Україні потрібно зробити медійну реформу і в її рамках запустити незалежного регулятора. Сьогодні ж Нацрада є найслабшим з європейських регуляторів.

"ДС" Крім продажу ліцензій лояльним політичним гравцям, Нацрада без конкурсу переоформила ліцензію музичного каналу М2, трансформувавши його в інформаційний. Подейкують, він може влитися до медіапулу Банкової, що нібито створюватиметься на базі "Дому", який зроблять загальнонаціональним. Наскільки реалістичною є ідея створення такого пулу? Наскільки помітно можна перекроїти за допомогою такого інструменту інформаційну картину дня?

О.Р. У нас теж є побоювання, що це робиться під майбутні вибори і ми очікували на початок парламентської передвиборчої кампанії хоча б влітку наступного року, але стартувала вона прямо зараз. І події, які зараз відбуваються — переоформлення ліцензій, продаж частот — це тільки початок процесу. Думаю, ми побачимо ще багато пертурбацій на цьому ринку, бо коли прийшла нинішня влада, вона заявляла: медіа нам не потрібні. А тепер вони різко зрозуміли, що медіа їм все-таки потрібні, і зараз почалися якісь рухи у медійному просторі. І те саме, що робилося раніше, зараз знову повторюється.

До речі, сьогодні була заява Юлії Палійчук, що "слуги" відмовляються ходити на телеканали Ахметова. Думаю, що саме зараз владою робляться спроби перекроїти впливи у медійному просторі. Я не вітаю такі кроки, бо вони своєю відмовою позбавляють велику аудиторію згаданих каналів змоги отримати якусь альтернативну точку зору, це трохи навіть дивно.

Чим влада буде перебивати інформаційний вплив цих каналів? Очевидно, будуть запускати інформаційний канал, але не забуваймо, що вплив відбувається не лише через новини, а й через розважальні програми. Тому, можливо, будуть якісь рухи і на цьому полі.

Все це виглядає дуже сумно, бо замість того, щоб запровадити прозорість, працювати над зменшенням впливу олігархів на редакційну політику, підняти питання демонополізації, нарешті запустити медіареформу, влада робить якісь тактичні кроки заради своєї уявної вигоди.

"ДС" Через тиск Офісу президента на Суспільне телебачення вже звучать пропозиції керувати мовником безпосередньо з Кабміну. Хіба це чимось допоможе? Якими будуть наслідки згортання реформи Суспільного, розпочатої у 2017 році?

О.Р. Сподіваюсь, що вони все-таки не підуть на це, бо негативні наслідки однозначно будуть. Суспільне сьогодні — найуспішніша медійна реформа в Україні, чим ми можемо пишатися і це важливо навіть для самої влади, тому що на Суспільному новини збалансовані, не опозиційні і не провладні. І в період виборів буде надзвичайно цінним, аби громадяни отримували такі новини і могли зробити усвідомлений вибір. Думаю, що передвиборче медійне поле точно буде мати перекоси і виборці шукатимуть збалансовану інформацію. Дуже сподіваюсь, що нам вдасться зберегти Суспільне, розвинути його як єдиний загальнонаціональний канал, який не належить олігархам. Для демократичного розвитку України це є дуже цінним.

"ДС" Чи можуть наші міжнародні партнери всерйоз перейматися згортанням свободи слова в Україні? Чи процес поки що на такій стадії, що його можна ігнорувати?

О.Р. Головне залежить від нас. Ми дуже вдячні міжнародним партнерам за підтримку і вони, звичайно, будуть реагувати на згортання демократичних процесів. Варто нагадати, що Україна підписала Асоціацію з ЄС, якою передбачено багато моментів стосовно свободи слова і медіареформи. Та все ж найважливіша роль у цьому громадян, медійної спільноти, яка має чітко реагувати на всі виклики.