Микола Княжицький про спільну перемогу з міністром культури Олександром Ткаченком

"ДС" Минулого місяця досить несподівано подав у відставку Олександр Ткаченко. Як ви оцінюєте діяльність міністерства за останніх півтора року?

М.К. З тими зауваженнями, які оголосив Ткаченко, заявляючи про свою відставку, я погоджуюсь. Але це не зменшує моїх претензій до його внеску і здобутків міністерства загалом, які полягають, зокрема, у відсутності програми державної підтримки української мови, як цього вимагає закон. Або у відсутності подальшого реформування міністерства, бо ми свого часу створили Інститут книги, Український культурний фонд, і цю роботу треба було продовжувати.

Натомість створюються якісь інші органи державної влади, діяльність яких непомітна і взагалі незрозуміла. Але якщо порівнювати діяльність Мінкульту з іншими міністерствами сьогоднішньої влади, воно не є найгіршим.

"ДС" А про які органи влади йдеться?

М.К. Там купа нових органів державної влади, які вони мали створити та задекларували про це в своїй програмі діяльності. Їхні функції були для мене незрозумілими, важко згадати конкретніше, бо вони й досі не працюють.

"ДС" Чи не дивно — залишити міністра на посаді в якості покарання за те, що обрав неправильну процедуру для відставки, не порадився зі "слугами"? В чому сенс цієї гри?

М.К. Думаю, вони залишили Ткаченка на посаді тому, що в нього є особисті стосунки із Зеленським, і він є одним з ключових у команді "Слуг народу". Думаю, вони його переконували залишитись, і навряд чи це є якимось покаранням для Ткаченка. Крім всього іншого, йому вдалося якщо не збільшити майбутній бюджет на культуру, як того вимагав наш парламентський комітет, то хоча б зберегти на рівні цього року. Це можна вважати нашою спільною перемогою, бо в цьому якраз ми були з Ткаченком союзниками.

"ДС" В чому проблема з тим, що Держкіно підпорядкували замість Мінкульту напряму Кабміну? Наскільки ефективне це відомство — адже в останні роки там було багато скандалів, пов’язаних з відбором стрічок на держфінансування?

М.К. В чому логіка цього рішення, незрозуміло. Держкіно як культурна установа має координуватися Мінкультом, а взагалі воно мало б бути значно більш незалежним.

Ми вписували в новий закон, що Рада з питань кінематографії має бути незалежнішою, ніж вона є зараз. Ідеально було б, щоб Держкіно фінансувалося не за бюджетні кошти, а з відрахувань від реклами, азартних ігор, як це відбувається в Польщі, Угорщині і багатьох інших європейських країнах. А в нас, коли роблять чергове міністерство, це означає, що держава буде витрачати на те, що ми будемо знімати і як. А галузь сама мала б це регулювати.

"ДС" Наскільки Держкіно є ефективним останнім часом?

М.К. Якщо говорити про ефективність, то від 2014 до 2019 року щорічно знімалося до 50 фільмів Очевидно, що тоді міністерство ефективно працювало. Зараз нашим завданням, як опозиції, є зберегти існуючі інститути. Держкіно зараз працює не настільки ефективно як раніше, і фільмів знімається не більше — 34 у 2020-му та 20 у 2021-му, — та цей інструмент завдяки нам поки не знищений.

"ДС" Досить ефективною інституцією за попередньої влади зарекомендував себе Український культурний фонд, проте зараз до нього багато питань. Як ви оцінюєте те, що відбувається в УКФ? Що потрібно виправити, змінити?

М.К. Це молода організація і потрібно вчитися в ній працювати. А проблеми там були завжди, і до попереднього керівництва були претензії, справедливою є критика і теперішньої наглядової ради. Просто не робляться правильні висновки з хибної практики, яка там відбувається. Попри все, це найдемократичніша інституція в Україні. І заслуга попереднього директора, Юлії Федів, в цьому дуже велика, тому що фонду вдалося все ж відчутно підтримати українську культуру. Хоча, звичайно, є якісь претензії від тих, хто розраховував отримати гранти і не отримав.

Ту користь, яку отримало суспільство після створення УКФ, важко переоцінити. Зокрема, ми вперше почали надавати гранти, чого раніше не було. Отже, головне зараз — зберегти це. І якщо вдасться, то у людей незалежних, незаангажованих буде доступ до державної підтримки без усяких впливів, це найголовніше.

"ДС" З якими ініціативами мав би виходити в Верховну Раду Мінкульт, щоб "Європейська солідарність" голосувала за них разом зі "слугами народу"?

М.К. Ми голосували разом зі "слугами", коли підтримували збільшення бюджету для культурних інституцій. Тож, звичайно, такі випадки бувають.

Ми хочемо створити Інститут театру. Я говорив про це з представниками "Слуги народу", вони не проти, зараз готуємо проект. Хочемо продовжити реформування галузі в багатьох сферах і, як не дивно, принаймні з членами нашого комітету від "слуг" ми часто знаходимо розуміння.

Натомість, є багато ініціатив, які стосуються нашого комітету, коли вони хочуть скасувати або змінити закон про мову, і у них постійно виникають проблеми. Тому вони ці ініціативи реєструють вже не на наш комітет, а на комітет з державного управління. Хотіли ще й обмежити права уповноваженого з питань державної мови. Хоча це подали депутати зі "Слуги народу", але не з числа членів нашого комітету.

Це не означає відсутність конфліктів, вони бувають дуже часто, особливо коли це стосується мовних питань. Та попри це, є багато сфер, коли співпраця конструктивна.