Навіщо ЄС відкриває військову місію в Україні — інтерв'ю з Михайлом Пашковим

"ДС" У Європейському Союзі розглядають можливість створення військової навчальної місії в Україні. Яким чином вона може підвищити нашу обороноздатність, чи ця ініціатива в першу чергу спрямована на реалізацію інших цілей? Яких?

М.П. Тут є кілька важливих моментів. По-перше, це досить серйозний жест європейської сторони щодо військово-політичної підтримки України. Це дуже важливий знак, враховуючи, що ЄС досить обережно ставився до надання саме такої підтримки, вважаючи себе виключно економічним об'єднанням.

По-друге, це додатковий канал військового співробітництва нашої країни з зарубіжними партнерами, так званої військово-консультативної та тренувальної місії ЄС в Україні.

По-третє, для України важлива міжнародна присутність, в тому числі і в зоні конфлікту. Правда, невідомо, де буде дислокуватися ця місія, але найімовірніше вона буде орієнтована на врегулювання ситуації на сході України в першу чергу.

Ще ця важливість полягає в тому, що зараз в ЄС тривають переговори — і на вищому рівні був зроблений ряд заяв високопоставлених європейських чиновників про перспективу створення об'єднаних збройних сил ЄС. Йдеться про так звану стратегічну автономію Союзу. Рух по створенню об'єднаної європейської армії створює для ініціативи військово-тренувального центру в Україні досить сприятливий фон. Тому що, якби в ЄС переважали пацифістські настрої, реакція була б зворотною.

У цьому контексті знаковою є військова присутність ЄС в нашій країні, співпраця на рівні військово-консультативної структури і головне, щоб це була не точкова місія, а повномасштабна присутність військового контингенту на нашій території. Не в формі військової бази, а у вигляді, скажімо, навчального центру, який згодом може перетворитися в серйозний центр підготовки наших офіцерів.

"ДС" Якщо навчально-тренувальну місію в Україні все ж таки створять — це стане прецедентом, оскільки раніше в Брюсселі дуже обережно ставилися до переходу на військову співпрацю? Що спонукало ЄС зараз до обговорення подібної ініціативи?

М.П. Нагадаю, що в Україні з 2014 р. існує консультативна місія з реформування громадського сектору оборони. Там йшлося про реформування МВС у більшій мірі, а нова ініціатива — це продовження і розвиток цього проекту, де мова вже йде про військову підготовку.

Але є невеличке "але". Дуже б не хотілося, аби військово-технічне співробітництво з ЄС цим тільки і обмежилося. Скажімо, ЄС відправив до нас місію, буде навчати солдатів і на цьому зупиниться. Місія — це, безумовно, добре, але для України важлива повномасштабна взаємодія з Центром протидії гібридним загрозам, який діє в Європі, а саме його співпраця з нашими профільними структурами.

Причиною всього цього є зацікавленість ЄС у врегулюванні конфлікту, який знаходиться в зоні відповідальності Брюсселя. Крім того, як я вже говорив вище, це можна розглядати з точки зору посилення тенденцій по створенню об'єднаних збройних сил ЄС, на загальному тлі ініціатива ЄС для України виглядає цілком логічною.

"ДС" Як повідомляють німецькі ЗМІ, на створенні військової місії наполягають Литва, Латвія, Естонія, а також Польща, Румунія і Словаччина. Чи можуть ці країни, в разі відмови євробюрократів, зайнятися створенням такої структури самостійно?

М.П. Думаю, все ж краще було б заручитися підтримкою ЄС в цілому, щоб це не була локальна ініціатива деяких країн, а загальне починання, яке йшло б через Єврокомісію, було підтримано в Європарламенті. Він, думаю, буде "за", він в основному налаштований проукраїнськи. Остання резолюція ЄП по Росії підтверджує, що євродепутати досить радикально налаштовані на протистояння російській експансії.

Можна тільки припускати, який крик піднімуть з цього приводу в Росії. Звичайно, будуть говорити про те, що в Україні створять військову базу НАТО і це є актом агресії проти Москви, яка вживатиме заходів і т. ін. У той же час — згадаємо, яке протистояння було з приводу створення Кримської платформи, але вона відбулася і все пройшло нормально.

"ДС" Україна спільно з Польщею і Литвою створила військову бригаду, яка налічує 4500 військовослужбовців. Чи можна розширити таку співпрацю — хто і на яких умовах міг би до нього приєднатися?

М.П. Думаю, якби інші країни хотіли, вони б приєдналися, це питання доброї волі. Згадана бригада — аж ніяк не закрите військове формування, до якого складно приєднатися. З іншого боку, є територіальні бойові групи ЄС, які розміщені в різних місцях Європи, і Україна теж бере в них участь. Якою буде трансформація і можливе розширення таких військових формувань, а також і "потрійної бригади", поки сказати складно.

"ДС" З 2014 р. в Україні працює близько 300 чоловік в Консультативній місії ЄС, які допомагають реформувати сектор цивільної безпеки. Чи можна говорити про якісь конкретні результати цього партнерства?

М.П. Йдеться про реформування МВС, Національної поліції, інших силових відомств. Зокрема нещодавно був прийнятий закон про тероборону — розробка відбувалася за участю фахівців ЄС.

Місія передає досвід роботи європейських структур. Не так давно була створена єдина прокуратура ЄС, і контакти з нею, думаю, будуть відбуватися і по лінії місії теж. Для України дуже важливо отримати переданий нам досвід об'єднаних інститутів ЄС в сфері безпеки, пов'язаних з розвідкою, антикорупційних органів, суддівського корпусу. Тут є дуже широке поле для вельми корисної для нас взаємодії. Чим більше буде присутність міжнародних органів в Україні, яка страждає від агресії Росії, — цивільна і військова, — тим вище буде рівень безпеки нашої країни.