Маргарита Яковлєва про українських Праведників, меморіал "Бабин Яр" і те, як живі хайпують на мертвих

Добігає кінця тиждень пам'ятних заходів, присвячених 80-річчю одного з найстрашніших символів Голокосту — масових розстрілів в урочищі Бабин Яр. Тільки за два дні — 29 та 30 вересня 1941 р. — в Києві розстріляли майже 34 тисяч євреїв. В цілому за роки німецької окупації там загинули понад 150 тисяч осіб. Більшість з них були євреями, проте також були розстріляні пацієнти Павлівської психіатричної лікарні, роми, військовополонені, українські націоналісти — всі ті, кого нацисти вважали "неповноцінними".

За роки Незалежності було кілька спроб створити музей, який би на рівні держави займався збереженням пам'яті жертв загиблих в урочищі. Лише в кінці вересня 2016 р. було підписано Декларацію про намір створити Меморіальний центр пам'яті жертв Голокосту "Бабин Яр", який замислювався як найважливіший пам'ятник жертвам Голокосту на пострадянському просторі. Але проект, який фінансують мільярдери з Росії та України, а курирує скандальний російський режисер Ілля Хржановський, піддався критиці європейських і українських експертів.

"ДС" поговорила з журналісткою і кінопродюсером фільму "Слово Праведника" Маргаритою Яковлєвою про те, що зараз відбувається з центром пам'яті жертв Голокосту, чому вона зі скандалом покинула громадську раду Меморіалу "Бабин Яр" і про її ставлення до Іллі Хржановського і його команди.

"ДС" Існує поширена думка, що за 30 років Незалежності українська держава не зробила нічого для увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру. Чи так це? Або все ж таки робота велася? Якщо так, то яка?

М.Я. Робота над збереженням пам'яті про це місце проводилася завжди. Ще до 1991 р. ряд радянських дисидентів, поетів, істориків, серед яких були Віктор Некрасов, Євген Євтушенко, Анатолій Кузнєцов, Іван Дзюба, Дмитро Шостакович, Амик Діамант, Ада Рибачук, Володимир Мельниченко, часто під загрозою арешту робили все для того, щоб зберегти пам'ять про загиблих тут. Та й за 30 років незалежності зроблено чимало. Зусиллями Олександра Шлаєна поставлений пам'ятник Менора в урочищі. Гігантську роботу провів історик Ілля Левітас, який по крихтах відновлював списки загиблих, врятованих і Праведників. Його зусиллями поставлені пам'ятники Тетяні Маркус (єдина жінка, яка отримала звання Героя України. Під час Великої Вітчизняної війни була підпільною зв'язковою і входила до складу диверсійної групи. Була схоплена гестапо і убита. — "ДС") і загиблим дітям.

Ромська громада з великими труднощами і опором поставила пам'ятник загиблим ромам. При президенті Порошенку упорядкували частину території. Зараз завдяки зусиллям таких людей, як Віталій Нахманович, Фелікс Левітас, Дмитро Малаков, Тетяна Євстаф'єва, Мейлах Шейхет, Тетяна Пастушенко, Михайло Тяглий, Олександр Круглов, Віктор Крупина, відновлені карти місцевості некрополя, видані тисячі документів, проведені величезні наукові дослідження, створена наукова база, присвячена історії Бабиного Яру. Знімаються фільми про трагедію, проводяться виставки, на замовлення Кабміну українськими вченими розроблена наукова концепція меморіалізціі Бабиного Яру.

Щороку в київських школах розповідають про Бабин Яр. Є Український центр вивчення історії Голокосту, яким керує Анатолій Подольський. І є Національний інститут вивчення історії Голокосту "Ткума" ( "Відродження") під керівництвом Ігоря Щупака, і Український інститут національної пам'яті, яким зараз керує Антон Дробович. Щорічно 29 сентября (саме в цей день у 1941 р. в Бабиному Яру почалися розстріли євреїв. — "ДС"), в Україну приїжджають багато людей з усього світу. Гасло пам'яті про Голокост звучить як "Ніколи знову". І мова не тільки про геноцид євреїв, а взагалі всіх, хто коли-небудь були вбиті за національною ознакою. "Ніколи знову" — це не про будівлі, а про те, щоб бути прикладом для своїх дітей. Прикладом, який не допустить трагедії на ділі, а не на словах.

"ДС" Чому питання меморіалізації трагедії Бабиного Яру зараз стоїть так гостро?

М.Я. З приходом Іллі Хржановського і скандалами навколо його фільму "Дау" говорити про Бабин Яр почали взагалі всі. (Мова про проект "Дау", знятий за мотивами подій з життя фізика Льва Ландау. Проект складається з 10 фільмів, над якими режисер працював протягом останніх 15 років. — "ДС") Чи добре це для пам'яті про трагедію — я не знаю. Раніше практично нікого не цікавило те, що відбувається в урочищі. Яскравий приклад — будівництво метро, житлового будинку в самому Бабиному Яру, ЖК "Герцен Парк" на єврейському кладовищі. Я вважаю, що це була велика помилка всього українського суспільства.

У 2016 р. з'явилися люди з великими грошима — Павло Фукс, Михайло Фрідман і Герман Хан, у яких в Бабиному Яру загинули рідні. Саме тоді і почалася активна робота над створенням нового меморіалу в Бабиному Яру. У 2017 р. вчені, історики, громадські діячі вийшли з критикою запропонованої ідеології. Серед претензій — спроба будувати на єврейському кладовищі, відокремлення "Голокосту від куль", ігнорування неєврейських жертв і так далі. Легендарний дисидент Йосип Зісельс каже про те, що частина грошей, які використовуються при будівництві меморіалу, мають російське походження. Але компанія "Альфа-Груп", яка виступає в якості основного донора, зареєстрована в Європі, а бізнес ведеться і в Африці, і в Азії, і в ЄС.

ДС "Ще багато питань викликає особистість художнього керівника меморіалу російського режисера Іллі Хржановського. Ваше ставлення до цієї нової команди, якою він керує?

М.Я. Проблема не в Хржановському, а в змісті. Він і його команда, не соромлячись, називають свій проект хайповим. Я вважаю, що це цинічно по відношенню до сімей загиблих. Адже в цьому місці необхідно говорити про зцілення, прощення і повагу до життя людини.

Плюс цієї команди в тому, що Меморіал на якийсь час активізував роботу по Праведниках. Ілля Хржановський і головний виконавчий директор Макс Яковер в квітні 2020 р. прийняли рішення допомагати сім'ям Праведників пайками раз на місяць. Але з січня по квітень 2021 р. Праведники пайки не отримували. (Праведники народів світу — почесне звання, що привласнюється Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму "Яд ва-Шем". Визнані отримують іменну медаль і Почесну грамоту, а їх імена увічнюють в Яд ва-Шем на Горі Пам'яті в Єрусалимі. — "ДС")

"ДС" Скільки в Україні зараз проживає Праведників народів світу?

М.Я. Зараз в живих залишилося 17 або 18. Є в Києві, на Херсонщині, на Донбасі, практично на кордоні з ОРДЛО, є в інших містах України. Крім того, на даний момент живі понад 107 дітей Праведників народів світу.

"ДС" У квітні цього року ви написали дуже емоційний пост в Фейсбук про те, що виходите з Громадської ради Меморіалу Бабин Яр. Що стало останньою краплею?

М.Я. Російські війська з квітня 2014 р. на території України, ескалація конфлікту з загрозою інтервенції з квітня 2021 р. і при цьому — люди з Москви в перших рядах на презентаціях проекту. Це огидно по відношенню до тих хлопців, які віддають життя за Україну на Донбасі. І добре, що я це зробила до скандального виступу Сергія Лозниці в Каннах після прем'єри його фільму "Бабин Яр. Контекст", коли він на весь світ заявив, що кияни здавали євреїв нацистам під час Другої світової війни. Стало очевидно, що люди прийшли не виправляти ситуацію, не зцілювати, а шукати винних.

Історія з Лозницею — це історія про те, що хто шукає погане, той завжди його знайде. Так, були поліцаї. Так, були спроби захоплення єврейського майна. Є одна задокументована істориками історія, в якій людина, користуючись ситуацією, убила єврея в Києві, і його за це судили. Але в Україні було багато Праведників, і, на жаль, за радянської влади вони не могли про це розповісти. Я думаю, що якби у нас велися пошуки таких людей, починаючи з 1953 р., як у всьому світі, а не 1991 р., то було б 20-30 тис. українських Праведників.

Давайте не будемо забувати про те, що в Києві в 1941 р. було замучене Голодомором і тортурами НКВД населення. Але навіть у решти переляканих людей була жива совість. Була Ніна Гудкова, яка врятувала в дитячому будинку на Печерську 12 єврейських хлопчиків. Була Софія Ярова, яка врятувала 7 осіб. І багато інших. У Києві були 150 Праведників народів світу, і кілька сотень Праведників України, і понад 600 Праведників Бабиного Яру.

"ДС" Ви отримали нормальну відповідь — чому керівництво Меморіалу, яке заявляло, що однією з найважливіших його місій є збереження пам'яті про Праведників, припинило надавати їм допомогу?

М.Я. Мені сказали, що погоджували якісь документи. У той час, коли офіційно в Меморіалі стверджували, що підтримують Праведників пайками, мені дзвонили їх сім'ї і питали: "Чому видача пайків припинилася?".

Також я не бачила заяв Громадської ради Меморіалу з таких важливих питань, як підтримка Праведників або міжнародний імідж України в цій історії. Лозниця в Каннах звинуватив весь український народ, і ніхто з тих, хто сидить в раді, слова не сказав проти. У чому тоді суспільна значущість людей, які сидять в цій раді?

"ДС" Чи підтримуєте ви точку зору директора українського Центру вивчення історії Голокосту Анатолія Подольського про те, що меморіал повинен бути державним?

М.Я. Безумовно. Подільський для мене є одним з авторитетів. Слова Подільського про те, що він проти цього меморіалу в тому вигляді, в якому він є, тому що його діти (його учні) вмирають на Донбасі, для мене звучать більш ніж переконливо.

"ДС" За словами того ж Хржановського, площа Меморіалу збільшиться в кілька разів — не до 7 гектарів, як спочатку планувалося, а до 132. Навіщо такий розмах?

М.Я. Є ризики, що нехороші люди можуть за прикладом "Герцен Парку" почати забудовувати цю територію. З цієї позиції головне, щоб вся територія Бабиного Яру була під захистом держави, і ніхто б там не зміг будувати офіси і житлові будинки. Але ми поки точно не знаємо, що будуть будувати на цій землі від меморіалу.

Є ще один важливий момент — на цій території ніхто ніколи не проводив ексгумацію. Деякі експерти стверджують, що там вже немає останків, але я вважаю це недоведеним. Команда Яковера знайшла на території під час будівництва кістки двох людей. Частина території — це залишки кладовища, там залишилися могили.

Донори фонду "Бабин Яр" оголосили, що вони дають на меморіал 100 млн доларів. Так чому не можна взяти мільйон і зробити ексгумацію? Ми ж говоримо про один з найбагатших фондів в світі. Уявіть, який буде жах, коли виявиться, що під відкритою торік інсталяцією "Дзеркальне поле" і під кришталевою стіною Марини Абрамович знайдуть останки убитих киян.

"ДС" У Бабиному Яру розстрілювали не лише євреїв, ромів та психічно хворих людей, а й українських націоналістів. Останніх багато хто теж хоче включити до наративу. Як ви думаєте, чи буде робити це Хржановський?

М.Я. Є різні концепції підходу до Голокосту. В одній з них — данина пам'яті віддається загиблим євреям. В іншій — це і загиблі роми, і політичні, і так звані дегенеративні художники, і гомосексуалісти, і свідки Єгови. У нас же були військовополонені, психічно хворі люди і інші групи. Я думаю, що не можна викреслити одну з груп.