Мар'яна Олеськів: У середньому турист витрачає в Україні майже тисячу доларів на добу

"ДС" Україна ніколи не приділяла розвитку туризму достатньої уваги, вважаючи цю галузь не надто перспективною. Як змінилася ситуація з появою ДАРТ? Скільки коштів вклала держава в туристичну галузь у 2021 році та на що вони були витрачені?

М.О. За тридцять років Незалежності держава чи не вперше серйозно зацікавилася туристичною галуззю, зрозумівши, що Україна має шалений ресурс в цій області, який може приносити прибуток. Саме тому і було створене Державне агентство з розвитку туризму України (ДАРТ). Коли я виграла конкурс і очолила агентство, для мене було важливо збудувати чітку систему управління і додати туризм до списку пріоритетних напрямків, які потрібно розвивати на державному рівні.

У 2020 році через пандемію агентство працювало практично без бюджету. Та це не завадило нам організувати промокампанію "Мандруй Україною" із залученням українських зірок та лідерів думок. А вже у 2021 році, коли держава відділила нам бюджет у 100 млн грн, ми провели повноцінну маркетингову кампанію, запустити ряд досліджень, які стосуються і внутрішнього туризму, і того, скільки іноземних мандрівників приїздить до нас на відпочинок. Остаточні результати цих досліджень будуть готові до оприлюднення в кінці січня. Також ми провели фестиваль "Мандруй Україною", який хочемо зробити щорічним, адже мріємо про те, щоб українці приїздити на цей захід та обирали собі класні місця для подорожей всередині країни.

"ДС" Що показали дослідження, проведені ДАРТ? Скільки до України приїхало закордонних туристів у 2021 році, з яких країн, скільки грошей вони витратили?

М.О. Упродовж перших дев’яти місяців 2021 року Україну відвідало понад 3 млн туристів, що перевищило аналогічний показник 2020 року майже на 13%. В середньому кожен з них витрачав на добу $ 929. Серед мандрівників найбільші середньодобові витрати мали громадяни Об’єднаних Арабських Еміратів — $2 220. Насправді, це не так вже багато, адже у нас просто немає, де туристу витрачати великі гроші. Наше основне завдання – розвивати туристичну інфраструктуру, робити ринок більш містким. Але і за наявних ресурсів нам вдалося отримати справжній туристичний бум – близько 50 тисяч туристів приїхали до нас із Саудівської Аравії і кожен із них в середньому за добу витрачав близько $1 500. Це велика перемога, адже вперше до нас так масово поїхав турист з однієї країни.

"ДС" Ви очолюєте ДАРТ менше двох років. Чи проводили аудит туристичної галузі України?

М.О. Аудит ми почали торік з масштабного дослідження регіонів України. Це допомогло визначити пріоритетні стратегічні напрямки – локації з потужним туристичним потенціалом, в розвиток яких держава може інвестувати гроші.

Наступний крок – детальне вивчення наявних ресурсів – державних, приватних, природних. Нас цікавить те, в якому стані вони перебувають. І почнемо з пріоритетних регіонів. Це буде важко, бо у нас поки доволі маленька команда – 30 осіб, а Україна велика держава. Ми плануємо розширюватися, бо навіть в такій не дуже великій країні, як Грузія, штат агентства з розвитку туризму вдвічі більший.

"ДС" У якому напрямку у 2022 році буде рухатися ДАРТ? На чому будете акцентувати увагу? Які області зараз входять в туристичний ТОП України?

М.О. Будемо рухатися двома паралельними шляхами: рекламувати цікаві локації і розвивати інфраструктуру. Наприклад, якщо говорити про Херсонську область, то це дуже привабливий для туристів регіон, але з поганою інфраструктурою. І цю ситуацію потрібно виправляти. З іншого боку, ми повинні розуміти, що якщо інвестуємо державні кошти в той чи інший регіон, то розраховуємо як мінімум на залучення ще більших приватних інвестицій та нових туристів – і відповідно надходження в економіку країни.

У 2022 році основну увагу будемо акцентувати на Заході та Півдні країни. Зосередимося на внутрішньому туризмі. В Україні проживає близько 40 млн населення і всі ці люди для нас є потенційними мандрівниками. Наше завдання — заохотити українців подорожувати своєю країною — хоча б на відстань у 300 км від своєї домівки. Плануємо цього року привертати увагу вітчизняного туриста до таких регіонів як Черкащина, Полтавщина, Чернігівщина, Херсонщина.

Щодо іноземних туристів, то вони більш вибагливі. І треба розуміти, якщо ми запросимо їх до туристичної локації із низьким рівнем сервісу, то, отримавши негативний досвід, вони можуть більше до нас ніколи не приїхати. Тому їхню увагу ми будемо акцентувати на тих туристичних локаціях, які вже готові приймати вибагливих мандрівників з-за кордону. Минулого року ми почали промоцію гірськолижного відпочинку в Україні на більш ментально близьких для нас ринках – Польща, Азербайджан, Туреччина. Цього року почнемо рекламувати міста-мільйонники. Київ – як місце для молодіжного відпочинку, де можна відчути драйв і ритм сучасної європейської столиці. Одесу – місце для елітного весняно-літнього відпочинку, де можна отримати повний спектр різноманітних емоцій від гастрономічних до культурних. Чорнобиль – філософська локація, яка спонукає замислитися над долею людства. Літні Карпати – місце релаксу, де можна помилуватися природою, отримати послуги СПА та Wellness. Промоцію Львова як місця для зимового відпочинку, де найкраще святкувати новорічні та різдвяні свята, почнемо ближче до кінця року.

"ДС" На яких іноземних ринках плануєте сконцентрувати свою увагу у 2022 році?

М.О. В першу чергу зосередимося на арабських країнах. Це для нас важливий ринок, бо саме туристи із цих країн витрачають в Україні найбільше. Наразі ведемо перемовини з авіакомпаніями щодо запуску нових рейсів, причому не тільки з Саудівської Аравії. Минулого року туристи із цих країн принеси в бюджет України близько $100 млн, і наше головне завдання на цей рік — як мінімум подвоїти цю цифру. Що стосується ринків країн Західної Європи та США, ми поки що не будемо працювати з ними, оскільки туристи із цих країн дуже переймаються тим, що відбувається на сході України і просто бояться до нас їхати. Так, є приклад Ізраїлю, який перебуває у стані постійної війни. Але як тільки там починаються якісь військові дії, то держава відразу збільшує бюджет на промоцію країни на зовнішньому ринку. І всі негативні події перебиваються сюжетами, в яких розповідається про туристичні принади Ізраїлю. Це дорого, і ми, на жаль, поки що не можемо собі цього дозволити.

"ДС" Якщо говорити про регіони України, то західні та південні області швидше за інших зрозуміли, що на туризмі можна заробляти. Чому Схід та Північ не так активно створюють свої туристичні бренди?

М.О. Південь України завжди був традиційно туристичним. Так ментально склалося, що для більшості наших громадян відпустка асоціюється із сонцем та морем. Щодо Карпат, то ще років 10 тому вони не були таким туристичним центром, як зараз. Треба віддати належне курорту Буковель, який фактично сформував в Україні попит на гірськолижний відпочинок. Але Карпати мало хто розглядав як місце для літнього відпочинку. Нині завдяки промо, неймовірній природі та гостинності місцевого населення туристи їдуть туди відпочивати цілий рік. Я вважаю, що притаманна західним регіонам України гостинність береглася там завдяки тому, що ця територія менший час перебувала в складі Радянського Союзу. Тому дух підприємництва там не був втрачений. Щодо інших областей України, то більшість людей там чекають, що прийде держава і щось для них зробить. Але, думаю, коли до них почнуть їхати туристи і витрачати гроші, то почнеться природний процес розвитку туризму і в цих регіонах.

"ДС" Президентські програми "Велике будівництво" і "Велика реставрація" мають покращити інфраструктуру в країні та привести до ладу культурні пам’ятки. Першою програмою займається Міністерством інфраструктури, другою — Міністерство культури. Чи має ДАРТ відношення до цих програм?

М.О. Безумовно має, адже обидві програми надважливі для розвитку українського туризму. Коли розпочалася програма "Велика реставрація", ДАРТ координувався Міністром культури та інформаційної політики. І ми разом з колегами з цього міністерства дуже тісно співпрацювали і розробляли критерії, яким мали відповідати об’єкти, що увійдуть до президентської програми. Оцінювали туристичний потенціал, складали перелік замків та інших локацій, які можуть бути цікавими мандрівникам. Не всі об’єкти вдалося реставрувати в 2021 році. Основна причина – відсутність проєкто-кошторисної документації (ПКД). Наразі важливо, щоб представники громад зрозуміли, що якщо вони хочуть відреставрувати свої культурні пам’ятки коштом держави – долучившись до програми "Велика реставрація", то спочатку повинні інвестувати у ПКД.

Щодо програми "Велике будівництво", так як ДАРТ координується зараз Міністром інфраструктури, можу із впевненістю сказати, що у 2022 році активно будуть відновлювати дороги у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Зокрема, йдеться про такі туристичні магніти, як гірськолижний курорт Славське та Національний парк "Синевир". Загалом у цих трьох областях планують відремонтувати 640 доріг місцевого та державного значення. Щодо півдня України, то у планах на наступний рік звʼязати Одесу — Миколаїв – Херсон.

"ДС" Туристи, особливо іноземні, народ примхливий. Крім гарної природи, історичних пам’яток та смачної їжі для них велике значення має сервіс. Як плануєте його покращувати?

М.О. Хочемо почати із категоризації готелів, яка нині є застарілою і не показує реальний стан справ. В Україні є органи сертифікації, які оцінюють готелі. Але роблять вони це, керуючись старими, я б сказала, ще радянськими методами. Цю оцінку вони надсилають нам, і вже наша комісія розглядає ці документи та вирішує, надавати чи ні готелю ту чи іншу категорію. Інколи нам доводиться грати у детективів, щоб зрозуміти реальний стан справ у закладі. Буває так, що готель подається на три зірки, а ми читаємо відгуки туристів, де вони пишуть, що там у номерах немає холодильників. Це означає, що орган сертифікації, м’яко кажучи, недобросовісно виконує свою роботу.

Нам треба орієнтуватися на європейський досвід, де є незалежні інспектори, які отримують відповідну акредитацію і після цього можуть проводити категоризацію готелів. І якщо на заклад є скарги, там має відбутися перевірка. Другий метод – таємний покупець, який оцінюватиме заклад з точки зору сервісу. Наразі ведемо переговори з Асоціацією готельних об'єднань і готелів міст України, щоб запустити цю процедуру.

ДАРТ співпрацює з інвесторами із Катару, які мають намір вкласти гроші в розвиток української готельної галузі. Але для цього ми повинні зробити прозорі, зрозумілі, а головне — однакові для всіх правила гри на цьому ринку. Не можуть готелі отримувати на папері чотири або п’ять зірок, а насправді не відповідати навіть трьом. Проте, ми не хочемо робити категоризацію обв’язковою. Якщо готель не хоче її проходити, то він може просто отримати базову категорію. В новому законі "Про туризм" закладені моменти, які дозволять нам створити єдиний туристичний реєстр. На сьогодні ми навіть не знаємо, скільки взагалі є готелів в Україні. Тому якщо ми будемо говорити про те, скільки хочемо прийняти туристів, то не зможемо сказати — чи здатні забезпечити їм комфортне проживання.

"ДС" Як ви думаєте, чи прийме Верховна Рада у 2022 році новий закон "Про туризм"? І якщо так, то які зміни очікують галузь з його прийняттям?

М.О. Він мусить бути прийнятий. Цей закон покликаний встановити нові прозорі правила роботи в туристичні галузі, яка 30 років розвивалася хаотично. І тут треба брати за взірець країни, де добре відрегульований туристичний ринок і прописані чіткі правила для усіх гравців цього ринку. Насамперед, я маю на увазі Туреччину.

Ще одне покликання цього закону — створення умов для розвитку туризму в громадах. Я маю на увазі туристичний збір. Поки в регіонах немає розуміння того, навіщо з туристів брати зайві 20 грн. Та якщо порахувати, то дохід деяких громад від туристичного збору — таких, як Славське, може за сезон скласти декілька мільйонів гривень, які можна буде вкласти в розвиток інфраструктури.

"ДС" Які тренди у новому туристичному сезоні ви прогнозуєте? Що буде популярним і актуальним?

М.О. Цього року держава виділила на розбудову туристичної інфраструктури національних природних парків України 900 мільйонів гривень. Агентством спільно з Міністерством інфраструктури вже розроблена програма розвитку інфраструктури для цих локацій. Пілотними стануть національні природні парки "Сколівські Бескиди", "Святі гори", "Подільські Товтри", Голосіївський НПП, Карпатський біосферний заповідник. Далі список розширюватиметься. Звичайно, приводячи до ладу інфраструктуру цих локацій ми будемо їх рекламувати та рекомендувати українцям туди їхати. Повірте, там є що подивитися. До того ж, це прекрасна інвестиція для держави, адже ці локації будуть приваблювати не лише наших співвітчизників, а й іноземців, бо екотуризм — це один із основних трендів останніх років.