Мар'яна Олеськів про внутрішній туризм, "Велику реставрацію" та туристичні "магнітики" у регіонах

"ДС" поговорила з головою Державного агентства розвитку туризму Марʼяною Олеськів про хід "Великої реставрації", потенціал українського туризму та приватизацію замків та маєтків

Голова Державного агентства розвитку туризму Марʼяна Олеськів

"ДС" Українці частіше їздять за кордон не з туристичною метою, а у бізнес-справах. До яких країн українці найчастіше їздять саме відпочивати?

М.О. Наразі важко виокремити реальну ціль подорожей українців у ту чи іншу країну через відсутність належної статистики. Однак ми активно працюємо над її збором, плануємо запровадження системи анкетування на пунктах пропуску, що дасть змогу відділити діловий туризм від розважального. За сьогоднішніми даними, найбільше українці їздять саме відпочивати у Єгипет та Туреччину. Ці дві країни входять у ТОП-5, що найчастіше відвідували українські туристи торік: 965 457 та 729 238 відповідно. 

Серед інших опинилися Польща – 3 962 053, Угорщина – 1 635 810 та Росія – 1 039 949, однак ми розуміємо, що більшість громадян їздять у ці три країни переважно у справах. 

"ДС" На що слід звертати увагу українцям під час вибору країни чи міста відпочинку у часи пандемії COVID-19? 

М.О. На жаль, в українців ще не сформована культура подорожей, і наша спільна мета – це виправити. Тому в умовах пандемії я рекомендую мандрувати Україною, відкривати її для себе, показувати дітям. У нас чудова країна з різноманітними локаціями на будь-який смак. Звісно, над інфраструктурою та сервісом ще потрібно працювати. 

Під час карантину особливо популярні віддалені місця, де мало людей, відпочинок на природі тощо. Перед плануванням подорожі потрібно дізнатися, чи не входить локація у перелік червоних зон, які обмеження встановлені Кабміном і місцевою владою, як туди можна дістатися.

Якщо ж ми говоримо про планування відпочинку за кордоном, то потрібно обов'язково зробити такі речі:

  • подивитися, якою є епідеміологічна ситуація в країні, куди плануєте подорож, чи розпочалась там масова вакцинація;
  • перевірити умови в'їзду в країну на її офіційному сайті (туристичному або МЗС країни), на сайті консульської служби України;
  • з'ясувати, чи потрібен ПЛР-тест на в'їзді та які умови (час, переклад, чи потрібен додатковий тест тощо);
  • з'ясувати, чи потрібно заповнювати перед в'їздом додаткову анкету, наприклад, як в Туреччині;
  • придбати відповідний страховий поліс, який буде покривати витрати на госпіталізацію у випадку захворювання ковідом;
  • якщо подорож літаком – перевірити правила перебування, реєстрації, які потрібні маски тощо; 
  • після повернення – зареєструватися в додатку "Дій вдома", побути на самоізоляції 14 діб або здати ПЛР-тест.

"ДС" З якими іноземними партнерами співпрацює Держагентство і як саме? Яких домовленостей вдалося досягти?

М.О. Задля якісного просування туристичної України на світовому ринку надзвичайно важливо вести активну комунікацію з усіма зацікавленими стейкхолдерами. Ми регулярно проводимо робочі зустрічі та наради з представниками закордонних дипломатичних установ.

Наприклад, у лютому 2021 року Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва країн, зокрема й у галузі розвитку туризму. А цього тижня відбулося підписання Спільної декларації про наміри щодо співробітництва України та Туреччини у галузі дотримання прав та безпеки туристів. 

На цей рік також планується організація навчань для туристичного бізнесу та громад із залученням міжнародних експертів. Також плануємо сприяти на державному рівні створенню короткотермінових програм з менеджменту туристичними територіями та створення туристичного продукту у провідних навчальних закладах країни. Активно переймаємо досвід Туреччини, Грузії та Австрії. 

Особливий інтерес для нас становлять освітні програми та програми обміну досвідом для представників малого та середнього туристичного бізнесу та державних службовців. Наприклад, зараз почали співпрацювати з однією з таких програм Федерального міністерства економіки і енергетики Німеччин "Fit for Partnership".

"ДС" Під час пандемії логічно обирати для відпустки локації, які є менш популярними у туристів, аби менше взаємодіяти з натовпом. Чи могли б ви порадити такі місця в Україні чи за кордоном?

М.О. Існує дві причини, чому одні локації є менш популярними за інші. Перша з них — не вистачає промоції, друга — місця дійсно є не такими цікавими, тому "змушувати" туриста їхати туди не зовсім коректно. Обидві причини потребують комплексного підходу як у розвитку інфраструктури та підвищенні якості послуг, так і в промоції на всіх рівнях. 

Особисто я ще до початку карантину не надто любила розрекламовані місця, де багато людей, надавала перевагу безшумним, віддаленим куточкам. Саме тому часто подорожувала самостійно, обираючи для мандрівнки маленькі обласні містечка та недоторкані пляжі. Наприклад, торік приїздила у селище Совіньйон поблизу Одеси, також часто відпочивала на Санжійці. Особливий шарм ці місця мають в оксамитовий сезон. 

В умовах карантину все більш популярним стає "зелений туризм" — відвідування сільських садиб, ознайомлення з місцевими традиціями та гастрономією. У таких місцях сама природа зробила дистанцію між відвідувачами.

"ДС" Чи бере Держагентство участь у перемовинах щодо розробки/запуску паспортів вакцинації в Україні? Коли вони можуть з'явитися? Чи визнаватимуть паспорти українського зразка за кордоном?

М.О. Звичайно. ДАРТ активно бере участь у засіданнях та робочих зустрічах щодо запуску паспортів вакцинації. Наприклад, під час останньої наради щодо розвитку двостороннього співробітництва з Турецькою Республікою у галузі туризму ми обговорили можливість покращення умов перетину кордону громадянами двох країн, зокрема, завдяки взаємному визнанню паспортів вакцинації. 

Кілька днів тому я особисто відвідала Анталію з робочою поїздкою. Там, під час засідання українсько-турецької робочої підгрупи, домовилися розглянути можливість запровадження таких зразків документів.

Наразі Міністерство охорони здоров'я спільно з Міністерством цифрової трансформації активно працюють над розробкою паспортів за принципом ЄС.

"ДС" В Україні іконами туризму за системою "ол-інклюзів" вважаються Туреччина і Єгипет. Але в Україні також є море. Туреччина і Єгипет мали багато інвестицій, а чи шукає інвесторів Україна? Що потрібно, аби їх зацікавити? 

М.О. Треба визнати, що ці країни мають деякі переваги: більш тривалий сезон завдяки географічному розташуванню, більший досвід створення туристичних продуктів, що є важливою частиною ефективного залучення інвестицій. На мою думку, одна з найбільших проблем українських курортів — хаотична забудова. Нагромадження незліченної кількості МАФів, вивісок та вказівників моментально псують загальне враження від місцевості. Крім того, є чимало проблем з каналізацією, що також значною мірою впливає на вибір туриста на користь закордонних курортів.

Але й Україна не стоїть на місці. Вже зараз розроблено інвестиційний проєкт "La Perla Azura", який передбачає створення великого сучасного рекреаційного комплексу на морському узбережжі Херсонської області, який може стати гідним конкурентом для закордонних курортів.

Насправді, усе в руках місцевих громад, адже люди самі вибирають для себе владу й лише у випадку, коли вони будуть готові щось змінювати — буде результат. Створивши відповідні умови та продемонструвавши готовність до дій, вони зможуть залучити інвестиції для розвитку власного регіону. Зі свого боку, ми будемо всіляко підтримувати громади. 

Наразі ДАРТ також активно розвиває конференц-туризм, що передбачає організацію та проведення корпоративних заходів. Саме цей вид туризму може бути гарною можливістю залучення додаткових коштів та розширення сезону на морських курортах. 

"ДС" В Україні стартувала програма "Велика реставрація", ініційована президентом. Як вона вплине на туризм? Хто займається цієї реставрацією? Звідки на неї гроші?

М.О. Над реалізацією Президентської програми "Велика реставрація" працює Міністерство культури та інформаційної політики України. Загалом, бюджет програми на 2021 рік становить близько 2 млрд гривень.

Сподіваємось, що цьогорічна реставрація стане лише початком справді масштабного відновлення памʼяток культури та архітектури по всій країні.

 Оновлення інфраструктури завжди викликає значний інтерес серед внутрішніх та вʼїзних туристів, реставрація ж памʼяток архітектури покликана не лише вдихнути в будівлі нове життя, а й створити їм можливості для подальшого росту комерційної привабливості. Проведення урочистих подій, конференцій та інших заходів дасть змогу памʼяткам привабити додаткових відвідувачів та заробляти більше коштів для свого подальшого розвитку.

Однак важливо памʼятати, що реконструкція обʼєктів архітектури обовʼязково повинна супроводжуватись створенням туристичної інфраструктури (зони відпочинку, вбиральні, паркових місць, туристично-інформаційних центрів тощо). Сподіваємось, що обласні державні адміністрації та територіальні громади дообладнають відреставровані памʼятки базовою туристичною інфраструктурою.

"ДС" В Україні є багато старовинних замків минулих століть, які потребують реставрації. Чи є сенс, як у Європі, здавати їх в оренду приватним особам, щоб вони відреставрували за свої гроші й створювали там, наприклад, готель чи ресторан? 

М.О. Це складне питання. У нас, на жаль, ще немає масової практики відновлення історичних пам'яток і практики їх використання, зокрема з комерційною метою. Часто людям складно уявити, що старовинний палац може бути використаний не як музей, а як готель. Досвід неконтрольованої приватизації 90-х років теж часто не дає довіри до приватних інвесторів. Водночас це досить розповсюджена світова практика, коли інвестор вкладає кошти у відновлення пам'ятки культури і надалі використовує її.

З іншого боку, децентралізація дала громадам нові ресурси, нові можливості, незвичні соціальні та культурні активи. Вони почали інвентаризувати свої ресурси і задумуватись над їх раціональним використанням. Хоча і тут все непросто. Існують випадки, коли у палаці функціонує санаторій, який не має можливості або не хоче упорядкувати територію навколишнього паркового комплексу, а громада в цьому зацікавлена, але не має повноважень.

Переконана, що в умовах обмежених ресурсів найбільш актуальним буде використання механізму державно-приватного партнерства. Коли держава, громади і приватні інвестори разом шукають можливості для використання палаців, маєтків, замків чи фортець. Для цього потрібно вносити зміни в нормативну базу, готувати інфраструктуру, визначати цільову аудиторію і формувати цікаві пропозиції.

Вважаю, що пам'ятки національного рівня мають бути у власності держави. Вони мають загальноукраїнське значення, є вагомою частиною національного культурного простору, національного коду, і яскравими візитівками країни. Існує думка, що держава не може бути ефективним власником. Насамперед, це залежить від конкретних виконавців і тих людей, які можуть стати провайдерами змін на містах.  

"ДС" В України немає культурної мобільності, близько половини молодих українців не виїздили за межі області протягом останніх трьох років. Що з цим робити?

М.О. Туристичні сертифікати – це своєрідний механізм запровадження програм з підтримки подорожей та мобільності молоді в межах розвитку туризму. Така практика дуже поширена у багатьох провідних країнах, зокрема Італії, Польщі, Японії тощо. 

Наразі проєкт перебуває в процесі розробки. Нам необхідно точно визначити верстви населення, на яких буде спрямована програма, скільки людей зможуть взяти у ній участь та яку суму ми виділятимемо на кожного мандрівника. Окрім того, треба зрозуміти, як саме здійснюватиметься туристична підтримка: чи це буде якась грошова виплата, чи ваучер на певні послуги, чи універсальна туристична карта, якою можна буде скористатися фактично в будь-якому готелі та закладі. Сподіваємось, що до кінця цього року матимемо певні напрацювання в цьому напрямку і вже у 2022 році запустимо перший пілотний проєкт.

"ДС" Українські туристи знають, що у Львові можна випити кави й поїсти пляцків, а у Карпатах — спробувати бограч чи попаритися у чані. Чому інші міста та регіони не будують свої туристичні бренди? 

М.О. Якраз сьогодні можна спостерігати як міста та регіони працюють над цим та розбудовують туристичні бренди. Це відбувається не швидко, але ми вже можемо помітити зміни та розвиток.

Наприклад, нещодавно відвідала Одещину, де нам показали обʼєкти нового екогастротуристичного маршруту "Дорога вина і смаку Української Бессарабії". Він прокладений південно-західними районами Одеської області і дає змогу туристу ознайомитися з кулінарними особливостями Бессарабського регіону. Особливістю цього регіону є крафтове виробництво вина, сиру та м'ясних виробів. До речі, якщо говорити про гастротуризм Одеси, то це різні рибні страви, а якщо про регіон – то це м'ясні та сирні страви бессарабської кухні.  

І всі знають, що у Одесі є ринок, де можна посмакувати оселедцем та іншою смачною рибою. Якщо говорити про Одещину, то це такі локації як Центр етнографічного, зеленого, сільського туризму та сімейного відпочинку – Фрумушика-Нова, сироварня "Щедра околиця", сімейне виробництво мʼясних делікатесів "Балканський ястія", винзавод "Колоніст", пекарня "хлібний Коштом", винний льох "Вінарія" та інші.

Херсон – це херсонські кавуни та томати. Зараз навіть херсонські фермери намагаються запатентувати місцевого кавуна. Окрім того, Херсонщина – це ще й унікальний біосферний заповідник "Асканія-Нова", найстаріший степовий резерват світу, одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найвідоміших заповідних територій планети. 

Бренд — це не тільки гастротуризм. Бренд – це безлічі стратегічних елементів і точок зіткнення, щоб створити унікальний досвід, який запам'ятається у цільовій аудиторії на глибокому, емоційному рівні.

Наприклад, якщо ви зараз відвідаєте Харків, то побачите, що Департамент розвитку туризму розбудовує місто як туристичний бренд для сімейного відпочинку з дітьми. Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького зробили сучасною цікавою локацією. Це величезний парк різноманітних атракціонів для дорослих та дітей різного віку, а також різного достатку, є як платні атракції, так і безкоштовні. 

Якщо говорити про гастрономічний туризм, то солодкою візитівкою Харкова з 1896 року є торт "Харківський", рецептура якого збереглася до сьогодення. 

На східній частині України – це "Артвайнері" – Артемівський завод шампанських вин, де ви зможете не тільки скуштувати ігристі вина за класичним методом Шампенуа, але й відвідати унікальні підземні галереї та пройтись виробничими цехами.

"ДС" Як Держагентство розвиває внутрішній туризм? Які кроки були зроблені останнім часом, а які ще плануються?

М.О. У 2020 році ми визначили розвиток внутрішнього туризму нашим пріоритетним напрямком роботи, й він виявився рятівним колом для туристичної галузі України в умовах пандемії.. Зокрема, ми розпочали масштабну промокампанію #МандруйУкраїною, до якої доєдналися сотні блогерів, зірок української естради, видатних українців. Й нам справді вдалося зробити цю тему вірусною. Менше, ніж за один рік кількість постів за цим хештегом збільшилась щонайменше на 100 тисяч і продовжує зростати. Спільно з Офісом Президента та облдержадміністраціями організували у межах цієї кампанії 7 промоційних турів для провідних медіа України, які висвітлювали цікаві туристичні місця. 

Ми також створили 5 соціальних відеороликів, які транслювалися на головних телеканалах України та в потягах "Укрзалізниці". Так нам вдалося зацікавити українців та стимулювати їх подорожувати власною країною. 

Цьогоріч плануємо й далі рухатися в цьому напрямку. Найближчим часом плануємо організувати ще кілька промоакцій для представників медіа, туристичного бізнесу та лідерів думок. У планах ДАРТ, зокрема, розробка єдиного туристичного порталу, створення обласних туристично-інформаційних центрів, розробка соціальної реклами та сувенірної продукції, проведення фестивалів для різних сегментів населення. Цьогоріч також будемо робити акцент на діловому туризму та розвитку концепції сіті-брейків. 

Будемо працювати над створенням якісного туристичного продукту в комплексі, який за рівнем надання туристичних послуг не поступатиметься закордонним аналогам.   

"ДС" Минулого року керівник ОПУ Андрій Єрмак пропонував владі на місцях вивчити потенціал своїх областей й підготувати концепцію розвитку туризму, зокрема розробити кількаденні тури, запропонувати 5-10 найцікавіших подій культурного життя регіону, визначити "туристичні магніти". Як з цим справи? Чи надходили такі пропозиції від областей?

М.О. Регіони дуже відповідально підійшли до цієї пропозиції, з кожної області надійшло від 2 до 10 пропозицій. Насправді, вивчення туристичного потенціалу областей вимагало більш комплексного аналізу. На нараді у керівника ОПУ було сформовано 9 питань, за якими регіони мали надати відповідні дані. На сьогодні ми отримали багато цікавої та корисної інформації, яка дасть змогу ефективно проаналізувати туристичний потенціал регіонів. Окрім того, це сприятиме розкриттю різних куточків України, які свого часу були або недооцінені, або не мали ефективного маркетингу. Регіони також надали пропозиції з розвитку своїх туристичних дестинацій, що дало змогу ДАРТу визначитися із пріоритетними напрямками роботи.

За методикою, розробленою ДАРТ, було оцінено близько 70 об'єктів та визначено їхній туристичний потенціал. 

"ДС" В Україні багато гарних місць, однак не скрізь можна дістатися навіть на власному транспорті через погані дороги чи їх повну відсутність. Чи ведуться перемовини з владою з цього приводу?

М.О. Ви маєте рацію, без відновлення дорожньої і транспортної інфраструктури, неможливі зручні та безпечні подорожі. Наразі ми активно співпрацюємо з Міністерством інфраструктури, "Укрзалізницею" та "Укравтодором" для визначення пріоритетних напрямів і конкретних кроків модернізації шляхів і оптимізації маршрутів до туристичних регіонів і дестинацій. Зокрема, з "Укравтодором" і українськими компаніями підписаний Меморандум і досягнуто домовленостей щодо відновлення дорожньої інфраструктури в Карпатському регіоні. У цьому напрямку ДАРТ буде проводити консультації з учасниками туристичного ринку та місцевими громадами. За їхніми результатами, агентство надаватиме Укравтодору конкретні пропозиції щодо поліпшення стану та інфраструктури доріг з урахуванням привабливості та пріоритетності туристичних "магнітів".

"ДС" Як ви оцінюєте рівень сервісу, який надають українські курорти? Він на достатньому рівні чи над ним ще слід працювати? Наведіть приклади.

М.О. На сьогодні я не можу назвати конкретний український курорт, який би став хорошим прикладом для інших. Все ж, нам потрібно ще багато переймати у наших Європейських колег задля підвищення якості послуг та розвитку культури гостинності. Однак є чимало курортів, зокрема Коблево, Кирилівка та Залізний порт, які мають досить хороший рівень. Такі комплекси потрібно підтримува та навчати, щоб потім вони змогли передати свій досвід іншим. 

Ми цього року теж плануємо з українськими ВНЗ та Міністерством освіти розробити короткострокові програми підвищення кваліфікації учасників туристичної галузі.