Мар'яна Безугла ("СН") про роль СБУ у санкціях проти телеканалів і знятті партій з виборів - інтерв'ю "ДС"
Про переваги та недоліки майбутньої реформи СБУ, ліквідацію Управління "К" та долю слідчих спецслужби "ДС" поговорила з головою робочої групи з розробки реформи, народним депутатом від "Слуги народу" Мар'яною Безуглою
"ДС" На яких принципах базується нинішня реформа СБУ, перша за 28 років?
М.Б. Принципи містять в собі закріплення контррозвідувальної діяльності, захист національної державності та охорону державної таємниці як пріоритетів діяльності СБУ. Тобто це перетворення СБУ саме в спецслужбу, яка протидіє впливу інших держав і захищає наш суверенітет.
"ДС" Це буде контррозвідка в класичному західному розумінні?
М.Б. Це питання здорового глузду. Є різні органи влади, різні правоохоронні органи, але має бути спецслужба, яка не є правоохоронним органом, але є органом зі спеціальними правоохоронними функціями, вони обмежені. Це вже визначено законом "Про національну безпеку", тобто нинішня ситуація, коли СБУ є фактично "Поліцією 2.0", зміниться. Наступний принцип — розширення повноважень у сфері протидії розвідувально-підривній діяльності та боротьбі з тероризмом. Тут постає питання оргзлочинності, але це скоріше питання правоохоронного органу, а протидія тероризму й транснаціональним злочинним угрупованням вже є компетенцією СБУ у співпраці з нашими партнерами.
Ще один принцип, закладений в законопроекті, — це позбавлення невластивих правоохоронних функцій та корупційних ризиків, тобто розслідування економічних злочинів, ведення різних господарських справ. Це явно не питання національної безпеки. Крім того, у нас є ціла плеяда антикорупційних органів для таких справ, тому дублювання функцій недопустиме. Ми залишаємо аспект інформаційно-аналітичної складової в СБУ, тому що корупція може бути елементом впливу ворожих спецслужб. Але це не розслідування корупції, а отримання інформації і співпраця з антикорупційними органами.
"ДС" В законопроекті, робочу групу з підготовки якого ви очолюєте, є кілька положень, які досить часто називають недосконалими. Критикують, зокрема, позасудове позбавлення ліцензій та закриття ЗМІ, а також зняття з виборів партій та кандидатів. Чи будуть мінятися ці положення до другого читання?
М.Б. Питання медіа і політичних партій — там є певні ризики, але ми з колегами з комітету опрацьовуємо правки до другого читання, щоб унеможливити позасудове позбавлення ліцензій телеканалів і досудове зняття з виборів політичних партій.
Взагалі сам процес підготовки законопроекту виглядав так: спочатку його готували в СБУ, але вони не є суб'єктом законодавчої ініціативи, можуть подавати проекти лише через президента. В результаті всі їхні наробітки були об'єднані та подані за №3196 за підписом Володимира Зеленського. Коли він потрапив до комітету, ми принципово не наполягали на тих чи інших моментах через те, що це була розробка СБУ. Зрозуміло, що спецслужба, яка не реформувалася десятиліттями, не може опрацювати певні радикальні положення, це мають робити законодавці. В результаті проект розглянули на комітеті й вирішили, що його треба суттєво доопрацьовувати, зал це підтримав. В процесі доопрацювання деякі ризики були зняті, деякі ще залишилися, зокрема й ті, про які ви згадали.
"ДС" Окрім додавання невластивих функцій спецслужбі, проект критикують і за різке кадрове скорочення, яке передбачається. Чи залишиться ця норма в другому читанні? Як та хто адвокатуватиме звільнення 13 тисяч службовців із 30 тис.?
М.Б. Ми передбачаємо поступову оптимізацію структури та штатної чисельності спецслужби. Насправді йдеться про дебюрократизацію СБУ. Зараз маємо, як ви зазначили, близько 30 тис. співробітників, і далеко не всі вони оперативники. Багато підрозділів забезпечення і різних бюрократичних щаблів прийняття рішень. Тобто буде скорочення "штабістів", а які темпи будуть і в якому порядку це буде відбуватись — над цим працюємо з Мінфіном, бо скорочення включає і великі витрати на вихідні виплати. Тобто скорочення і його масштаб ми ще будемо опрацьовувати до другого читання проекту.
"ДС" А куди підуть слідчі після того, як у СБУ остаточно заберуть функцію слідства? Їх можуть перевести з СБУ до ДБР, чи будуть конкурси?
М.Б. Питання слідства теж дискутабельне, йдеться як мінімум про звуження слідчих функцій, відповідний проект вже пройшов комітет. Цей документ не допускає, попри залишення за СБУ слідства щодо окремих категорій злочинів, втручання спецслужби в економічні злочини, корупцію.
"ДС" Тобто, в те, чим до цього часу займалось управління "К"?
М.Б. Так, тут в першу чергу йдеться про розв'язання колізії: СБУ поєднувала в собі правоохоронну та контррозвідувальну діяльність. Це було штучно поглиблено перед 2014 роком відповідними змінами в законодавстві, які обмежували контррозвідку. Тобто коли виникають питання, чому не працюють по тій чи іншій організації або людині, яка має очевидні зв'язки з агресором — це питання не лише неефективності, а й повноважень.
"ДС" А яким чином відбудеться передача чутливої інформації від ліквідовуваного управління "К" в Бюро економбезпеки, і що станеться зі співробітниками цього управління — унікальними носіями цієї інформації?
М.Б. Перехід відбудеться так, як це було зі справами Майдану і слідчими, які перейшли з Генпрокуратури до ДБР. Для співробітників, які підпадають під скорочення, за їх бажанням передбачений перехід в інший правоохоронний орган. Процедура полегшена, конкретний алгоритм ми ще відпрацьовуємо, адже питання переходу такого фахівця — це одночасно перехід знань, звʼязків, агентури, це все не можна втрачати.
"ДС" Чи правильно я розумію, що слідство щодо певних злочинів все-таки залишиться за СБУ?
М.Б. В проекті до першого читання була передбачена повна передача слідства з певним транзитним періодом, але є питання, чи спроможні взяти слідство ті чи інші органи, зокрема ДБР, Тобто ми ще розглядаємо питання звуження слідства до статей по шпигунству, держзраді, тощо, ми над цим ще працюємо.
Загалом, до другого читання врегулюють кілька принципових моментів: питання слідства, скорочення та пов'язане з ним питання бюджетування реформи, збільшення видатків на розвиток, кібербезпеку, перетворення Академії СБУ.
"ДС" Щодо питання фінансування інфраструктури. Є інформація, що в СБУ ліквідують спеціалізовані медструктури, в яких обслуговуються співробітники, розформують і Академію СБУ. Це так?
М.Б. Певне переформатування медичної служби буде, тут йдеться про прирівняння спецслужбістів до військових ЗСУ, щоб вони користувалися медзабезпеченням в системі Збройних сил. Про фінальну версію документу тут говорити рано, адже ми маємо зберегти специфіку диспансерного обліку засекречених працівників. З іншого боку, величезні кошти на розвиток якоїсь високоспеціалізованої меддопомоги в СБУ нераціонально витрачати. Щодо Академії, то обговорювалось її перетворення в тренінговий центр. Позиція РНБО полягала у тому, щоб залишити підготовку кадрів у магістратурі, але над цим ми теж ще будемо працювати та проводити консультації.
"ДС" В чому були основні розбіжності між рекомендаціями наших партнерів по НАТО, які допомагають осучаснити нашу безпекову інфраструктуру, та позицією представників СБУ?
М.Б. Почнемо з того, що була створена робоча група на базі комітету, до неї входили три підгрупи: представники відомств, наприклад РНБО, МВС, розвідки, до ще однієї входили представники громадськості, наприклад правозахисних організацій, та окремі експерти, як пан Смешко, який критикує проект, але не подає пропозицій. Звісно, ми проводимо певну аналітичну роботу, щоб до роботи не залучили громадську організацію, яка контролюється, умовно, ГРУ РФ. Нарешті, до третьої групи входять офіційні представництва в Україні країн НАТО та ЄС, вони беруть участь у засіданнях групи і готують експертні висновки та пропозиції.
Якщо говорити про суперечності, то є "13 пунктів СБУ", на яких вони наполягають. Ми зіткнулися з опором системи й тиском на народних депутатів, щоб вони не підтримали законопроект, були різноманітні звернення, неособисті. Була й позиція Івана Баканова, і вони виступають проти скорочення, під питанням демілітаризація, передача слідства. Щодо передачі розслідування економічних злочинів, то в СБУ підтримують це, хоча є й спроби залишити цю функцію в спецслужбі. Хочуть залишити собі і боротьбу з оргзлочинністю та не вводити цивільний контроль над службою: мовляв, депутати в колегії СБУ не потрібні. А загалом якщо взяти всі їхні зауваження, то це було б скасування реформи загалом.
Проте я намагаюсь не звинувачувати відомство, бо це система, вона сформувалась за різних обставин, вона така, яка є. Є і кваліфіковані працівники, і спеціалісти, які підпадають під певні корупційні ризики, і бюрократи — тобто з системою треба працювати, акцентуючи не на персоналіях, а на рамках, причому не сліпо скопійованих, а таких, що повністю усе переформовують. Це нешвидкий процес, але якщо згадати, що реформа СБУ тільки офіційно триває 15 років, але жоден проект не розглядався на комітеті, то 2-3 роки, за які будуть здійснені основні зміни — це досить швидко. При цьому ми мусимо враховувати загрозу колапсу в воюючій країні, тобто має бути баланс. Є багато того, що добре працює і зараз, після 2014 року були переглянуті окремі підходи, але певні негативні речі залишаються.
"ДС" До речі, про сліпе копіювання. Навіщо створювати ще один комітет для парламентського контролю за спецслужбою, який робитиме те саме, чим зараз займається комітет, в якому ви є заступником голови?
М.Б. Тут варто згадати про євроатлантичну інтеграцію і те, чому реформа СБУ така важлива для неї: йдеться про роботу за правилами. Ще за минулого скликання Ради вироблений євроатлантичний пакет законів, потрібний для ПДЧ та євроінтеграції. Це закони про оборонні закупівлі, про розвідку, парламентський контроль, СБУ, державну таємницю, а також про синхронізацію механізму прийняття рішень та військових звань. Парламентський контроль — це питання про баланс сил і поділ різних гілок влади, Рада ж не лише ухвалює закони, а й слідкує за їх виконанням, а також чи не порушують права людини силові відомства.
Чому така структура створюється? Є президент — Верховний головнокомандувач. При ньому створений комітет з розвідки, він приймає рішення, розвідка та контррозвідка виконують, а хтось має контролювати, чи не порушуються права громадян та чи працюють ці структури відповідно до закону. Цим займатиметься парламент та відповідний комітет.