• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Корупційні схеми на митниці у нас стоять кілком, ми нічого не можемо зробити — інтерв'ю з Данилом Гетманцевим

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики про амністію капіталів, антиофшорну політику і неприборкані контрабандні схеми

Данило Гетманцев
Данило Гетманцев / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Ви вже півтора року працюєте в парламенті. За вашими власними оцінками, вдалося реалізувати те, що задумували? З того, що вдалося, — на скільки відсотків?

Д.Г. Статистика — річ оманлива. Я б не говорив у відсотках. Скажімо так: ми зробили багато, але потрібно зробити ще більше. Моє магістральне завдання в сфері фінансів — детінізація. Я вважаю, що без детінізації у нас в країні не буде нічого доброго, ми будемо і далі залишатися відсталою країною Європи, а може, і світу. Та спадна лінія нашого розвитку, яка була всі 30 років за коротким винятком, продовжиться.

Що ми зробили для детінізації? Ми прийняли дуже важливі рішення на рівні законів. З першочергового залишилася тільки податкова амністія. Далі — важливі рішення з оподаткування фонду оплати праці і виведення зарплат з тіні. Це другий етап, він повʼязаний з радикальним скороченням можливості використання єдиного податку в якості інструменту ухилення від оподаткування зарплат.

Але попереду у нас дуже важливий шлях по імплементації. Це робота податкової, яка на даний момент є позитивною. Це робота митниці, де в 2020-му був негативний результат, за півтора року ми не змогли навести там порядок, і зараз підключаємося всіма силами, щоб допомогти новому голові відомства все-таки це зробити. Це такі галузі, як алкоголь (на 50% в тіні), тютюн, бурштин, гральний бізнес, сільське господарство, торгівля і багато інших.

Фактично ті законодавчі рішення, які ми прийняли, все лягають в основу детінізації, але ще треба їх реалізувати. І це, звичайно, куди складніше, ніж прийняти. Ми стикаємося з неймовірним опором так званого "бізнесу", корупційного фактично бізнесу, який живе за рахунок ухилення від оподаткування, в тіні. Ми стикаємося з опором системи самого державного апарату на середній ланці. Власне, те рішення, яке ми нещодавно прийняли з організації БЕБ, — Бюро економічної безпеки, — це радикальне рішення, спрямоване на ліквідацію податкової міліції, управління "К" СБУ, які є частиною корупційної системи. Саме тому я виступив за відкритий конкурс при прийнятті співробітників в БЕБ і вважаю неможливим допустити до керівництва новим органом тих, хто керував податковою міліцією хоча б хвилину.

Це потрібно, щоб створити чистий, нормальний, ефективний аналітичний правоохоронний орган замість того, що зараз існує під виглядом правоохоронців.

І у нас вже є успіхи. Як, наприклад, на ниві боротьби податкової з ухиленням від сплати ПДВ. Результати 2020 року, як і результати січня 2021 року, без перебільшення блискучі. Ми в рази перевищуємо не тільки плани, але і надходження рік до року, що набагато важливіше.

Реклама на dsnews.ua

"ДС" Розкажіть, будь ласка, докладніше, яка сьогодні ситуація з реформою митниці?

Д.Г. Сумна ситуація, це правда. Нам поки що нема чим похвалитися в цьому напрямку. Ми поміняли керівника митниці. І зараз ми підключилися впритул нашим парламентським комітетом до роботи нового керівника, щоб допомогти йому дійсно налагодити роботу.

Власне, робота на митниці ділиться на дві частини. Перша частина — реформа митниці. Дійсна реформа, наприклад, імплементація прийнятого нами в 2019 році закону про спільний транзит, закону про авторизованих економічних операторів.

Друга частина — це припинення корупційних схем вже сьогодні. Якщо так-сяк перша частина якось реалізується, то друга у нас взагалі стоїть кілком, і ми, на жаль, по цілому ряду корупційних схем нічого не можемо зробити. Тому ми і підключилися до роботи митниці. У нас була нарада, ми позначили кілька найпоширеніших схем ухилення від оподаткування при митному оформленні, тобто, по суті, контрабандних схем. Чекаємо зараз від митниці реакції. Думаю, що це питання ми вирішимо, закриємо. Хочу відзначити також перший скромний результат — перевиконання плану за січень 2021 року. Якщо для податкової це нормально, то для митниці — надзвичайно. Хочеться, щоб перевиконання стало доброю традицією. Тим більше потенціал в митниці величезний.

"ДС" Повернемося до детінізації. Тіньову економіку України оцінюють хто в 30-35%, а деякі і в усі 50%. Як оцінюєте особисто ви?

Д.Г. Я схильний вважати, що тінь становить близько 50%. Є елементарні обчислення, які дають нам можливість дійти таких висновків: це порівняння операцій, які фіскалізуються, із загальним обсягом споживання в країні. Ми бачимо, що там ще більше. Вони не співвідносяться як 50 і 100, вони співвідносяться як 40 і 60 (40 фіскалізово, 60 — в тіні). Але ми припускаємо також, що є якийсь обсяг операцій, що не фіскалізуються. Наприклад, безготівкові розрахунки. Ми робимо знижку на це і припускаємо, що десь близько половини в тіні.

"ДС" Трохи більше року тому був прийнятий закон №466-IX, капітальний документ, який серйозно реформував податкову політику в Україні. Я памʼятаю, як його активно критикували з усіх боків. Але ось минув рік. Як ви самі оцінюєте ефект від прийняття цього закону, скажімо, щодо рентної плати за видобуток корисних копалин?

Д.Г. По ренті бюджет отримав плюс 1,3 млрд грн вже в 2020 році. Знаєте, у нас була найнижча рента в світі і найнижче оподаткування прибутку. Ми збільшили не настільки, наскільки б ми хотіли збільшити. Ми хочемо, до речі, переглядати її ще в сторону збільшення. І це правильне рішення, ми зараз будемо його обговорювати. Однак рента — це лише один із позитивів. Ми також значно лібералізували відповідальність за податкові правопорушення, вдосконалили адміністрування податків, ввели правила антиBEPS, скасували корупційні податкові пільги і багато іншого. У минулі часи це назвали б податковою реформою, але я б утримався від пафосу.

"ДС" Правила антиBEPS вступили в силу?

Д.Г. Вони частково вступили в силу, частково вступлять з січня 2022 року — ми ж відклали деякі норми на рік. На жаль, підписання законопроєкту було сильно затягнуте. Ми припускали дати бізнесу 11 місяців на підготовку. А вийшло так, що ми йому дали пів року. Тому набуття чинності деяких норм продовжили.

"ДС" Чи спостерігаєте ви, моніторячи ситуацію, вже якісь зрушення — гроші в офшорах стали краще ховати, або навпаки — менше виводити в офшори?

Д.Г. Я знаю, що багато бізнесменів зараз активно готуються до повного введення правил про КІКах (контрольованих іноземних компаніях) з 2022 року і зараз проводять так звану безподаткову ліквідацію.

Ми дали їм можливість під 1,5% ліквідувати КІКи і заявити про те, що у них є ці гроші, всього лише заплативши військовий збір. Це нормальна практика для всіх країн, які вводили КІКи. Таке робили всі. Ми зробили так само, але передбачили 1,5% військового збору. Я вважаю, це абсолютно правильне рішення в країні, яка воює. Я дуже раджу протягом 2021 року тим, хто не передбачає продовжувати свою діяльність в КІКах, закрити свої підприємства, задекларовані тут, і заплатити з вартості активів 1,5% податків.

"ДС" Питання, що випливає звідси. У липні 2019-го ви впевнено заявляли, що буде проведена амністія капіталів, ось тільки її параметри досі не визначені, причому багато разів змінювалися в планах. Що гальмує проведення даної реформи?

Д.Г. Ми чекаємо цей законопроєкт від президента. Зрозумійте, податкова амністія — це така річ, яка повинна ініціюватися владою в цілому, всією вертикаллю в особі того, хто владу в собі персоналізує. В даному випадку у нас президент — людина, якій в країні довіряє найбільше людей. І це та людина, яка, вносячи відповідний законопроєкт, транслює суспільству довіру до того, що ми робимо.

У амністії найголовніше — це довіра. Якщо законопроєкт внесе Гетманцев або, скажімо, будь-який інший депутат, без образ, — це не викликатиме такої довіри, як якщо це зробить президент. Тому ми вирішили в команді, що це повинен зробити саме президент. І зараз цей законопроєкт готується до внесення до Верховної Ради.

"ДС" Чи можете сказати, які там умови, ставки?

Д.Г. Я це оголошував раніше: 5% загальна ставка. Це є в програмі президента. 9% — для активів, які не в грошовій формі і за кордоном.

"ДС" Яка доля ідеї про податок на виведений капітал, точніше заміни їм податку на прибуток?

Д.Г. Моя особиста позиція: я категорично проти радикальних експериментів в нашій країні. Ось саме в тому формулюванні, про яке ви сказали: "Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал". Давайте бути відвертими: ми не знаємо ефекту від податку на виведений капітал (ПнВК). Будь-які фейсбук-експерти, які відстоюють цю світлу ідею, щось мені підказує, не готові закласти свою квартиру під успішність цієї ідеї, цього проєкту.

І як свідчить практика країн, які раніше застосовували цю систему, немає припливу інвестицій, немає якогось колосального успіху в розвитку бізнесу в цих країнах. Більше того, є країни, які від нього згодом відмовилися. Наприклад Македонія.

Тому я виступаю за те, щоб вводити ПнВК в тому обсязі, який був введений в Польщі. Вважаю, що це правильна модель, що ми повинні ввести його для середнього бізнесу. І не роздувати колосальну дірку в бюджеті: від 50 до 70 млрд грн на рік за різними оцінками.

У нас при введенні ПнВК виходить діра в бюджеті, яка, як ті ж самі експерти розповідають, компенсується чимось. Але ніхто не поручиться, що вона буде компенсована. Ось 50-70 млрд — діра в бюджеті. А, скажімо, 50 млрд грн нам треба, щоб медикам заплатити нормальні зарплати, щоб вони не їхали до Польщі. Це гроші, які нам дозволять утримати тут високопрофесійних людей і зберегти залишки своєї медицини.

Причому ці ж гроші повернуться в споживання через зарплати бюджетників і ще раз простимулюють розвиток економіки. Я вважаю, що перший варіант менш привабливий для держави, ніж другий. Якщо ж вводимо ПнВК для підприємств з оборотом до 200 млн грн на рік, ми так стимулюємо розвиток середнього бізнесу. З іншого боку, великий бізнес платить до держбюджету гроші такі ж, як він і платив раніше. Адепти ПнВК не згодні з таким баченням, давайте будемо відверті до кінця: лобіювання цього закону — це справа рук великого бізнесу, який просто хоче звільнити себе від податку на прибуток. Саме від великого бізнесу бюджет якраз отримує 80-90% податку на прибуток.

Другу частину інтервʼю з Данилом Гетманцевим читайте 17 лютого.

    Реклама на dsnews.ua