• USD 41.8
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Інфекціоніст Ігор Марков про тромбоз після вакцинації AstraZeneca і те, чим загрожує зіпсована вакцина

"ДС" поговорила з лікарем-інфекціоністом Ігорем Марковим про рівень безпеки й ефективності вакцини AstraZeneca (Covishield), помилки влади при проведенні вакцинації і доречність запровадження так званих "ковідних паспортів" в Україні й світі

Лікар-інфекціоніст Ігор Марков
Лікар-інфекціоніст Ігор Марков
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Ціла низка країн, серед яких Нідерланди, Ірландія, Данія, Норвегія, Болгарія та Ісландія, призупинили використання вакцини AstraZeneca. Причиною стали повідомлення про можливі проблеми зі згортанням крові у пацієнтів, а саме — утворення тромбів. Ви вважаєте AstraZeneca достатньо безпечним препаратом?

І.М. Я 15 березня зробив собі перше щеплення препаратом AstraZeneca (Covishield). Я вже рік сиджу, ховаюсь, скільки можна? Набридло. Нарешті щепився і через два тижні збираюся виходили на роботу. 

Повідомлення про, нібито, шкоду вакцини нагадують інформацію про те, що в Норвегії після вакцинації препаратом AstraZeneca померли 69 людей у будинку для літніх людей. А потім з'ясувалося, що Норвегія "вкрита" будинками для літніх людей, як Україна дитячими садочками, й там щотижня природною смертю помирає від 60 до 90 людей.

Тут історія схожа. Випадки тромбозу абсолютно недоведені, адже "після того" не означає "внаслідок того". Скоріш за все, це звичайний збіг, тому що тромбози — це одне з природних захворювань людини без усіляких щеплень.

"ДС" Чи правильною, на вашу думку, була комунікація влади з українцями щодо необхідності вакцинації?

І.М. Звісно, ні. Людям взагалі нічого не пояснювали. А ці всі змови у Міністерстві охорони здоров'я? Коли "це ми не казатимемо", "це ми не можемо розповісти", "а тут ми взагалі зв'язані якимись таємними договорами". Це не покращувало ставлення до вакцинації, а лише погіршувало. Проблема не у вакцині, проблема у тому, що сама кампанія з вакцинації проходить, уже не вперше в Україні, вкрай невдало.

"ДС" На вашу думку, як можна було б підвищити рівень довіри українців до вакцинації? Чи допомагає в цьому кампанія з вакцинування у прямому ефірі відомих людей?

Реклама на dsnews.ua

І.М. Так, цілком. Ось мене 15 березня вакцинували. Люди в черзі також трошки сумнівалися, а потім, коли їм сказали, що приїхав лікар-інфекціоніст і буде з вами вакцинуватися у першому ешелоні, вони погодилися на щеплення. Хтось вирішив своїх найближчих родичів провакцинувати залишками вакцини. Я вважаю, що особисті приклади — це правильне рішення.

"ДС" Вакцинація знаменитостей — це ефективна популяризація щеплень чи вибірковий доступ до вакцини, оскільки щеплення отримує лише той, хто популярніший, має більше фоловерів чи працює у державних органах?

І.М. Це правильне рішення. Ця вакцина (AstraZeneca (Covishield). — "ДС") невдала у плані дозування. У флаконі 10 доз, тому дуже складно підібрати так, щоб було саме 10, 50, 100 людей. Дози все одно залишатимуться. Й ті дози, які не були використані через 5-6 годин після відкриття флакону, мають бути знищені. Тому в нас зараз і з організацією проблеми. У нас шість ешелонів вакцинації, я вважаю, що зараз до щеплень цілком можна було б допустити людей з другого, третього ешелону, щоб кампанія йшла ефективніше, бо це ж ганьба. США вакцинують два мільйони людей на день, а Україна вакцинує лише кілька десятків тисяч за три тижні.

"ДС" Станом на 15 березня понад 258 тис. українців записалися на вакцинацію, при цьому її темпи дуже повільні, достатньо вакцин до України поки не завезли. Чи вважаєте ви правильними дії влади, яка переносить відповідальність за зірвану вакцинацію на населення попри те, що більшість українців не мають доступу до вакцини?

І.М. Ні, дії влади неправильні. Це проблема влади, це проблема реалізації роз'яснювальної роботи. Жоден лікар, який у своєму глузді й розуміє, що таке щеплення, не сказав, що "вакцинація — це погано". Так, є сумніви, начебто якісь ускладнення виникають, але найголовніше, аби ризик від вакцинації поступався ризику від непроведення вакцинації. Тобто людина, яка робить щеплення, ризикує куди менше, ніж та, яка не прищеплена.

"ДС" Багато медпрацівників в Україні відмовляються від вакцинації. У кожного свої причини, але багато хто пояснює відмову тим, що уже перехворів і має природні антитіла. Чи варто робити щеплення таким людям?

І.М. Деякі лікарі бояться. Щодо антитіл — ми днями надіслали до Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я свою думку з приводу того, як має називатися документ про вакцинацію. "Паспорт вакцинації" пропонують, а я вважаю, що це неправильно, бо доступ до вакцин у різних країн і шарів населення — різний. Тому це дискримінація й документ повинен називатися "імунобіологічний паспорт COVID-19". Оскільки головне — це не "перехворіла людина чи не перехворіла", "прищеплена чи не прищеплена й скільки разів", найголовніше — який в людини захисний рівень антитіл до COVID-19.

Можна зробити два щеплення й не мати антитіл. У мене є пацієнтка, яка двічі перехворіла на COVID-19, а антитіл у неї досі немає. Питання: треба її щепити чи не треба? Безумовно, треба. Головне — рівень антитіл. Це поки попередньо й вимагає досвідного підтвердження, а з урахуванням досвіду роботи з іншими інфекціями, ми написали до ВООЗ, що коли рівень антитіл перевищує позитивний поріг у 5 разів і більше, — щеплення не потрібне. Незалежно від того, чи були щеплення, скільки, хворів чи не хворів, якщо антитіла 5 чи 6 у нормі в одиницю, — щепитися не треба. Якщо перевищення кратне 3-5 разам, можна подумати, але, швидше, не щеплюватися. Якщо перевищення у 1,5-3 рази, треба подумати й, швидше за все, потрібно щепитися. Але якщо перевищення у 1,5 рази й нижче, — треба щепитися обов'язково. Найголовніше контролювати термін дії антитіл, які захищають від повторного захворювання на коронавірус.

Важливо розуміти, що ризик зараження знизити неможливо. Можна знизити ризик захворювання. У вакцинованих людей він знижується на 72-76%. А заражаються всі однаково — що прищеплені, що неприщеплені.

"ДС" В Україні, на жаль, далеко не завжди дотримуються всіх технічних вимог зберігання і транспортування вакцин. Наприклад, для препарату Pfizer потрібні потужні холодильники, яких у нас не вистачає. Тож є шанс, що вакцина може зіпсуватися. Що буде, якщо вколоти зіпсований препарат?

І.М. Нічого поганого не буде.

"ДС" А хорошого?

І.М. Теж нічого. Особливість препарату Pfizer у тому, що лише 5 днів дається на проведення вакцинації після розмороження препарату. З урахуванням нашої дефектної логістики й бюрократичних тяганин дуже великий ризик того, що щеплювати будуть, приблизно у половині випадків, чистою водою. Тобто зруйнованою вакциною.

Таке уже було: коли виникали епідемії кору, люди питали: "Як же так, моя дитина прищеплена". А як вона прищеплена? Вона прищеплена вакциною, яку, умовно, зберігали на батареї. Вона зруйнована, тобто від неї користі нуль, імунітет не випрацьовується. Та ж історія з AstraZeneca: флакон після відкриття живе 5-6 годин, усе, що не встигли ввести, має бути знищено. Тому краще ті вакцини, які разові, у шприцах, однодозові. Moderna, наприклад, гарна вакцина, але AstraZeneca теж чудова.

"ДС" Що ви думаєте про китайську вакцину Sinovac, яку закупив наш уряд, а потім виявилось, що вона має вкрай низьку ефективність? Чи варто на неї розраховувати українцям і робити нею щеплення?

І.М. Якби у мене був вибір — AstraZeneca чи Sinovac, я б щепився AstraZeneca. Все ж таки тут технологія, розробка, формула, виробництво відоме, тут немає запитань.

    Реклама на dsnews.ua