Імітація змін чи ефективна робота. Валентина Шульц про діяльність об’єднаних територіальних громад
Чи ефективна реформа децентралізації та навіщо вносити зміни до Конституції в частині, що стосується місцевого самоврядування
Про головні виклики та проблеми діяльності ОТГ "ДС" розказала депутатка районної ради з 15-річним стажем, директорка освітнього проєкту Гончаренко центр education and culture Валентина Шульц.
- Перший етап реформи децентралізації вже завершено. Чи вважаєте ви його успішним?
В 2014 році, коли було затверджено розпорядження Кабінету міністрів про створення спроможних територіальних громад, мало хто вірив у реальність здійснення такої складної та важкої роботи. Сьогодні вся територія України розділена на 1470 територіальних громад з однаковими повноваженнями — зрівняння в правах і можливостях усіх ОТГ якраз і передбачала реформа.
Я вважаю реформу децентралізації найуспішнішою за довгі роки. Тепер мешканців громад уже не відправляють вирішувати питання в район чи область – за все нині відповідає місцева влада: голова, депутати ради громади та її виконком. І успішність громади, і спроможність громади – усе це залежить від людей на місцях.
- Між тим на місцях часто жаліються, що "через децентралізацію" закрили лікарню чи школу, обмежили в соціальних послугах, не збудували дорогу…
Децентралізація викрила багато проблем у регіонах, однак в більшості випадків винна недбалість, а не реформа. На заваді руху вперед стоять елементарна відсутність розрахунків, погане планування та брак координації між діями різних органів. Наведу лише один приклад: в селі Проскурівка Хмельницької області виникли протести через те, що місцеву школу спершу відремонтували, а потім закрили через відсутність достатньої кількості дітей, які можуть її відвідувати. Тобто рішення про ремонт школи приймали без підрахування кількості дітей, які живуть у цій місцевості.
- Є чимало прикладів, коли ОТГ успішно реалізовують інфраструктурні проекти, однак освітніми ініціативами здебільшого опікуються активісти та громадські організації.
Ця тенденція змінюється. Рік тому за ініціативою народного депутата Олексія Гончаренка розпочали відкриватися освітньо-культурні простори Гончаренко центри в невеликих містах та поселеннях. Мета таких хабів – надання безкоштовної, сучасної та якісної освіти кожному українцю. У наших просторах безкоштовно викладають англійську для всіх вікових категорій, фінансову грамотність, йде підготовка до ЗНО тощо. У лютому 2021 року було відкрито 10 таких центрів за кошти спонсорів (одним із спонсорів є група компаній Ukrlandfarming). Успіх таких навчальних закладів зацікавив мешканців інших регіонів, тож ми почали відкривати Гончаренко центри вже в партнерстві. Сьогодні в Україні працюють 24 простори, 14 з яких створені на партнерських засадах. Здебільшого нашими партнерами є саме об’єднані територіальні громади.
- Якими мають бути подальші кроки в реалізації реформи децентралізації?
У липні 2020 року Верховна Рада України утворила 136 укрупнених районів та ліквідувала 490 старих районів, що стало черговим етапом реалізації реформи. Сьогодні головне завдання – оновити законодавство в сфері регулювання адміністративно-територіального устрою України та внести необхідні зміни до Основного Закону.
Зокрема, профільний парламентський комітет працює над законопроєктом, що передбачає закріплення в Конституції України громад як нових адміністративно-територіальних одиниць, територіальної основи для місцевого самоврядування та його первинного суб’єкта. Систему адміністративно-територіального устрою становитимуть громади, повіти, області, Автономна Республіка Крим. Замість місцевих державних адміністрацій передбачається створення префектур, за якими залишаються лише функції адміністративного нагляду, а обласні та районні ради отримують власні виконавчі органи.
Автори документу анонсують, що громади отримають право на достатні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися та вирішувати питання місцевого значення, які держава не віднесла до компетенції інших органів. Делеговані повноваження забезпечуватимуться фінансами в повному обсязі, а зміна компетенції місцевого самоврядування буде здійснюватись з одночасними відповідними змінами в розподілі фінансових ресурсів.
Цей законопроєкт — не перша спроба змінити Конституцію України у частині адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування за останні три роки. Передбачаю, що дискусія навколо цього проєкту точитиметься і в політичній, і в юридичній площині.
- Які напрямки сьогодні мають бути пріоритетами місцевої політики?
Перед абсолютно всіма ОТГ сьогодні постає питання залучення ресурсів: йдеться і про інвестиції, і про людський капітал. Також треба вирішувати проблеми доступу до адміністративних послуг та налагоджувати комунікацію з населенням – надавати доступну та структуровану інформацію, що значно підвищить рівень залучення місцевих мешканців до життя громади.
- Як це зробити?
Потрібно більше працювати з молоддю, заохочувати її після навчання до роботи саме в громаді та до активної участі в її розбудові. Це непросто, бо молодь інертна, але цілком можливо. Приклад роботи Гончаренко центрів свідчить, що люди цікавляться курсами з медіаграмотності, сучасної профорієнтації, іноземних мов, заняттями з web-дизайну. Часто молодь сама започатковує різні ініціативи та вже залучає до справи дорослих. Більшість ініціатив, які реалізуються в наших центрах, належать саме відвідувачам. А там, де є зв’язок із владою, починання виходять на новий рівень. Роль територіальної громади в цьому процесі дуже важлива! Бо якщо є розуміння того, що без освіти та культури неможливе якісне оновлення українського суспільства, то й ресурси для створення таких умов знайдуться.
До того ж, попри помітний прогрес у впровадженні реформи для багатьох територіальних громад розбудова тільки починається. Тож питань, що виникають, значно більше аніж тих, що вже вирішені.
