Чи може Україна відновити прямі закупівлі газу в Росії — інтерв'ю з Геннадієм Кобалем

Хто може бути лобістом такої схеми та чи зацікавлена в ній Росія, "ДС" поговорила з директором консалтингової компанії "ExPro Україна" Геннадієм Кобалем

Геннадій Кобаль / скріншот/Телеканал ДІМ

"ДС" Telegram-канали активно обговорюють чутки про те, що влада сильно налякана зростанням ціни на газ, і зустріч з Путіним потрібна багато в чому для того, щоб домовитися про прямі закупівлі цього ресурсу за адекватною ціною. Чи може Росія зацікавитися такою пропозицією?

Г.К. Хтось би дуже хотів, щоб ця зустріч відбулася, і ми у Росії просили газ. Насправді Україна більш-менш готова до опалювального сезону, маємо закачаний у сховища газ, є власний видобуток, споживання зараз на відносно низькому рівні, тому прямі поставки нам поки що некритичні. Дуже важливо, щоб у нас був транзит газу в Європу, існує контракт до 2024 року і треба, щоб Росія виконувала його, адже є загроза, що вона в будь-який момент може припинити качати газ. Це може дійсно стати проблемою, особливо в зимовий період великого споживання газу і низьких температур, адже тоді нашу ГТС доведеться розвертати у зворотньому напрямку, постачаючи газ з заходу на схід. Щодо прямих поставок блакитного палива з Росії — зараз це більше її інтерес, не наш.

"ДС" Чи можна обставити цю схему "красиво" — щоб вона не виглядала саме як відновлення прямих поставок газу? Наприклад, зареєструвати в Європі якогось формально незалежного трейдера?

Г.К. У керівництва "Нафтогазу" є ідея, голова правління компанії Юрій Вітренко її неодноразово озвучував. Вона полягає в тому, щоб європейські трейдери могли купувати газ на кордоні України та Росії. "Газпром", звісно, не буде продавати паливо на російсько-українському кордоні всім підряд — вони можуть продавати його афільованим, своїм компаніям, які в свою чергу продаватимуть газ Україні. Загалом таку ініціативу можна подати досить пристойно, але, наголошую, кому продавати газ — буде вирішувати "Газпром".

"ДС" Скільки могли б заощадити промислові підприємства України, купуючи такий газ, виходячи з цін у контрактах "Газпрому" з європейцями?

Г.К. Звісно, новий контракт, який буде підписуватися, буде дорогий, адже умовно дешевий газ зараз постачається лише за старими контрактами, підписаними Москвою з європейськими країнами принаймні кілька років тому. Ніхто не підпише угоду з ціною палива 200-300 доларів за куб, неважливо, довгострокову чи короткострокову, якщо нинішня спотова ціна складає 1200 доларів. Тобто навряд ми зараз можемо розраховувати на покупку дешевого газу в Росії. Хоча це може бути трошки дешевше, бо немає потреби транспортувати газ в Європу, тобто — європейська ціна мінус транзит через Україну. Між іншим, в Україні газ в останній рік продається дешевше, ніж на європейських хабах, тому ж голландському TTF, а останні 2-3 місяці імпорт газу звідти був зовсім невеликий. Тобто ми в кращій ситуації відносно Європи, теоретично добре підготувалися до опалювального сезону, ціни в нас нижчі, є власний видобуток.

"ДС" Хто з політиків може виступити лобістом подібної газової угоди?

Г.К. Тут ми можемо згадати, як в минулому році відбувався імпорт електроенергії з Росії: одразу кілька великих компаній займались ним. Це бізнес, і якщо є можливість купити газ дешевше — буде й дуже багато бажаючих напряму імпортувати його з Росії, як це робили з електрикою, перепродаючи її в Україні. Тут мова так само про те, кому росіяни продавали електроенергію, тобто далеко не всім, а зрозумілим собі структурам. Також мова йде про те, що нам треба зберегти постачання газу з Росії: або транзит, або прямі поставки, скажімо, середньоазіатського газу — для нас важливо, щоб газ з Росії йшов в нашу трубу, щоб ГТС була задіяна. Як це буде називатися — нам байдуже, головне, щоб газ йшов в Україну, це запорука стабільного проходження опалювального сезону.

"ДС" Чи обов'язково Росія вимагатиме якихось геополітичних поступок за газ? Що може увійти в пакет, щоб для українців це не виглядало як повна зрада владою національних інтересів?

Г.К. Це не виглядатиме як повна зрада національних інтересів. Справа в піарі, тобто усю цю ініціативу та її виконання можна подати як "видатну перемогу" українських переговорників, того ж керівництва "Нафтогазу".