Ігор Романенко: Наказ про захід до Старомар’ївки міг віддати командир бригади, а не Залужний

"ДС" 26 жовтня військові 93-ї бригади ЗСУ зайшли до Старомар’ївки, яка перебуває у "сірій зоні". Згідо з офіційним поясненням це була група супроводу гуманітарної місії, яка вийшла з селища того ж дня. Що, на вашу думку, сталося насправді?

І.Р. З цього приводу виступив командир бригади і я додати до цього нічого не можу. Треба розуміти: росіяни наполягають, що ми захоплюємо нові позиції, хоча ми знаємо, що за Мінськими угодами Дебальцеве має знаходитися на неокупованій території, а воно ще в лютому 2015 року було захоплене бойовиками, і вони його не віддають. Тобто ми однозначно нічого не порушували.

Але провокувати агресора сьогодні не потрібно. Путін з весни витратив багато зусиль, щоб сформувати нинішнє угрупування військ біля наших кордонів. Потім він подивиться, як буде складатися ситуація, а поки дав свою згоду на зустріч в нормандському форматі міністрів закордонних справ. Якщо з його точки зору зрушень не буде, Москва прийматиме рішення, що робити з цим угрупуванням, тому що це великі кошти. Там десь три армії, передислоковані і зосереджені.на кордоні. Тому нам треба відстоювати свої інтереси, але провокувати зайвий раз не потрібно.

"ДС" Чи міг захід у Старомаріївку пройти без відома Головкому ЗСУ Залужного? Скажімо, з ініціативи військового командира середньої ланки?

І.Р. Міг. Зараз повноваження для прийняття оперативних рішень віддали на рівень командирів. Якщо командир бригади пояснює, що там відбувається, то, можливо, рішення про такі дії може прийняти командир нижчого рівня.

"ДС" Російська влада та пропагандисти підозріло мляво відреагували на "безчинства карателів", покартавши наших військових за нібито чергове порушення "Мінська". Чим зумовлена така підозріло спокійна реакція?

І.Р. Ця реакція лише зовнішньо спокійна. Насправді Путін роздратований. І тому, що не вдалося легітимізувати керівництво ОРДЛО і реалізувати вигідну йому частину Мінських угод, і ситуацією з Медведчуком та його телеканалами.

Не забуваймо, що є мільярдні витрати на угрупування поблизу наших кордонів, яке, за інформацією нашої розвідки, вже налічує 90 тис. військових. Ці гроші витрачаються з метою політичного тиску на нас і наших союзників, і це значно важливіше за обговорюваний епізод.

Окрім того, варто відзначити, що йде саме гібридна війна. Росіяни ж досі кажуть, що "їх там немає". Відповідно, нам треба себе поводити і робити інформаційне забезпечення так, як це вигідно Збройним силам і державі в цілому. Наприклад, туркам не потрібні зайві проблеми з Росією і вони заявили, що "Байрактари", куплені в Туреччині, українські. Так і ми маємо казати, що це український "Суслик", а не турецький "Байрактар". А нам ще з турками треба і завод побудувати, і центр по обслуговуванню українських "Сусликів". Тобто треба відстоювати свої позиції, в тому числі в інфополі, а союзники допоможуть впоратися з тиском агресора. Вони вже це роблять: американці завели у Чорне море два потужних корабля — один управління і розвідки, а другий — есмінець, оснащений сучасними ракетами.

"ДС" Сьогодні російські ЗМІ пишуть, що Старомар'ївка залишається під контролем українських військових. Наскільки це відповідає дійсності?

І.Р. Командир 93 бригади пояснював, що нашим військовим треба було забезпечити прохід групи, яка займалася гуманітарною допомогою місцевим. Вони зайшли, забезпечили охорону і потім повернулися на попередні позиції. Якщо так, то й добре.

"ДС" Старомар’ївка — це унікальний, окремий випадок, чи можливе розширення української присутності в "сірій зоні" в інших населених пунктах?

І.Р. Не думаю, що зараз нам доцільно розширюватися у "сірій зоні" військовим шляхом. Потрібно вирішувати питання, допомагати населенню згаданої території через гуманітарну підгрупу Тристоронньої контактної групи.

"ДС" Чи вплинув цей епізод на ситуацію в зоні ООС загалом? Чи ще вплине в майбутньому?

І.Р. Якщо його далі не роздмухуватимуть, то ні. Просто кожна сторона зробить висновки і буде себе поводити відповідно до умов гібридної війни.