Експертка ВООЗ Наталія Виноград: "Омікрон" може бути початком кінця пандемії коронавірусу

"ДС" Нещодавно ВООЗ повідомила про зниження смертності від коронавірусу у світі за останній тиждень на 10%. Що це означає для нас? Епідемія йде на спад?

Н.В. У розвитку будь-якої пандемії є циклічність – певні фази підйому, коли хворіє більше людей, і періоди, коли знижується захворюваність. На різних територіях ці стадії можуть не співпадати у часі, більше того, в кожній країні є свої особливості перебігу пандемії. Наразі восени ми спостерігали найпотужнішу хвилю від початку пандемії, яку спричинив штам "Дельта", а тепер розпочалося закономірне зниження захворюваності. Це є загальна тенденція в планетарному масштабі, за великим рахунком, ні про що не говорить з огляду реальної ситуації в конкретних державах. Адже за законами епідеміології, через деякий проміжок часу ми будемо знову мати зростання захворюваності. Інше питання, яка тоді буде інтенсивність епідемічного процесу.

На розвиток пандемії у світі краще дивитися через призму генетичних варіантів збудника, в даному випадку, появи нового — "Омікрону". Зараз саме він суттєво впливає на розвиток епідемічного процесу – зокрема, на показники захворюваності та смертності у таких країнах, як Великобританія, у восьми країнах півдня Африки. З огляду на те, що відбувається в цих країнах, можна говорити, що "Омікрон" стає домінуючим на цих територіях. Крім того, із цим штамом пов'язаний ще один дуже важливий для нас показник – зміна клінічної маніфестації захворювання. Незважаючи на надвисоку контагіозність, основна кількість випадків, які зареєстровані та вже проаналізовані на сьогоднішній день, свідчать про те, що ми маємо суттєве — щонайменше на третину — зменшення кількості тяжких випадків захворювань, мінімальний рівень летальності. І навіть на територіях первинного осередку – восьми африканських країн, де дуже високий рівень ВІЛ-інфікованих осіб. А в них потенційно захворювання мало б перебігати складніше.

Увага світу прикута до Великобританії, де поширюється "Омікрон". Нам вкрай важливо використати будь-яку інформацію, хоча і є відмінності у підходах надання медичної допомоги населенню. Ми бачимо, що там що два дні подвоюється кількість хворих – це занадто високий показник інтенсивності розповсюдження вірусу. Серед тих штамів, які виявляють у Лондоні, частка "Омікрону" наразі складає 50% — тобто, він буквально на очах витісняє "Дельту". При цьому навантаження на систему медичних закладів вкрай велике, навіть перевищує показники, які були під час найвищої хвилі від початку пандемії у березні 2021 року. Це свідчить про те, що серед надзвичайно великої кількості захворювань, спровокованих "Омікроном", є важкі випадки, які потребують госпіталізації, але майже немає летальних. Для нас це дуже важлива ознака, яка свідчить про те, що ми можемо сподіватися на позитивну для людей тенденцію розвитку властивостей коронавірусу. Це значить, що формуються нові епідемічні варіанти, які будуть менш вірулентні, можливо більш стабільні за антигенними властивостями, з переважним ураженням верхніх дихальних шляхів, а не легені, що дозволить нам вийти з пандемії.

"ДС" На сайті ВООЗ є інформація, що "Омікрон" офіційно зареєстрований вже у 63 країнах світу. Чи є Україна в цьому переліку держав?

Н.В. Це трохи застарілі дані, ВООЗ підтвердило вже 77 країн. Як на мене, то цього генетичного варіанту наразі немає хіба що тільки в Антарктиді. Якщо говорити про Євросоюз, то ще два дні тому експерти ВООЗ зазначали, що "Омікрону" немає в Люксембурзі та Польщі. Сьогодні він уже там є. Найбільша кількість інфікованих "Омікроном" зареєстрована в Данії та Норвегії. Але наразі поза межами ЄС найбільше від нього потерпають такі країни, як Великобританія та США. Будемо відверті, у кожної держави є відповідна система нагляду за розвитком епідемії, а якщо її немає, то і немає реєстрації випадків, пов’язаних з новими штамами, в тому числі з "Омікроном". Крім того, у більшості людей захворювання, спровоковане цим варіантом коронавірусу, як правило, перебігає у легкій формі, тому вони просто не звертаються за допомогою до лікарів. Думаю, наразі ніхто не володіє істинною інформацією стосовно розповсюдження "Омікрону" у світі.

"ДС" А якщо в нас почнеться те саме, що наразі відбувається у Великобританії, де кількість заражених зростає в геометричній прогресії. Наша медична система здатна витримати таке навантаження?

Н.В. Вже підтверджено, що незважаючи на те, що людина вакцинована, вона буде заражена цим новим варіантом. Якщо людина перехворіла, вона також буде заражена "Омікроном". І нам треба робити поправку на ці данні й думати про масовість захворювань населення, з якою ми стикнемося, як наразі спостерігаємо у Великобританії. Нас може врятувати тільки те, що, можливо, не буде великої кількості тяжких форм перебігу хвороби, як це було під час епідемічного підйому, зумовленого "Дельтою". У цьому випадку медична система України витримає навантаження.

"ДС" Уже достеменно відомо, що існуючі вакцини не є ефективними проти "Омікрону". Що в цьому напрямку планує робити ВООЗ?

Н.В. За даними поважних аналітичних центрів, ефективність мРНК вакцин у випадку із "Омікроном" знижена в 32-40 разів. Це спричинено серйозним набором мутацій у "Омікрона" саме в S-антигені. Тобто, таке значене зниження ефективності говорить про те, що ці вакцини не захищають від зараження вірусом та розвитку хвороби. Пропозиції щодо третьої, а в деякий країнах і четвертої бустерної дози, ґрунтуються виключно на математичних моделях, які не перевірені на практиці. Так, вони були розроблені з урахуванням тих 32-ти мутацій, що наразі має "Омікрон", але і вони показали, що ефективність антитіл буде недостатньою. Всі провідні розробники вакцин вже працюють над швидкою заміною так званих "вакцинних штамів". Компанія Moderna і BioNTech-Pfizer тиждень тому оголосили, що зобов’язуються за 100 днів випустити оновлені вакцини проти "Омікрону". Та давайте будемо реалістами і порахуємо – 100 днів на те, щоб випустити, ще якийсь час займе процедура затвердження, хоч і за спрощеною схемою, ще деякий час знадобиться на логістику, тобто доставку самих вакцин. І разом вийде досить значний термін. А за цей час може з’явитися інший штам. Це і є основна проблема цієї пандемії – немає домінуючих варіантів вірусу, які циркулюють тривалий час, вони досить швидко змінюються. Це, в свою чергу, зумовлює нашу неспроможність методами специфічної імунопрофілактики зупинити пандемію. Якби цей вірус не був таким мінливим, ми б уже мали дуже суттєві досягнення в боротьбі з Covid-19. Натомість, експерти не можуть спрогнозувати, як коронавірус буде змінюватися, а відтак — створити вакцину на упередження.

"ДС" Більшість українців вакциновані CoronaVac. Наскільки ця вакцина ефективна проти нових штамів коронавірусу?

Н.В. Набір спричинених "Омікроном" мутацій теж впливає на її ефективність. Але у складі цього препарату є так званий "N-антиген", який є одним із основних у формуванні імунітету проти коронавірусу. Тобто, ця вакцина досить ефективна, хоча теж володіє меншою захисною спроможністю щодо нового генетичного варіанту.

"ДС" Чому тоді більшість країн Європи не визнає цю вакцину? Тим більше, що ВООЗ сертифікувала цей препарат. Це якість політичні ігри?

Н.В. Перекваліфікація ВООЗ – це рекомендація для всієї планети, і ця вакцина має бути в одному ряду з усіма іншими. Але, думаю, в тому, що Євросоюз не визнав цей препарат, більший вплив мали фінансові та політичні чинники. Бо саме в цей час йшла розробка європейської вакцини – того ж інактивованого типу, що і CoronaVac, яка дістала назву Valneva. На даний час вона вже створена, пройшла необхідні випробування. До цього долучилися найкращі виробники, які є в європейському регіоні. Це спільна розробка французьких і австрійських спеціалістів. Виглядає так, що європейці чекали, коли з’явиться їхня рідна інактивована вакцина.

"ДС" Чи можлива така ситуація, як говорив один із розробників вакцини компанії BioNTech, що нам доведеться тепер щорічно вакцинуватися від Covid-19?

Н.В. Все залежатиме від того, яку тактику обере та чи інша держава. Та спочатку треба розібратися із пандемією, а вже потім вирішувати, які методи боротьби з імунопрофілактики обирати. Треба ще враховувати так звану "доцільність" — тобто, які ми маємо негативи від циркуляції того чи іншого патогену. І які будуть позитиви від впровадження тих чи інших протиепідемічних заходів. У людства не так вже й багато вакцин, особливо зважаючи на те, як багато у нас інфекційних захворювань. Цілком можливо, що ті варіанти вірусу, які циркулювали два роки, і ті що ще сформуються, створять буфер – так званий "протективний імунітет", який дозволить обходитися без специфічних втручань.

"ДС" Наскільки доречно наразі говорити про доцільність щеплень бустерними дозами?

Н.В. Якщо говорити про приклад тих країн, де люди вже отримали по три дози, то він не був надто успішним – все одно всі захворіли. "Омікрон" пробив штучно створений захист і виявилося, що немає значення, скільки доз вакцини людина отримала. Стосовно бустерних доз, то йдеться більше про так званий клінічний ефект вакцинації, тобто легший перебіг хвороби і зменшення летальності. Проблема в тому, що наші сподівання щодо можливості захисту за допомогою вакцин не справдилися. Якщо говорити про досвід людства в цілому – то в нашій історії такого ще не було. Ми ніколи ще не мали вакцин, розроблених на основі мРНК, а використовували переважно інактивовані. Більшість держав тому і сфокусувалися на розробленні саме цього типу вакцин, бо вони на практиці показали себе дуже добре. Зараз ми бачимо, що низка держав зробили все для того, щоб щепити всіх свої громадян від коронавірусу, але наразі в них теж спостерігається значний підйом захворюваності.

"ДС" Ваш прогноз щодо того, як буде розвиватися ситуація з пандемією?

Н.В. Людство без вакцин прожило на цій планеті дуже довго. І більшість інфекційних захворювань ми побороли за рахунок заходів, які називаємо першої лінією протиепідемічного захисту. Це знайомі кожному з нас маска, дистанція, а якщо говорити про віруси респіраторної групи, до яких належить коронавірус – провітрювання приміщень. І, вочевидь, більшість держав зробили не зовсім правильний вибір, сконцентрувавши увагу лише на вакцинах. Якби там не було, це друга лінія оборони. Перша лінія – не допустити факту зараження людей.

Увагу на першій лінії сконцентрували такі країни, як Японія та Китай, що розробили потужні системи протиепідемічного захисту. Більш того, вони взяли на озброєння ІТ-технології, завдяки яким їм вдається вчасно виявити інфіковану особу, ізолювати її, тим самим не допустити зараження інших. Це дозволило на сьогоднішній день цим державам без введення різнопланових карантинів і обмежень функціонувати без особливих фінансових та інших втрат. В цих країнах проживає найбільша кількість людей, але втрати людських життів у них найнижчі. Секрет у добре налагодженій системі раннього виявлення випадків захворювань і своєчасному запровадженні обмежувальних заходів. І це не їхнє ноу-хау. Це класична технологія, якій сотні років. Більш того, стратегій захисту від біологічних загроз у світі є лише дві. Перша – безперервне епідеміологічне відслідковування ситуації та своєчасне реагування, а тепер ще й із застосуванням ІТ-технологій. Друга – вакцинація, яка може захистити людину або групу людей, але не може зупинити саму пандемію.

Зараз ми бачимо, що держави, які успішно борються із коронавірусом, використовують саме першу стратегію. А вже потім на тлі керованого розвитку епідемічного процесу, спокійно і планово вакцинують населення. У цих державах досить високий відсоток щеплених і немає таких сплесків захворюваності на коронавірус, які ми спостерігаємо у країнах ЄС, Великобританії та США. Ті країни, які зосередилися лише на вакцинації, не мають суттєвих досягнень в боротьбі з ковідом. Висновок очевидний – якщо в державі сильна система епідеміологічного нагляду, то вона захищена від будь яких біологічних загроз.

"ДС" Антивакцинаторські настрої у суспільстві наразі досить сильні. Ми бачимо, що деякі європейські країни — такі, приміром, як Австрія та Греція — вводять обов'язкову вакцинацію для всіх. Чи підтримуєте ви такий крок?

Н.В. Я все життя викладаю і розповідаю про те, як правильно робити щеплення. Ми вчимо лікарів, в тому числі на підставі чинних законодавчих актів, які регламентують порядок організації та запровадження наших програм з імунопрофілактики. Я прихильник вакцинації, тому що багато тяжких захворювань людству вдалося стримати саме завдяки профілактичним щепленням. Якщо говорити про теперішню кампанію із вакцинації, то тут було дуже багато відхилень від чинних наказів. І, чесно кажучи, довіри зі сторони населення до держави і лікарів це не додало. Більш того, відчутно зросла кількість людей, які налаштовані проти вакцинації. А це, в свою чергу, може зашкодити проведенню планових щеплень дітям, тим самим спричинити зростання захворюваності на імунокеровані інфекційні хвороби. Як це було, приміром, із поліомієлітом у Рівненські області.

Були і системні помилки. Зокрема, недостатньо велася роз’яснювальна робота серед населення. Було втрачено час у період літнього зниження захворюваності, коли могли вакцинувати левову частку людей до початку осінньої хвилі коронавірусної хвороби, особливо людей із так званої "групи медичного ризику". А робити щеплення під час епідемічного підйому не зовсім правильно. Тому ми і не отримали того ефекту від вакцинації, на який сподівалися.