Екозахисник Олександр Коваль про підрив Каховської ГЕС: забруднення Чорного моря, загибель птахів, дельфінів і промислової риби

У ніч проти 6 червня російські війська підірвали Каховську ГЕС. Станція відновленню не підлягає. Наслідки катастрофи колосальні — проводиться евакуація людей у прибережних сіл і селищ, а це майже 80 населених пунктів. У цьому районі жили щонайменше 100 тисяч людей. Страждають і тварини — у Новій Каховці затопило зоопарк "Казкова діброва", загинуло до 300 його мешканців — врятуватися змогли лише лебеді і качки. У Мінагрополітики заявили, що внаслідок знищення Каховської ГЕС буде затоплено декілька десятків тисяч гектарів сільськогосподарських земель Херсонської області, зупиниться більшість зрошувальних систем сусідніх регіонів та очікується масова загибель риби і знищення інших біоресурсів. "ДС" розпитала екоактивіста, очільника ГО "Зелена генерація" про те, як катастрофа на Каховській ГЕС вплине на природне середовище українського півдня.

"ДС" Які довгострокові наслідки катастрофи Каховської ГЕС?

О.К. Відбудеться комбінація декількох факторів. Перш за все, якась частина територій буде непридатна для життя просто через підвищення рівня води і, фактично, затоплення територій, які історично були заселені людьми. Ті ж острови, ті ж поселення вздовж Дніпра — там просто неможливо буде жити. 

По-друге, відбудеться відселення з міст, що розташовані вздовж Каховського водосховища. Адже у Нікополі та Марганці ще до того були проблеми з водопостачанням, з’являлися повідомлення про падіння рівня води, а це великі міста — з населенням понад 100 тисяч людей. Наразі лишається питання, чи взагалі люди зможуть там жити через проблеми з водопостачанням. 

До того ж ми взагалі не знаємо, наскільки буде забруднена та територія, тому що вздовж русла знаходилися склади пестицидів, промислові об'єкти. Потрібно буде збирати проби води, ґрунту для того, щоб зрозуміти, наскільки великим буде забруднення територій. 

"ДС" Як підрив ГЕС вплине на екологічну ситуацію в Україні та світі? 

О.К. Наприклад, Чорне море. Воно наразі зазнає жорсткого негативного впливу внаслідок війни — через ракетне паливо і тому подібне. А Чорне море — це регіональний об'єкт, який може вплинути і на Туреччину, і на Болгарію, і на Румунію. Західне суспільство досить чутливе до екологічних проблем, у них більш розвинена екологічна культура. Тому вони безперечно звернуть на це увагу і, сподіваюсь, якимось чином допоможуть. Як мінімум, регіональний вплив точно буде, тому що, зважаючи на структуру Чорного моря, саме на прибережній частині найактивніше вирує життя.

А через катастрофу на Каховській ГЕС прибережна частина також зазнає удару, тому постраждають не тільки дельфіни, а й "промислова" риба. До того ж, ми не знаємо, якою дійсно буде концентрація шкідливих речовин у морі. Через кілька тижнів все може дійти і до Туреччини, і до Болгарії, і до Румунії. Там вони виміряють свої показники забруднення води та оприлюднять інформацію. Фактично, матимемо повторення ситуації з Чорнобилем, коли підвищений рівень радіації виявили закордонні експерти. Думаю, тільки через кілька тижнів побачимо їхню реакцію і дізнаємось рівень шкоди. 

Там і міни вимивало на берег , уламки ракет, змило фактично кілька сотень квадратних кілометрів. Там могли бути склади з чим завгодно. Тих пестицидів може вистачити, щоб отруїти половину прибережної зони.

"ДС" Як вплине катастрофа на Каховській ГЕС на фауну регіону? Чи жили на затоплених територіях тварини, що занесені до Червоної книги? Чи є шанс, що їм вдалося врятуватися?

О.К. Іван Русєв, еколог з Тузлівських лиманів, писав про кілька видів червонокнижних тварин, які живуть у нижній частині русла Дніпра, там де дельта. Варто зважати, що зараз відбувається сезон гніздування птахів, і пташенята ще не розвинулися достатньо, щоб втекти — отже, все просто буде знищено. Згадаймо катастрофу з заповідником "Асканія-Нова", коли фактично змило всіх пташенят, потомство усіх тварин. Я особисто був в цих плавнях Дніпровських, там немає цивілізації — просто очерет, острови, плавні, болота. Риба, напевно, не настільки постраждає, а от птахи, ссавці, які якраз виводять своє потомство, зазнають шкоди. 

"ДС" Чи змінить катастрофа клімат регіону? Як?

Загалом, природозахисники навіть умовно проти дамб, адже це погано впливає на екологію. Це правда, але зменшення їхньої кількості не має відбуватися такими методами — зараз відбувається катастрофа. Питання в тому, що навіть у столиці клімат до будівництва нашого Київського водосховища був сухішим. Дійсно, водосховища впливають на те, що клімат стає більш вологим. Коли течія русла нормальна, то клімат більш сухий, адже немає великої поверхні води, яка випаровується.

Тому на клімат катастрофа в будь-якому випадку впливає. З точки зору техногенних небезпек зокрема, тому що всі ці атомні електростанції, ГЕС, промислові підприємства — воно все планувалося і будувалося у зв'язці. Тому питання постане про заводи металургійні у Нікополі, Марганці, Дніпрі. Чи зможе це все надалі працювати, функціонувати.

"ДС" Якщо відновити дамбу не вдасться найближчим часом, як це впливатиме на середовище?

О.К. Уже писали, що для відновлення дамби потрібні рік-три, але це скоріше питання економічної доцільності. Чи потрібно це насправді? Якщо засадити цю землю пшеницею, то вигода від того буде більша. Тому виникає питання, чи готові громадяни України виплатити кілька мільярдів гривень на відновлення дамби, чи, можливо, людям потрібне житло, фінансування армії. Думаю, навряд хтось буде приватні кошти вкладати саме в цей об'єкт. Плюс, незрозуміло, наскільки це буде економічно доцільно. З точки зору екології, однозначно всі екологи казатимуть, що це не потрібно — хай річка тече, як вона тече. Варто порахувати гроші і з точки зору економічної доцільності визначити важливість цього відновлення. Тим більше, що це проєкт мінімум на кілька років, три — найоптимістичніший сценарій.

"ДС" Існує версія, що природа за майже 70 років роботи станції та існування великого водосховища пристосувалася для неї. Чи це так? У чому це проявлялося?

О.К. Тварини змінюють шляхи міграції, птахи змінюють шляхи міграції, якісь види зникають. Але це все ж штучна історія. Скажімо, Київське водосховище — теж штучна споруда, яку потрібно постійно підтримувати. Потрібно її прочищувати, слідкувати за рівнем води. Запустили спеціальних риб — і відбулось порушення міграції риб. У нас 100 років тому осетрові водилися в Києві. Чорну ікру десь на Троєщині можна було спіймати.

Я не можу сказати, що природа пристосувалася. Еволюція — це мільйони років, дамба простояла лише сімдесят. Але однозначно її підрив — це технологічна катастрофа, і однозначно — це страшна річ. 

"ДС" Також через катастрофу зупиниться постачання води у системи зрошення полів Херсонської і Запорізької області, при чому в основному на окупованих землях. Чи вдасться відновити сільгосподарство на цих землях? Чи зниження рівня води у Каховському водосховищі, навпаки, не вплине на це?

О.К. Там і до того було багато проблем А тут, уявіть собі: було поле, яке належало якомусь власнику, а тут його просто залило. І для того, щоб ту дамбу відновлювати, потрібно витрачати мільярди доларів.

Знову ж питання пріоритетів. Окрім того, все дно буде замите піском. Формування чорнозему відбувається сотні років. А тут землю піском засипало. 

"ДС" Чи дійсно відсутність води у Каховському морі може призвести до осушення полів півдня України з подальшим запустеленням? Як швидко?

О.К. Тут фактично треба буде дивитися, наскільки воно пошкоджене, проаналізувати цей вплив. Але фактично вся та територія була в зоні ризику ще до війни. Одеська, Херсонська область — постійно були сигнали про те, що там посушливе літо, зміни клімату також ніхто не відміняв. А зараз ситуація ще погіршилась. Фактично, система цих каналів знищується. 

Скільки я спілкувався з людьми з Донецька, говорять, територія перетвориться просто на степ, який там був 200 років тому. Буде, як після хана Батия в Києві.

Всі в шоці. Я дуже сподіваюся, що буде якась реакція міжнародної спільноти. Тому що наступне, фактично, це Запорізька АЕС.