Чи зможе Московський патріархат зіпсувати візит Патріарха Варфоломія в Україну — інтерв'ю з Катериною Щоткіною

"ДС" РПЦ і Московському патріархату в Україні дуже не подобається приїзд до нас Патріарха Варфоломія. Відкритий лист до Патріарха з проханням не приїжджати від "відомих українців", організований МП, — це що? Частина кампанії нагнітання істерії перед акціями протесту або все закінчиться струсом повітря?

К.Щ. Так, це все нагнітання істерії і струс повітря. Виходити з протестами, як це було в 1990-х під час візиту патріарха Алексія II, ніхто не буде: тоді це був інший період, інші люди. За великим рахунком, якщо хтось був би готовий для якихось широких жестів, серйозної боротьби, вони б постаралися спровокувати конфлікт такий, як в 1995 році, коли ховали патріарха Володимира, де були і бійки, і кровопролиття. Якби вони зважилися на подібні речі, провокацію такого конфлікту з реальними бійками, побиттям, то мова йшла б про те, що потрібно купірувати такі справи в зародку. Але дуже сильно сумніваюся, що хтось на це готовий.

Вони будуть виходити, стояти, махати плакатами, може бути, навіть щось кричати, але робити якісь активні дії насильницького характеру, провокувати поліцію на силові дії вони не будуть. Адже це дасть можливість владі порушити якісь негласні домовленості про те, що ось цих ми чіпаємо, а цих ми не чіпаємо. В УПЦ МП зацікавлені в політичних методах боротьби, а зовсім не в виході на вулицю і не в мордобої. Тому що ця провокація може дорого їм коштувати. Ніхто не знає, як далеко може зайти нинішня влада, тому що поки рулювали більш передбачувані, системні люди, можна було припустити, що вони зроблять, де на них можна впливати, які противаги. А з цією владою нічого до кінця не зрозуміло, вони можуть таке утнути, чого від їх ніхто не чекає, тому діяти потрібно відносно обережно.

"ДС" Чого від візиту в Україну чекає Патріарх Варфоломій? Чого чекають у ПЦУ?

К.Щ. Для ПЦУ це привід зайвий раз нагадати всім, що Українська автокефальна церква вийшла з ізоляції і тепер є частиною світового православ'я, яке очолює Патріарх Варфоломій. Для них важливо, що вони легітимні, рукостисканні і прийняті як частина вселенського православ'я. Цього чекають віруючі ПЦУ, тому що їм буде надана можливість помолитися, взяти участь у службі з ієрархом такого рангу, це дуже важливо і такий же трепетний момент, як для католиків молитися з Папою Римським, це особливий духовний підйом.

Що стосується очікувань Патріарха, то він хоче нас підтримати в дуже багатьох вимірах. Варфоломій дав ПЦУ автокефалію, а навколо є ті, які сіють сумніви, що він мав на це право і так далі. Візитом до Києва він підтверджує право на Томос для української церкви і свій вплив на світове православ'я, показує, що не відмовляється від свого вчинку і вчинив правильно, і якщо буде ще якась така ситуація, то він зробить точно так же.

Крім того, Патріарху своїм приїздом хочеться підтримати ПЦУ у внутрішніх питаннях, адже вона в складному становищі перебуває, йде натиск з боку Московського патріархату, що виглядає, як якийсь реванш. Ми, як правило, не читаємо і не бачимо того, що відбувається в російському медіапросторі, але з того, що я змушена була спостерігати, скажу, що навіть цілком адекватні ЗМІ і люди Росії повторювали недоречності про 350 тис. віруючих на хресній ході УПЦ МП. З цього роздули колосальні фейки про те, що УПЦ МП взагалі переможним маршем йде по всій Україні і все прогресивне людство на її боці ... Створюється картинка, що тут є якась жменька недобитих розкольників, до яких приїжджає недоумкуватий дідок їх підтримати, а нас набагато більше, ніж цих.

"ДС" Чи можна сказати, що у візиті Патріарха Варфоломія в Україну є не тільки символічний контекст, а й будуть практичні наслідки? Наприклад, Антоній (Паканич) боїться, що після візиту активізується перехід храмів і громад від МП у ПЦУ?

К.Щ. Боюся, що тут від візиту Варфоломія мало що залежить. Може бути якась наснага, щось трошки підніметься і так далі. Але на практиці такої наснаги, як після отримання Томосу, звичайно, не буде й десятої частини, і ці розмови митрополита Антонія — це просто спроба нагнітати і мобілізувати своїх нещасних віруючих, яких ось так експлуатують і використовують для якихось божевільних флешмобів.

"ДС" У чому відмінності цього візиту Патріарха Варфоломія в Україну від його попередніх візитів в нашу країну в 1997 і 2008 роках?

К.Щ. Після нашого Томосу Патріарх став зіркою першої величини. Не думаю, що в 1997-му хтось особливо зауважив, що він приїхав. У 2008-му вже була інтрига, це викликало цікавість. Зараз він, безумовно, в'їжджає на білому коні і це найбільше дратує промосковські сили. Вони з усіх сил хочуть показати, що кінь не білий, але він — білий. Він дійсно тут здобув важку для нього перемогу.

"ДС" Складається враження, що після кількох років турбулентності, викликаної наданням Томосу, ситуація між ПЦУ і МП досягла нового рівноважного положення, причому філія РПЦ в Україні відбулася малою кров'ю. Наскільки воно відповідає дійсності?

К.Щ. Звичайно ж, у ПЦУ все не так добре, як могло б бути, але, з огляду на всі обставини, вони непогано тримаються. На цю церкву спочатку покладалися дуже великі надії, було величезне натхнення, і воно абсолютно природним психологічним чином змінилося відкатом, а публіка відчуває себе трошки обдуреною. Але це проблеми публіки, а не церкви.

Що стосується саме проблем ПЦУ, то реформи і якісь важливі зміни відбуваються важче, повільніше, ніж ми могли очікувати. Це нагнітання відчуття невдачі ПЦУ, воно формується багато в чому російською стороною, навіть тими, хто симпатизує ПЦУ: вони чекають, що ми зробимо те, чого хотіли б вони. Нам завжди складніше, ніж сусідові. І коли у нас виходить не те, що ці ліберали з сусідньої держави хотіли б бачити, вони вибухають скривдженим дитячим інфантильним криком про те, що очікування не виправдалися. Багато церковних лібералів РПЦ зараз розчаровуються в ПЦУ, тому що вона не виглядає так, як їм би хотілося бачити. Я скажу так: хлопці, якщо вам щось хочеться, візьміть і зробіть у себе так, як вам хочеться, а ми свої успіхи і невдачі будемо переживати самі. У той же час ми ніяк не можемо відійти від залежності від зовнішньої оцінки. Мені здається, багато в чому невдачі ПЦУ генеруються не тільки саме невдачами, скільки очікуваннями зсередини і ззовні, які на неї покладалися, а вона виявилася не така, як ми хочемо.

"ДС" Сьогодні говорять як про можливий візит Папи Римського в Україну. Навіщо Ватикану псувати відносини з Москвою? Опишіть, будь ласка, контекст, в якому слід оцінювати вірогідність цього візиту?

К.Щ. Імовірність дуже невисока, насправді. Якщо ми і можемо розраховувати на візит в якомусь контексті, то не в дуже приємному. А саме — в якості "голуба миру", який приїде і сюди, і на Донбас. Тобто він би приїхав не стільки як глава католицької церкви, як це зробив Папа Іван Павло ІІ, який їхав до своїх, греко-католиків, хоча це був державний візит. На офіційному рівні він був досить сухий, але коли він приїхав до своїх, до Львова — це було помітно неозброєним поглядом. Папа Франциск приїде скоріше не до своїх, а для того, щоб зіграти роль "моста" між Україною і окупованим Донбасом. Припускаю, що ми б могли розраховувати на візит Папи тільки в такому контексті.