Демограф Олександр Гладун: До кінця століття населення України може скоротитися до 22 млн

Згідно з даними ООН, до 2050 року в Україні населення скоротиться до 35 млн. Наскільки ці цифри збігаються з прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень?

Якщо чесно, то у мене таке враження, що експерти ООН взяли для свого прогнозу дані нашого інституту, адже все збігається з нашими показниками, як то кажуть, "до копійки". За нашими даними, населення України у 2050 році буде становити 35,4 млн осіб. Але треба розуміти, що цей прогноз стосується усієї територій України – з Кримом і ОРДЛО включно.

Щодо прогнозів, то в них закладаються гіпотези розвитку демографічних подій – народжуваність, смертність та міграція. Залежно від гіпотези, яка буде лежати в основі математичних розрахунків, буде змінюватися і чисельність населення. Наш інститут таких варіантів розробив дев'ять. І по кожному – різна чисельність населення. Можуть закладатися висока народжуваність, низька смертність та середня міграція або навпаки… Це експертні оцінки, що ґрунтуються на розумінні демографічних тенденцій, які зараз існують у країні. Так, за нашим прогнозом до кінця цього століття населення України може становити 22,4 млн. Але цифри можуть змінитися, тому подібні прогнози перераховують раз на два-три роки. Така система у всіх демографічних службах чи інституціях, у тому числі, в Організації Об'єднаних націй. Тому слід ставитись до довгострокових прогнозів не як до істини останньої інстанції, а як до наукового передбачення.

ООН вважає, що в Україні одні з найвищих темпів старіння населення в Європі. Внаслідок чого воно відбувається?

Рівень старіння в демографії розраховується за двома показниками. Перший – частка осіб у віці 60 років і старше. Другий – частка осіб у віці 65+. В Україні швидко скорочується народжуваність, тому питома вага людей у віці 60 років і старше зростає просто внаслідок скорочення чисельності дітей. Ще на цей показник впливає висока смертність серед чоловіків працездатного віку 30-60 років. В демографії це називається "надсмертність". Основні причини – тяжкі умови праці, війна, яка йде на Сході країни, ДТП, в яких за статистикою 75% загиблих становлять саме чоловіки, спосіб життя, тощо.

Якщо говорити про процентне співвідношення, до наразі відсоток людей, яким 60+, в Україні становить 23-24% від усього населення країни. Наприклад, у Португалії такий же відсоток складають люди віком 65+. З одного боку це означає, що там живуть довше. А з другого — що ми ще доволі молода країна у порівнянні з іншими державами Західної Європи.

На чисельність населення будь-якої країни впливають три фактори: смертність, народжуваність, міграція. Якщо проаналізувати фактор смертності, то можна побачити, що 2021 року в Україні було встановлено своєрідний рекорд. Згідно з останніми даними Державної служби статистики, з січня по вересень 2021 року в країні померло понад 487 тисяч людей. Які основні причини такої стрімкої смертності? В усьому винен коронавірус?

Деяка частка вини ковіду у високій смертності українців є. Якщо говорити про статистику, ця частка складає приблизно 8-9 % від загальної кількості померлих у 2021 році.

Перше місце в цьому антирейтингу займає ішемічна хвороба серця, яка за 9 місяців 2021 року встигла забрати понад 213 тисяч життів. На другому — хвороби судин головного мозку, 59 тисяч померлих. На третьому місці – злоякісні пухлини, що спричинили смерть 55 тисяч людей. І лише на четвертому місці коронавірус – 40 тисяч померлих. Крім прямого впливу коронавірусу є ще опосередкований – це коли людям не змогли вчасно надати необхідну медичну допомогу через те, що лікарні були переповнені ковідними хворими, або через локдаун зсунулася черга на операцію і людина померла, так і не дочекавшись її. Взагалі вплив ковіду на демографічну ситуацію в Україні та в світі ми зможемо оцінити тільки після закінчення епідемії, бо зараз ми знаходимося в епіцентрі процесу і можемо тільки прогнозувати, але не точно оцінювати.

А взагалі тривалість життя в Україні на 10 років менша, ніж в країнах Європи. В демографії смерть вважається передчасною, коли особа померла у віці до 65 років. У нас третина людей помирає до цього віку. І причини цьому дуже різні. Це і економічна ситуація, і недосконала система охорони здоров’я, і екологічний стан навколишнього середовища… Чинників дуже багато. Одним з них ще можна вважати те, що люди літнього віку не звикли самостійно слідкувати за своїм здоров’ям. А з іншого боку, ціни на ліки зараз такі, що більшість пенсіонерів, маючи мізерні пенсії, просто не можуть собі дозволити їх купувати.

Смертність не можна розглядати у відриві від показників народжуваності. Що в Україні наразі з народжуваністю?

Починаючи з кінця 80-тих років ХХ століття на території України почалося стрімке скорочування народжуваності. Відбулася зміна репродуктивної поведінки населення. Зріс середній вік жінок, які народжують першу дитину. Тепер жінка перш за все намагаються отримати освіту, працевлаштуватися, а вже потім думає про народження дітей. Як підсумок, пари, плануючи 2-3 немовлят, в результаті народжують 1-2. За даними обстежень Держстату, сім’ї, які мають дітей до 18 років, складають 37-40% від загального числа сімейних пар в Україні. Якщо взяти ці сім’ї за 100%, то 75% становлять пари, які виховують одну дитину, 22% мають двох дітей, а 3% — трьох і більше.

Аби внаслідок природного чинника численність населення не скорочувалася необхідно, щоб на 10 жінок приходилося в середньому 22 дитини. Зараз це показник перебуває на рівні 12-13 дітей на 10 жінок. Якщо говорити про Європу, то там ситуація з народжуваність не набагато краща. Там на 10 жінок приходиться 15-16 дітей.

Міграція. Пандемія якось вилинула на цей чинник? Можна сказати, що українці менше почали виїжджати за кордон на заробітки?

Так, ковід вплинув на ситуацію і дещо зменшив міграційний обмін населенням між країнами. Якщо говорити про трудових мігрантів, то серед них є дві категорії людей. Одна – це люди, які їдуть на заробітки і планують повернутися. Друга – ті, які їдуть на постійне проживання. Наразі точні втрати населення через міграцію ми оцінити не можемо. Є різні цифри, хтось називає навіть 7-8 млн. Ми ж оцінюємо ці втрати в розмірі 2-3 млн людей. Але більш точно можна буде сказати тільки після перепису населення.

Наразі вважається, що населення України складає 41 млн. Як ви думаєте, ця цифр відповідає дійсності?

Державна служба статистики зараз називає загальну цифру населення України – 41,3 млн. Йдеться про територію України без Криму, але з урахуванням ОРДЛО. Якщо до цієї цифри додати населення, яке проживає в Криму — а це приблизно 2,5 млн — то отримаємо 43,8 млн українців. Знову ж таки, якщо від цієї цифри відняти приблизно 4 млн населення ОРДЛО, то в нас вийде 37 млн. Але давайте не забувати про міграційні втрати, які приблизно оцінюють у 2 млн осіб. Треба додати ще приблизно 1 млн внутрішньо переміщених осіб, які стоять на обліку в ОРДЛО, але реально виїхали звідти. Якщо все це врахувати, то ми отримаємо 35-36 млн українців, які проживають на контрольованій території. Але всі ці цифри приблизні.

8 грудня 2021 року відбулося спільне засідання Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України, на якому було схвалено Програму перепису населення України у 2023 році. Як взагалі буде відбуватися процес перепису?

Головне, щоб він відбувся. Вселяє надію, що в своєму виступі 1 грудня у Верховній Раді президент підтвердив, що перепис відбудеться у лютому 2023 року. Самим переписом буде займатися Державна служба статистики України. Наш Інститут демографії та соціальних досліджень співпрацює із Держстатом в окремих питаннях, які стосуються методології опитування. На спільному засіданні, про яке ви згадали, було затверджено перелік питань, за якими буде відбуватися опитування населення під час перепису. Наразі до цього процесу приєдналося Міністерство цифрової трансформації України, яке повинно взяти на себе технологічний аспект процесу.

Як буде проходити сам процес перепису, скільки на нього знадобиться часу? Чи будуть під час перепису використовуватися сучасні технології?

Що стосується організаційної роботи – вона триває близько року. Будуть складені списки населених пунктів, потім кожен населений пункт розділять на переписні дільниці, де будуть працювати так звані "переписувачі". Кожен з них повинен буде опитувати певну кількість людей. Раніше анкети були на папері. Зараз планується, що Мінцифри забезпечить Держстат необхідною кількістю планшетів, щоб переписувач міг відразу фіксувати дані на електронному носієві.

Також планується застосовувати три способи збору інформації. Перший – відвідування помешкання переписувачем. Другий – людина може прийти сама до переписного відділу і надати інформацію про себе. І третій – вона матиме можливість надати необхідні дані через інтернет. Питання будуть стандартні: про вік, стать, сімейний стан, кількість дітей, етнічне походження, володіння мовами, рівень освіти. Також буде включено питання щодо інвалідності. За часів Незалежності це буде вперше, коли держава під час перепису населення буде цікавитися фізичним здоров’ям громадян.

Крім того, формально цей перепис називається "Перепис населення та житлового фонду", тому будуть питання, які стосуються житлових умов. Буде визначатися тип будівлі, де мешкає та чи інша особа, рік, коли був зведений будинок, житлова площа, яка припадає на одну особу. Буде навіть питання про доступ до інтернету.

Скільки цей перепис займе часу — поки що невідомо. У 2001 році цей період становив тиждень, можливо, зараз його збільшать. Все буде залежати від того, яке буде навантаження на інтерв’юера і від того, скільки грошей держава готова витратити на закупку планшетів. Наскільки я знаю, зараз ведуть перемовини із фірмою Apple, щоб взяти ці планшету у них в оренду.

Скільки може коштувати процес перепису населення? Держава виділила 80 млн грн — їх вистачить?

Це ніщо. Наскільки знаю, Мінцифри планувало виділити 40 млн, але ці кошти підуть на забезпечення технологічних аспектів – закупівлю обладнання і розробку програмного забезпечення. Але ще є витрати Державної служби статистики, якій потрібно набрати додатковий персонал на тимчасову роботу, а головне – навчити його. Скільки їм на це виділили грошей, я не знаю. За розрахунками, на повноцінний перепис необхідно близько 5-6 млрд грн.

Перепис населення фіксує кількість населення України. Для чого потрібні і де використовуються ці данні?

Завдяки цим даним ми отримаємо своєрідний портрет нації. Зрозуміємо статево-вікову структуру та розміщення населення по території країни. Бо наразі ми навіть точно не знаємо, скільки точно людей проживає у населених пунктах України. А від цього залежать бюджетні трансфери – виділення грошей на дитячі садочки, на медичні заклади і т.п. Ми не знаємо етнічно-мовної структури населення, а це необхідно для того, щоб проводити зважену політику щодо етнічних меншин, які проживають на території нашої держави. Також після перепису ми зрозуміємо, який призовний потенціал має наша країна. Дані щодо міграційної активності нададуть змогу оцінити переміщення населення як всередині країни, так і за її межі.

Крім того зрозуміло, що дані, якими ми оперуємо наразі, і ті, які отримаємо після перепису, будуть розрізнятися. Ми зможемо зробити перерахунок ВВП на душу населення. Але головне, що цей перерахунок дасть можливість нам робити більш точні прогнози на майбутнє. Також перепис дасть нам змогу прогнозувати кількість осіб пенсійного віку кожного року, а це є основою для прогнозування потреб пенсійного фонду. Це важлива інформація для країни, яка може застосовуватися в усіх сферах.