"Цьогорічна зима більше нагадуватиме осінь". Микола Кульбіда про зміни клімату і "бабине літо"
"ДС" поговорила з директором Укргідрометцентру Миколою Кульбідою про зміни клімату, якої зими чекати українцям та чи сподіватися на ранню весну
"ДС" Цього року осінь прийшла вчасно. Чи чекати українцям "бабиного літа" у жовтні?
М. К. Поняття "бабиного літа" у метеорології не існує. Це винятково народне поняття. Тому говорити, коли воно буде, а коли воно не буде — ми, звичайно, не беремося. Кожен оцінює самостійно. Температура від 15 до 20 градусів спостерігатиметься у жовтні протягом немалої кількості днів, тому жовтень загалом має бути дуже комфортним місяцем.
"ДС" Минула зима здивувала українців сильними снігопадами і низькими температурами, що не було характерно для останніх зимових періодів. Якого сценарію очікувати наступного сезону?
М. К. Минулої зими не було ані рекордних снігопадів, ані сильних тривалих похолодань. Позаминулої зими взагалі не було зими, тому що не було стійкого переходу середньої добової температури через 0 градусів.
Що можна говорити про наступну зиму? Можна говорити, що ніхто не скасував тенденції до зростання температури холодного періоду. Вона є і в наступному зимовому періоді вона тільки підтвердиться. Тобто більшість днів зимового періоду скоріше нагадуватимуть осінні місяці. Таких тривалих похолодань — я більш ніж певен, що їх не буде. Але короткочасне похолодання до досить значних величин — навіть до 25-30 градусів — це все цілком можливо. Залягання якогось стійкого снігового покриву — думаю, що це навряд. Тому що різкі зміни погодних умов якраз сприятимуть тому, що сніг не буде затримуватися.
"ДС" Чи є шанс в українців зустріти Новий рік-2022 зі сніговими заметами та справжнім снігом на гірськолижних курортах Карпат?
М. К. Про це можна говорити щонайбільше чи щонайменше за два тижні до настання Нового року, тоді можна якісь прогнози висувати. Але загалом Карпатський регіон на те й гірський, щоб там зимові процеси були більш виражені, ніж на рівнинній території.
"ДС" Як сильні морози, так і спека свідчать про наступ глобального потепління. Що означають для клімату такі зими, як попередня?
М. К. Середня температура минулого зимового періоду перевищила норму на 1-2 градуси. А це означає, що її можна віднести навіть до теплих. Тому, я більш ніж певен, що середня температура цього зимового періоду також буде вищою за норму. Але на скільки — це вже деталі, які сьогодні прогнозувати неможливо.
"ДС" Цього року Україні поки що вдається уникати масштабних лісових пожеж і повеней, від яких страждали деякі регіони торік. З чим це пов’язано?
М. К. Пов’язано з конкретними синоптичними умовами і погодними умовами, які сформувалися в Україні. Час від часу проходили дощі, не було періодів такої дуже довготривалої сухої спекотної погоди. Погода весь час змінювалася і це дало свій результат. Але так буде не кожного року. Таких прогнозів взагалі не існує, але тенденція до зростання літньої температури і збільшення кількості днів зі спекотною погодою у 30 і більше градусів — має місце і її ніхто не скасовував. Тож треба сподіватися, що воно так і буде.
"ДС" У Міністерстві захисту довкілля заявили, що Україна переходить до зони надвисоких температур і погодних катаклізмів через кліматичні зміни. Чи спостерігає й Укргідрометцентр таку тенденцію? Чим вона загрожує?
М. К. Подібні заяви Міністерства захисту довкілля загрожують тим, що за це беруться люди, які абсолютно не володіють необхідною інформацією для таких заяв. Це по-перше. А по-друге, в Україні спостерігається поступове наростання збільшення кількості днів з дуже високими температурами повітря. Але ж це не означає, що Україна перейшла якийсь кордон і якусь зону. Ні. Нічого подібного. Це буде процес поступовий. Але якщо взяти найближчі років 10, зрозуміло, що він буде дуже сильно виражений, і тоді вже всі відчують, що температура повітря літнього періоду вже занадто висока як для комфортного проживання людей і їхньої праці.
"ДС" Ви нещодавно заявляли, що зима в Україні може зникнути через 20-25 років, і що сучасні технології поки що рятують агросектор від негативних наслідків. Скільки ще технології зможуть перемагати погодні зміни?
М. К. По-перше, треба дивитися на використання енергоресурсів. Якщо ми маємо суттєве підвищення температури холодного періоду, значить планування коштів на закупівлю енергоносіїв також має бути скореговано. Але воно має бути скореговано виважено і планово з урахуванням тенденцій, які мають місце зараз. Це крім сільського господарства. Уряд достатньо мало уваги приділяє якраз адаптації сільського господарства до змін клімату. Але незалежно від цього виробники, особливо великі, самостійно аналізують ці тенденції і ухвалюють рішення стосовно і розміщення сільгоспкультур, видів сільгоспкультур, які вирощуються. Тобто процес іде, але хотілося б більшого втручання держави у ці процеси.
"ДС" Ще щодо довгострокових прогнозів. Чи є підстави українцям у березні чекати на таку ж вчасну весну, якою виявилася ця осінь?
М. К. Виходячи з тенденцій, які мають місце, то весняний і осінній період змінилися мало. Тому прихід весни в Україну відбувається практично у ті ж самі строки, що й раніше, ще раніше — ще 30 чи 40 років тому. Тому говорити про майбутню весну можна стверджуючи, що вона прийде у більш менш нормальні строки, але треба розуміти, що ми маємо на увазі, коли говоримо про настання весни. Це перехід середньої добової через 0 градусів у бік підвищення. Так от середні дати такого переходу змінилися несуттєво.