Навіщо Макрон їде в Київ — інтерв'ю з Євгеном Магдою
Про майбутній візит президента Франції Еммануеля Макрона до України та його контекст "ДС" поговорила з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою
"ДС" Французький міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан анонсував приїзд в Україну Еммануеля Макрона. З огляду на близькість президентських виборів у Франції, якими внутрішніми причинами обумовлений цей візит? Як Макрон хоче його продати виборцям?
Є.М. Візит Макрона, скоріше за все, відбудеться тоді, коли Німеччина вже матиме нового канцлера, а сам Макрон буде одним з найбільш досвідчених лідерів потужних європейських держав. Він буде продавати цей візит, який відбудеться в тому числі й після перемовин Зеленського з Байденом, як рух європейської сили. Попри те, що Макрон не є неоголлістом, він буде позиціонувати себе як старшого у відносинах з Україною.
Тут є ще один нюанс. Гадаю, Макрон зробить висновки з візитів Ангели Меркель до Москви та Києва, під час яких вона не зуміла добитись якихось помітних проривів. Проте, в цих поїздках вона працювала вже не на свій імідж, а на імідж ХДС/ХСС і в цьому контексті мала обмежений інструментарій впливу.
"ДС" Що Зеленський може попросити у Макрона? В якому контексті можуть обговорюватися теми нашої євроатлантичної інтеграції і газових гарантій?
Є.М. В темі "Північного потоку — 2" та вступу України до НАТО Макрон рухається в кільватері Німеччини, тому в цих аспектах Зеленському точно не варто на щось сподіватися та про щось просити.
"ДС" В останній розмові з Макроном Путін в черговий раз говорив про те, що Україна саботує зобовʼязання, взяті на себе на переговорах в нормандському форматі. Чи може Макрон тиснути на Зеленського в такому ключі? Як в цілому може обговорюватися тема Донбасу?
Є.М. У нас не дуже помітили це майже півторагодинне спілкування на різні теми міжнародних відносин. Я б не виключав, що він стане "голубом пошти Путіна" в контексті так званих особливих відносин Росії та Франції у світлі саміту нормандської четвірки. В ньому зацікавлена Україна (до речі, він має пройти в Берліні), а Макрон хоче показати, що він глобальний гравець і має глобальні можливості.
Звісно, Макрон може спробувати й натиснути на Зеленського. Інша справа, що будь-які спроби тиску західних лідерів будуть проходити в Україні через фільтр вулиці, і Зеленський достатньо чітко усвідомив ще напередодні Паризького саміту 2019 року, що розраховувати на швидке вирішення проблеми Донбасу не варто. Не думаю, що нас очікують якісь серйозні потрясіння у сенсі зовнішнього тиску на Київ, бо завдання Макрона — вдруге виграти вибори навесні 2022 року, а не добитися миру на Донбасі. Тобто реалістичного сценарію того, як вирішити це питання "тут і зараз", нема, і це розуміють обоє.
"ДС" Франція, на відміну від Німеччини, не проти військово-технічного співробітництва. Як може розвиватися ця сфера відносин до обопільної користі Франції і України?
Є.М. Тут можна згадати, що напередодні візиту Зеленського до Парижа говорили про продаж нам французьких літаків, але все обмежилося лише гелікоптерами по лінії Міністерства внутрішніх справ. Тому в цьому сенсі найближчим часом новин очікувати не слід. Ми пам'ятаємо, як Франсуа Олланд заблокував продаж "Містралів" Росії, а Макрон навряд чи буде продавати зброю Україні, бо значною частиною французького суспільства це буде сприйнято негативно.
Власне, Макрон не ризикне обговорювати військово-технічне співробітництво з Україною, оскільки і Марін Ле Пен, й інші його конкуренти будуть називати нинішнього президента "палієм війни в Україні" і говоритимуть, що той пішов на значні поступки ВПК. Тобто типово лівацька риторика, але у виконанні правих сил.
Думаю, питання військово-технічного співробітництва України з Францією — предмет достатньо складних переговорів, бо ми, на відміну від, скажімо, країн Перської затоки, не маємо великих фінансових ресурсів, щоб одразу закуповувати високоточну зброю і отримувати її в обсязі, спроможному кардинально змінити розстановку сил та ресурсів у відносинах з Росією. Потрібно домовлятися про співробітництво на умовах значної локалізації в Україні, розбудови спільних підприємств, адже французький ВПК має що запропонувати, а Україна має можливості створити умови для співпраці, якщо буде прийняте політичне рішення. Але я маю неабиякі сумніви, що питання буде активно обговорюватися під час саме цього візиту Макрона в Україну.
"ДС" Чи зацікавлений великий французький бізнес в розширенні присутності в нашій країні? Чи можна виділити конкретні ініціативи або проекти, про які може поклопотатися Макрон?
Є.М. Звичайно, зацікавлений, адже у нас масштабний ринок, і представникам великих корпорацій вигідно на нього виходити в силу можливості отримати тут набагато більші прибутки, ніж в країнах з більш стабільною економікою. Але тут питання — чи запропонує, кажучи французькою, "інвестиційну бонну" а не няню, українська влада французьким підприємцям, чи буде вона політично спроможна це зробити. Чим ближче до кінця року відбудеться візит — тим менше шансів на те, що він пройде в спокійній атмосфері, а діалог буде вестися не за принципом "хапай мішки — вокзал рушає". Поки ми спостерігаємо лише падіння іноземних інвестицій в українську економіку, а не їх зростання.