Чат-боти, SMM та гендерна нерівність. Як пандемія змінила ринок праці в Україні

"ДС" Як пандемія змінила ринок праці в Україні? Розкажіть про головні тенденції.

Т.П. Якщо говорити глобально, то дійсно є речі, які на ринку праці змінилися вимушено саме через пандемію коронавірусу. Зменшилася доля туристичних вакансій, шоу-бізнес не так яскраво розвивається і, відповідно, не потребує великої кількості працівників. Торгівля вимушено перейшла в онлайн-продажі. Але перша трійка – сфери продажу, виробництва та IT – почуваються прекрасно. Особливо це стосується IT-спеціалістів. Адже діджиталізація змусила всіх переводити послуги в онлайн та робити собі сайти, а без спеціалістів з IT це важко.

Є ще один важливий момент, який стосується наших IT-фахівців. За час пандемії вони зрозуміли, що можуть співпрацювати вдома не тільки з вітчизняними замовниками, але і з закордонними. Це призвело до того, що, по-перше, вони отримали більше замовлень. А по-друге, поліпшили свої доходи. Конкуренція зі світовими роботодавцями змусила вітчизняних підняти оплату нашим ІТ-шникам.

Віддалена робота через локдауни теж вплинула на ринок праці. Сьогодні навіть ті бізнеси, які раніше і гадки не мали, що можуть працювати онлайн, були змушені це зробити. Я зараз говорю про бухгалтерській облік, продажі, юридичні консультації. Крім того, завдяки віддаленій роботі працівники отримали можливість додаткового заробітку. Час, який вони витрачали на дорогу до роботи і назад, тепер використовують з користю – або на підробіток, або на навчання чи хобі.

"ДС" Які спеціалісти і в яких сферах зараз користуються найбільшим попитом?

Т.П. Не рахуючи вищезгаданих ІТ-шників, як були продавці-консультанти та менеджери з продажу "в топчику", так і лишилися. Спеціалісти у виробничій сфері теж наразі користуються великим попитом серед роботодавців. Завдяки диджиталізації СММ-фахівці і таргетологи теж у топі.

"ДС" Фахівці яких сфер постраждали від пандемії коронавірусу найбільше?

Т.П. Звичайно, це туристичний бізнес, який минулого року постраждав від пандемії найбільше, і досі в повному обсязі так і не відновився. Сфера обслуговування – готелі, ресторани, кафе. Тільки вони видихнули з полегшенням, як на них знову чекають нові випробування Covid-сертифікатами. Те саме стосується і кінотеатрів, театрів, фітнес-центрів, салонів краси та перукарень. Звичайно, можливо завдяки вакцинації їх не будуть тотально обмежувати, як це було минулого року, але все ж відвідувачів буде менше.

"ДС" Пандемія коронавірусу прискорила процеси, пов'язані з впровадженням нових технологій. Як це вплинуло на ринок праці? Який відсоток фахівців може втратити роботу через це?

Т.П. У різних компаніях по-різному. Але не можу сказати, що є подібна тенденція. Навпаки, новітні технології спрощують роботу. Якщо говорити про автоматизацію у рекрутингу, то у нас з’явилися чат-боти, які виконують за нас елементарну роботу – проводять перше відсіювання кандидатів, які претендують на ту чи іншу посаду. А для HR-спеціаліста вже лишається менш рутинна та більш цікава робота вищого рівня – спілкування з кандидатами, яких уже відібрав чат-бот.

"ДС" Скільки українців за час пандемії втратили роботу?

Т.П. У першому кварталі 2020 році ця цифра сягала 1 млн 511 тисяч осіб. На перший квартал 2021 року зафіксовано 1,8 мільйонів безробітних. Якщо порівнювати з минулим роком, то їх на 300 тисяч більше. Чому кількість безробітних збільшилася? Думаю, що багато компаній намагалися до останнього нікого не звільняти, але економічна ситуація в країні змусила їх це зробити. Масштабні звільнення відбулися саме наприкінці минулого року, тому на перший квартал уже 2021 року ми побачили таку неприємну цифру. Також на кількість безробітних вплинуло планове скорочення держслужбовців, фахівців оборонного комплексу, переробної промисловості, медиків, освітян. Кількість звільнених у цих сферах людей йде на десятки тисяч.

Не треба забувати про так званий "сірий ринок праці", де працюють декілька мільйонів українців, неоформлених офіційно. Особливо це стосується таких сфер, як торгівля, будівництво і сільське господарство. І що там відбувається — насправді ніхто не знає.

Через пандемію маємо ще певний відсоток людей, які працюють, але не впевнені в своєму роботодавцеві і в стабільності свого положення. Справа в тому, що до пандемії дехто полишив старі компанії, перейшовши працювати, як їм здавалося, до більш амбітних проєктів. Та ці проєкти не витримали випробування пандемією і закрилися. Люди тривалий час шукали роботу, в результаті погоджувалися на "синицю в руці". Але все одно сподіваються знайти кращу роботу – "журавля в небі", і не закривають своє резюме на сайті пошуку роботи.

Якщо говорити про сайти з працевлаштування, то на них нових та оновлених резюме досить велика кількість. У першому кварталі 2021 року це майже 1 млн, а у другому 800 тисяч. Але є один нюанс – кількість вакансій велика, але їхня якість гірша порівняно з минулим роком. Мова про невисокі зарплати. Поки роботодавці не зрозуміють, скільки буде продовжуватися пандемія, в заробітну платню вони "вкладаютися" не будуть.

"ДС" Скільки наразі українці витрачають часу на пошук роботи?

Т.П. В кожній сфері по різному. Якщо ви намагаєтесь працевлаштуватися у ритейлі, то вам може вистачити і двох днів. А якщо хочете бути висококласним юристом, то пошуки можуть розтягтися на місяці. Чим кращі умови праці і вища заробітна плата, тим більша ймовірність того, що роботу ви шукатимете довго.

"ДС" Як пандемія вплинула на зарплати українців? Вони виросли — на скільки і в яких сферах?

Т.П. Якщо говорити про заробітну платню в загальному, то вона зросла за рік в середньому на 20%. Але опитування, яке провів один із українських сайтів працевлаштування, показало, що зарплата у більшості працевлаштованого населення зросла на 5-10%. Тільки 10% опитуваних сказали, що їм підняли ставки на 15-20%. Але одночасно із зростанням у деяких категорій працівників зарплати зменшувалися приблизно на 5 %.

"ДС" Як часто українці вказують в резюме бажання офіційного оформлення?

Т.П. Якщо говорити про ІТ -сферу, то більшість працівників там оформлена як ФОПи, і для всіх це прийнятна ситуація, хоча КЗППом там і не пахне. Але досить велика кількість кандидатів питають про офіційне працевлаштування і "білу" зарплату. Причому серед них велика кількість молодих людей.

"ДС" Які категорії українців найчастіше шукають роботу? Студенти, люди середнього віку з досвідом роботи?

Т.П. До центру зайнятості звертаються дуже багато людей із вищою освітою і віком 45+. Здебільшого, в центрі зайнятості вони хочуть перевчитися і отримати іншу спеціальність, навчитися проходити співбесіди і писати резюме. Деякі з них по 20 років працювали на одному підприємстві, вони просто не знають — що таке ринок праці.

"ДС" Чому наші роботодавці не хочуть брати на роботу людей віком 45+? Наскільки я знаю, у Європі ситуація інша.

Т.П. У Європі раніше, ніж у нас зрозуміли, що якщо вони нехтуватимуть людьми віком 45+, то лишаться без працівників взагалі, адже населення стрімко старішає. І з цієї ситуації є два виходи. Перший – загнати всіх на пенсію і повісити на шию держави велику кількість пенсіонерів. Другий – залучити їх до економічно активного населення, щоб вони працювали і сплачували податки. І в Німеччині, і в Нідерландах існують пільги для роботодавців, які беруть на роботу людей зрілого віку. Це певна грошова винагорода від держави (пільги, звільнення від якогось податку, змога отримати дотацію). Для економіки це вигідно, бо ті, кому 60+, не тільки активні працівники, а ще й активні споживачі. Вони багато мандрують, купують досить дорогі речі не першої необхідності. Допомагають дітям або онукам купувати нерухомість, платити за навчання.

У нас же у роботодавців в уяві існує шаблонна картинка, яка сформувалася попередниками — що 45+ є передпенсійним віком. І саме ця шаблонізація і заважає людям цього віку нормально працевлаштуватися.

"ДС" В яких галузях найбільший відтік фахівців Європу?

Т.П. Наші громадяни, які їдуть працювати за кордон, як правило, працюють там не за своїм основним фахом. Тобто кваліфікована медсестра може працювати як доглядальницею, так і касиром у супермаркеті. В Польщі є багато вакансій, які цікаві нашим співвітчизникам через значно більшу заробітну платню. Представники польських агенцій з працевлаштування стверджують, що наразі їхній ринок праці потребує багато працівників в переробну промисловість, на різноманітні будівництва та у логістичні компанії.

"ДС" Є дослідження, що за час пандемії стався різкий стрибок безробіття серед жінок. Чому?

Т.П. Я бачила дослідження Forbs, в якому йшлося про Іспанію, Німеччину, Австралію, США. Згідно з цими дослідженнями, хатні клопоти навіть у цих країнах – це суто жіноча зона відповідальності. Деякі жінки просто змушені були скорочувати свої робочі години, тому що їм необхідно займатися вихованням дітей, приготуванням їжі, іншою домашньою роботою. Жінки, які були влаштовані на неповний робочий день або погодинно, взагалі змушені були звільнитися. В цій пандемічній кризі жінки постраждали більше за чоловіків ще й тому, що раніше кризи були економічні і страждало виробництво, а у цій кризі постраждала в основному сфера послуг, в якій працює більше жінок, ніж чоловіків. Тому і маємо такий гендерний перекіс.

"ДС" А плюси від пандемії коронавірусу для ринку праці були?

Т.П. Діджиталізація — великий плюс, який дозволяє працювати віддалено навіть у тих сферах, про які раніше не могло бути й мови. Також пандемія спростила бюрократію. І ще один важливий бонус – роботодавці нарешті зрозуміли, що їхні працівники – це не просто рядки штатного розкладу, а живі люди зі своїми проблемами.