Борис Бабін: Різкі заяви президента Естонії про Україну - налагодження контакту з Москвою
Про похмурі перспективи України змальовані естонським президентом Керсті Кальюлайд, "ДС" поговорила з політичним експертом, юристом Борисом Бабіним
"ДС" Естонський президент Керсті Кальюлайд дала досить жорстке інтервʼю, в якому торкнулася багатьох важливих для України тем. Зокрема, вона заявила, що Україна може вступити в ЄС мінімум через 20 років. Як ви вважаєте, звідки зʼявилася така цифра?
Б.Б. Думаю, що зі стелі приміщення, де бралося це інтерв'ю. З усією повагою, лідер Естонії, безперечно, розуміє, що вона каже, в неї є власні принципи внутрішньої і зовнішньої політики, якими вона керується. Проте, прогнозувати на 20 років — це дуже невдячна справа. Окрім того я думаю, що має бути ширший консенсус в межах ЄС щодо вступу України. Хотілося би знати, якою буде позиція нового канцлера Німеччини, що там у нас з французами, з італійцями. Я не кажу, що пані президент згущує фарби чи навпаки, просто вважаю що цю оцінку ми можемо почути в інших місцях, і там вона може бути іншою.
"ДС" Говорячи про членство України в НАТО, Кальюлайд стверджує, що в Альянс ми можемо увійти тільки з Донбасом і Кримом і з умовою миру на всій території країни, хоча таких критеріїв немає в жодному документі НАТО. Про що говорить таке одкровення президента Естонії, країни — члена НАТО?
Б.Б. Я вам наведу приклад. Сама Естонія має територіальний спір з Росією, у них нератифікована угода про державний кордон, там є спільні території, які Естонія вважає своїми і, можливо, вірно вважає, я не хочу давати оцінку. Але попри очевидну наявність територіального спору з державою-агресором, Естонію взяли в НАТО. Тому всі спекуляції про те, що Україна ніколи не ввійде в ЄС (а 20 років з точки зору дипломатії — це ніколи), або про те, що Україна ніколи не ввійде у НАТО — це просто побажання окремої людини, і ми розуміємо ці побажання. Естонський президент веде своєрідну політику з налагодження контакту з Російською Федерацією, це неодноразово заявлялося на вищому рівні після того, як її обрали. І це також пов'язано з тим, як вона лобіює в Україні естонських бізнесменів.
"ДС" Президент Естонії вперше виступає з дуже жорсткими заявами і критикою України, яка більше нагадує риторику Будапешта. Що змінилося для Таллінна останнім часом, які чинники могли спонукати главу естонської держави до зміни позиції?
Б.Б. Тут є декілька факторів. Дійсно, Естонія є величезним партнером України, зокрема, якщо поділити допомогу, яку Естонія надавала Україні за час війни на Донбасі, на кількість населення, то надана кожним естонцем допомога найбільша в світі. Ми маємо лише подякувати. Але часи змінюються, президенти змінюються, в Естонії зокрема. Є прагматична політика, яку я б назвав політикою "фінляндизації", яка каже, що слід враховувати факт сусідства з Росією.
До речі, недаремно згадали про Будапешт. Справа в тому, що РФ дуже активно використовує концепцію братерства фіно-угорських народів. На території Росії дійсно проживають чисельні народності, які є близькими за історією, етнічним походженням якраз до угорців, естонців, фінів і цей фіно-угорський діалог між державами триває. Якраз президент Естонії дуже активно долучає Росію до нього з величезної радісної згоди самої Росії.
"ДС" Чи можна говорити, що кількість країн, які безумовно підтримують Україну, зменшилася на одну? Чи справа у виборах в Естонії, які наближаються, і не варто надмірно драматизувати цей сюжет?
Б.Б. Справа в тому, що питання союзників у мене завжди викликає величезну обережність. Союзник — це той, хто уклав угоду про допомогу. Україна не має жодного союзника, бо жодна країна світу не зобов'язалася офіційно допомагати Україні. В України є партнери з числа цивілізованих націй, з якими ми маємо різні рівні обов'язків. Союзників у нас немає, і за таких умов Естонія залишається нашим важливим партнером. Цей сюжет слід брати до уваги і розуміти, що світ дуже складний, Росія активно протидіє не лише прагненню українського народу до свободи, але й такому ж прагненню естонського народу.