Ганна Міщенко про масштаби дитячої наркоманії в Україні та методи вирішення проблеми

Про це Ганна Міщенко — громадський діяч і творець ініціативи "Соціальний діалог", що займається вивченням проблеми наркотичної та алкогольної залежності в Україні, розповіла в інтерв'ю Depo.ua.

Міщенко — бізнесвумен, автор соціального проєкту, мета якого — комплексна допомога людям, що страждають наркотичною та алкогольною залежностями. Разом з командою "Соціального діалогу" розробляє програму, завдяки якій наркозалежні на етапі ресоціалізації, зможуть стати на облік в центрі зайнятості, пройти перепрофілізацію, перенавчання та знайти роботу.

За її словами, не надто важливо розуміти, що в контексті залежності потрібно говорити про співзалежність. Співзалежна людина в процесі реабілітації залежного страждає не менше, власне того, до кого він звертається. За її словами, лікування від залежності повинні проходити обидві особи: залежний — в центрі реабілітації, співзалежний — отримувати допомогу психологів і терапевтів, які спеціалізуються в даному питанні. Більшість родичів просто не готові прийняти назад в сім'ю наркозалежну особу.

Крім того, додала Міщенко, необхідно напрацювати механізми, що дозволять людям, які пройшли реабілітацію, реінтегруватися в соціум. Вона додала, що працює над цими питаннями разом зі співавтором проєкту, помічником-консультантом голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Вікторією Мозговою.

Міщенко нагадала, що на міжнародній конференції в травні заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко торкнувся важливого аспекту, який стосується не тільки людей з залежностями — рівень злочинності, що можна знизити, допомагаючи наркозалежним з лікуванням і реабілітацією.

За словами Міщенко для вирішення цих проблем потрібен комплексний підхід, до якого підключилися б МОЗ, Мінсоцполітики, МВС, Мін'юст, а також лікарі-практики та представники вже діючих реабілітаційних центрів.

Корінь появи залежності у підлітків — в їх психіці. У таких дітей багато вільного часу. Крім того, проблемами для них є відсутність любові або нерозуміння з боку батьків, недостатня увага педагогів.

Міщенко наголосила, що проблема дитячого алкоголізму зараз стоїть не менш гостро. Як приклад вона привела залежних від алкоголю дітей, у яких до шістнадцятирічного віку була практично знищена підшлункова залоза.

Крім того, Міщенко розповіла про результати дослідження "Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Громадські наслідки", яке в рамках її громадської ініціативи проводив Український інститут майбутнього.

Згідно з його результатами у кожного п'ятого українця в сім'ї є близький залежний алкоголік, а у кожного десятого — залежний наркоман. 53% з цих людей є агресивними, вказала Міщенко. Залежні люди проявляють свою агресію і вдома, і на вулиці. Зокрема, каже громадський діяч, вони б'ють домашніх, виносять речі, крадуть або ображають сусідів.

Також за результатами дослідження, масштаби вживання наркотиків на сході України — більше, ніж на заході країни. Міщенко припустила, що це може бути пов'язано, в першу чергу з військовими діями на сході. Також впливає на ситуацію рівень економічного розвитку регіону, наприклад безробіття. Втім, Міщенко підкреслила, що ці міркування не підкріплені додатковими дослідженнями.

Також в рамках ініціативи було за допомогою відомого психолога Дмитра Карпачова було проведено онлайн-дослідження про дитячу залежність, в якому взяли участь 2 200 батьків. Так, психолог опублікував на своїх сторінках у соцмережах анкети, а активісти отримали зріз, який, хоч і не можна вважати репрезентативним, але можна назвати тенденцією.

За словами Міщенко, результати зрізу показали, що 12-річні діти вживають і алкоголь, і наркотики.

Крім того, дітей також активно залучають до поширення наркотиків. За словами Міщенко, саме діти у віці 9-13 років роблять "закладки".

Громадський діяч пояснила, що наркодилерам вигідно використовувати дітей, тому що притягнути до кримінальної відповідальності їх можна тільки з 14 років.

Крім того, за результатами дослідження в сім'ях наркозалежних найчастіше згадували, що їх рідні вживали такі речовини, як канабіс (31%) і амфетаміни (18%).

Утім, значна частина респондентів назвала також такі важкі наркотики, як дизайнерські наркотики або "солі" (8%), макова соломка (7%), а також метадон і спайс (по 6%).

За даними дослідження, абсолютна більшість (65%) молоді 18-24 років має родичів, друзів або знайомих, які залежні від вживання канабісу, що вдвічі перевищує показник по країні.

Крім того, більше половини громадян (53%), які стикалися з проблемою наркоманії серед своїх близьких або знайомих, відповідають, що їм відомі випадки, коли ці люди були небезпечними: для самих себе (19%), для оточуючих (14%) або одночасно для себе і оточуючих (20%).

Опитані, які мають близьких або знайомих з проблемою наркозалежності, називають цілу низку дій, які вони робили по відношенню до власних рідних і оточуючих. По відношенню до сім'ї — на першому місці це винос речей з дому без дозволу з метою продажу — 35%, також крадіжки грошей у рідних (23%) і ще 15% повідомили про вчинення домашнього насильства.

Страждають від цих осіб, за словами респондентів, і їх друзі, сусіди, колеги і просто знайомі: 18% опитаних згадали крадіжки у них речей для продажу, ще 12% розповіли про крадіжки грошей і 8% про насильницькі дії наркозалежних по відношенню до оточуючих.

9% респондентів з числа тих, хто має близьких або знайомих з наркозалежністю, знають про їх спроби нашкодити собі або накласти на себе руки.

Крім того, за результатами дослідження, лише третина громадян, у яких є близькі або знайомі з наркозалежністю, знають про випадки, коли ті зверталися до спеціалізованих установ: 20% розповіли про звернення цих людей до державних установ допомоги наркозалежним та 14% про звернення до приватних закладів.

При цьому в більшості випадків, за твердженням опитаних, це або не дало результатів (40%), або мало лише короткостроковий ефект (44%). Про повну зміну людини в результаті звернення до спеціалізованої установи заявили лише 12%.

У той же час половина громадян, які стикалися з наркозалежністю у своїх родичів, друзів або знайомих, розповіли, що ті не зверталися по допомогу.

Головними перешкодами для цього респонденти назвали небажання самих наркозалежних (36%), відсутність віри в результат (23%) і відсутність грошей для оплати лікування (15%).

Також дослідження показало, що близько половини (46%) громадян країни вважають, що, при бажанні, отримати наркотичні речовини було б легко або скоріше легко. Протилежної думки всього 14% опитаних. Ще близько сорока відсотків не можуть визначитися.

Більше половини (53%) населення вважає, що ситуацію може виправити посилення кримінальної відповідальності за збут і розповсюдження наркотиків. Трохи більше третини виступають за примусове лікування від наркоманії і ще третина хоче посилення антинаркотичної пропаганди серед молоді.

Міщенко, як приклад, навела досвід Португалії. Цій країні вдалося впоратися з епідемією споживання героїну. Там був впроваджений комплекс заходів, починаючи від лікування таких людей і закінчуючи їх працевлаштуванням. Також, зазначила Міщенко, це одна з перших країн Європи, де 20 років тому скасували кримінальну відповідальність за вживання наркотиків.

"Жорсткі заходи потрібні, але вони не будуть ефективні без соціальної і медичної складової. Згадайте, як у Грузії боролися зі злодіями "в законі". Тоді ж масово арештовували наркодилерів", — розповіла вона. За словами Міщенко, такі заходи не допомогли.

Вона додала, що профілактики наркозалежності, яка ведеться в школах, — недостатньо. Міщенко нагадала, що, крім шкільних програм, є маса інших профілактичних ініціатив: фільми, тренінги, програми зниження шкоди, кампанії в соціальних мережах і т. д.

Також Міщенко послалася на світову практику: вона передбачає також регулярний моніторинг ситуації.

"Як приклад можна привести забір проб води з каналізації під школами, що дозволяє побачити вживання препаратів дітьми та тип самих речовин, а значить, дати розуміння, як з цим працювати далі. Сюди ж можна віднести підвищену увагу до дітей з неблагополучних сімей", — розповіла Міщенко.