Андрій Риженко: Кораблі НАТО в Чорному морі — відповідь на російські маневри на наших кордонах
Чи може Путін почати велику війну проти України та що робить російська техніка біля наших кордонів, "ДС" поговорила з експертом Центру оборонних стратегій, капітаном 1-го рангу запасу Андрієм Риженком
"ДС" У Росії знову почали стягувати техніку до українського кордону. Чи потрібно нам вже на цій стадії робити якісь превентивні дії у відповідь?
А.Р. Звичайно, це переміщення не було непоміченим нашими Міноборони і Генштабом. Є певні структури, які постійно це відслідковують. Думаю, це переміщення пов’язано з тим, що значні угрупування військ після військових навчань "Запад — 2021" не повернулися у пункти постійної дислокації і знаходяться на позиціях біля кордонів України, на яких вони перебували під час цих навчань.
Поясню своє припущення. На початку листопада, орієнтовно 4 числа, Путін має зустрічатися з Лукашенком і, вірогідно, буде обговорювати деякі моменти, які спливли під час згаданих навчань. Зокрема, було помічено, що Путін хотів підпорядкувати військові угрупування Білорусі під єдине командування, але цього не відбулося. Ймовірно, це непорозуміння між російським і білоруським президентами стане одним з предметів обговорення на зустрічі. Можливо, результатом згаданих переміщень є посилення військових угрупувань в Білорусі.
Зараз усі переміщення на східному і північному кордонах України відслідковуються Генштабом, командуванням ООС, а заходи превентивного характеру на ворожі дії давно сплановані і їх лише коригують в залежності від ситуації, яка зараз склалася.
"ДС" За скільки днів чи годин до години Х за сучасних засобів розвідки може стати остаточно зрозуміло, що напад можливий? І що має в ці дні (години) робити Україна?
А.Р. Думаю, що напад може статися не тільки протягом годин, але й хвилин, бо відстані між нами, з огляду на можливості сучасної військової техніки, короткі. Звичайно, в цій ситуації необхідно розгортати оборонну операцію. Для цього необхідно знати деталі, які знає наша розвідка і відповідно реагує. Наприклад, чи є близько до кордону авіація і ознаки, шо вона може бути застосована. Зміни можуть статися протягом зовсім нетривалого часу, і наші збройні сили спрямовані на те, щоб оперативно на них відреагувати.
"ДС" Нинішня ситуація відрізняється від весняних навчань — зараз про переміщення ніхто не попереджав і не пояснював їх. Як реагуватимуть у західних столицях? І чи не рухає Путін військову техніку виключно для того, щоб домогтися потрібної реакції?
А.Р. Військову техніку в таких обсягах завжди переміщують, щоб мати деякі політичні переваги. Думаю, що не просто так Путін не поїхав на саміт G20 в Італію, пославшись на пандемію: за цим стоїть якась серйозна геополітична мета. До речі, росіяни останнім часом не дуже-то й попереджують про переміщення військової техніки, тим більше що в останньому випадку вони її просто залишили після квітневих навчань. На них вони попереджали про переміщення лише з певною для себе вигодою. Наприклад, перехід з Каспійського до Чорного моря 15 маленьких катерів, які можуть висадити максимум роту морської піхоти, був розрекламований, наче перевід флотилії ракетних крейсерів чи авіаносної ударної групи.
За сьогоднішніми переміщеннями уважно спостерігають і на Заході. Думаю, що початок навчань на 6-му флоті США теж має до цього відношення. Зокрема, у Чорне море зайшов флагман цього флоту, очікується захід корабля управління, на якому знаходяться штаби флоту і командування НАТО.
"ДС" Чи можлива все-таки велика війна між Україною та Росією в нинішніх умовах? За якої комбінації факторів Путін може ухвалити таке рішення?
А.Р. Думаю, Путін не ставить собі завдання знищити Україну, а лише встановити над нею контроль та інтегрувати в Росію частину України, яка йому потрібна в економічних аспектах. Тому що певні підприємства військово-промислового комплексу, які знаходяться в східній і південній частинах України, після введення санкцій перестали поставляти російському ВПК необхідну продукцію. А Росія так і не змогла збудувати виробництва, які б цю втрату замінили. Окремі позиції вони не зможуть замінити ніколи в зв’язку з природними та технічними умовами.
Але Путін розуміє ціну рішення про війну, бо що б не казали в Росії, вони багато в чому залежать від Заходу. Багато коштів, в тому числі російських олігархів, знаходяться на Заході, може, й гроші самого Путіна. Там їхня нерухомість там навчаються їх діти.
Та й ситуація зараз значно відрізняється від ситуації 2014 року. Пам'ятаєте, як Ангела Меркель казала, що не могла повірити, як Путін поводитиметься в Україні. Нині це вже цілком зрозумілий факт не тільки для Меркель, а й для багатьох політиків у світі.
Отже, треба аналізувати, чого хоче досягти Путін, чи може він це реалізувати і яку ціну може сплатити. Думаю зараз якісь радикальні дії не в його інтересах.
