Вірусолог Алла Мироненко: Вакцинувати тих, хто перехворів на ковід, — велика дурниця
Про реалістичність плану щеплення українців від ковіду, колективний імунітет та проблему антивакцинаторів "ДС" поговорила з доктором медичних наук, лікарем-вірусологом Аллою Мироненко
"ДС" Останнім часом влада щедро роздає обіцянки зробити вакцини від COVID-19 доступними для всіх українців. Так, для вакцинації начебто буде задіяно кілька тисяч мобільних бригад, які робитимуть щеплення навіть пенсіонерам у далеких селах. Чи реальні ці плани, як і загалом стратегія вакцинації від ковіду?
А.М. По-перше, виникає питання: а чи існують списки тих, кого треба щеплювати? Можливо, є списки медпрацівників, про інше мені невідомо. По-друге, що робити з тими, хто вже перехворів? Я, як людина, що виконувала дві дисертації і вела імунологічні дослідження, зовсім не впевнена, що слід робити щеплення тим, хто вже перехворів. Сьогодні ви в списках на вакцинацію, бо не хворіли, а завтра ви вже з позитивним тестом — така ситуація абсолютно вірогідна, особливо для медпрацівників. Якщо імунна система спрацювала, то навіщо робити після цього щеплення? Потрібно робити його групам ризику.
Вакцини начебто незабаром будуть. Але чи сформовані мобільні бригади, про які говорять в МОЗ, чи навчені вони? Не лише укол зробити, а й адекватно діяти у випадку, скажімо, алергічної реакції швидкого типу аж до анафілактичного шоку. Чи забезпечили бригади транспортом, як дотримуватимуться потрібних для зберігання вакцин умов? Дуже багато запитань, і не знаю, чи має хтось у МОЗ на них відповіді.
"ДС" Влада спробувала дати відповіді на форумі "Україна-30. Коронавірус: виклики та відповіді", участь в якому взяв президент. Як ви вважаєте, цей захід більше про піар, чи справді сприяв поглибленню обізнаності українців про вакцинацію та ковід?
А.М. Звісно, вони хочуть пропіаритись — так, як це робила Ольга Стефанишина, запевняючи, що держава чудово впоралася з викликом пандемії та забезпечить вакцинацію у найкращому вигляді. Однак про всі деталі цього процесу чомусь не поспішають говорити.
"ДС" В результаті 40% українців взагалі не планують вакцинуватися. Як виходити з цієї ситуації?
А.М. Варто сказати, що насамперед ця антивакцинальна істерія скерована навіть не проти антиковідних вакцин, а проти тих, які обовʼязкові для дітей. Наприклад, протидифтерійних, антикірових, вакцин проти кашлюку, правця — з цим велика проблема була ще до ковіду. Все це проводилось добровільно, у вигляді "давай підписку, щоб твою дитину щепили". Добровільно — це чудово, однак лікарю доводиться переконувати, що краще запобігти тяжкій хворобі, аніж потім її лікувати, в найгіршому разі дитина взагалі може померти, наприклад, від дифтерії чи поліомієліту. Просто таких випадків давно не було, і люди вже не розуміють, що щеплення — для їхнього ж блага. Усе це привело до того, що тепер українці не хочуть щепитися і від ковіду.
Окрім усього, в нас половина населення, за розрахунковими даними, вже перехворіла, і їх я б не чіпала, бо у них сформувався гуморальний імунітет. Наскільки він буде тривалим — це питання другорядне. Головне те, що імунна система вже стикалася зі збудником, відреагувала, людина одужала, тож її не слід вакцинувати. Є люди, які не хворіли і належать до груп ризику, от саме їм слід приділити головну увагу, переконати їх, що щеплення потрібні.
"ДС" Ви зауважили, що приблизно половина українців вже перехворіла на ковід. Чи може статись ситуація, за якої влада використає, умовно кажучи, 2 млн доз вакцини, а потім завершить вакцинацію, бо, мовляв, вже є колективний імунітет?
А.М. За даними лабораторії "Сінево", 52% тих, хто звернувся для перевірки наявності антитіл до ковіду, їх мають. Зважте ще на те, що у сільській місцевості доступ до тестування або ускладнений, або взагалі неможливий. Селяни просто хворіли родинами, лікувалися як могли. Кому вже зовсім погано було, ті потрапляли до лікарні, і лише тоді їх тестували на ковід. Тобто значна частина населення не була охоплена тестуванням через нашу обʼєктивну реальність. Можливо, й не варто було всіх тестувати, коли лікар бачить клінічну картину хвороби, сімейний осередок, в якому всі хворіють. Тож, описана вами ситуація цілком можлива.
"ДС" Зараз ходять розмови про "вакцинні паспорти", без яких начебто не прийматимуть на роботу, до навчальних закладів тощо. Чи можна змусити українців вакцинуватися?
А.М. Варто нагадати, що в Європі та США ніхто не може примусити робити вас те, чого ви не хочете робити. Крім того, дітей взагалі не чіпають, бо вони в основному переносять вірус легко, і це прекрасно в прогностичному плані — вони перехворіють і створять нам захисний прошарок, все піде на спад. Звісно, вірус, може, нікуди й не дінеться з людської популяції, як більшість респіраторних вірусів — їх ми знаємо понад 200, але ж ніхто не робить щеплення від них. Інша річ, що на ковід була така масова захворюваність, що потрібно було з цим боротись, і почали розробляти вакцини. Можливо, необхідність в них не буде такою великою вже через досить короткий проміжок часу.
Алла Мироненко — доктор медичних наук, професор, лікар-вірусолог, завідувачка відділом вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної академії медичних наук, який є головною науково-дослідною організацією з проблем інфекційної патології людини в Україні