Олексій Голобуцький про те, коли Стефанчук стане новим Разумковим для Офісу президента

Як вплине на роботу Верховної Ради зміна його керівництва, "ДС" поговорила з політтехнологом Олексієм Голобуцьким

Олексій Голобуцький/radiosvoboda.org

"ДС" Як зміниться робота Ради при спікерові Стефанчуку? Чи можливе повернення до "турборежиму" зразка 2019 року?

О.Г. Напевно, для того його і вибрали, прибравши Разумкова. Їм потрібен цілком безвідмовний спікер, який вирішуватиме всі питання на першу вимогу. Грубо кажучи, вони хочуть перетворити парламент в "департамент Офісу президента із законодавчої діяльності" з секретарем в особі Стефанчука. Подивимося, що у них вийде. Зрозуміло, що, на відміну від Разумкова, у Стефанчука немає ніяких амбіцій з приводу президентства.

"ДС" Коли Разумков тільки-но очолив парламент, його вважали слухняною підконтрольною креатурою Зеленського. Зараз точно так само думають про Стефанчука. Наскільки місце сидіння може вплинути на точку зору? Чи можна очікувати — якщо не відразу, то згодом — від Стефанчука демаршів по відношенню до Офісу президента, які дозволяв собі Разумков?

О.Г. Тоді була зовсім інша ситуація. "Слуги" тріумфально перемогли, старі політики були незадоволені, але їх тоді мало підтримували. Несхожість і в тому, що Разумков все ж таки не зовсім з нуля починав, він політтехнолог, займався політикою і так чи інакше був причетний і звичний до багатьох процесів. Стефанчук же став спікером зовсім в інших умовах.

Що стосується власне демаршів — це можливо, але поки "слуги" в силі, багато хто боїться особливо сіпатися. А ось коли почнеться помітне послаблення позицій "зеленої" команди, по-різному може скластися. Візьмемо, наприклад, російського політика Дмитра Медведєва, у якого під кінець його президентського терміну, незважаючи на повну маріонетковість, з'явилися амбіції, і він був майже готовий кинути виклик Путіну і піти на другий термін.

Хоча, якщо розібратися, хто такий Стефанчук? Він усім зобов'язаний Зеленському, та ще раптом опинився на другій посади в державі. З іншого боку, можливо, він через деякий час наповниться своїми ідеями і відчує, що не може далі залишатися в ролі челяді для Зеленського. Якщо Стефанчук захоче продовжити політичну кар'єру, то в критичний момент, коли саме від спікера залежатиме важливе рішення, розраховане не на вірність Банковій, а на перспективу, цілком здатний зіграти на користь тільки своїх інтересів.

"ДС" Хто сьогодні з президентської команди може заперечити Зеленському і бути почутим, а не звільненим?

О.Г. Думаю, тут йдеться не про те, щоб заперечити Зеленському, а про те, щоб сказати щось "проти течії" Єрмаку. Він зараз вибудував систему так, що доступ до президента має мінімальна кількість людей, і вона буде скорочуватися і надалі. Тут питання в Єрмаку. Він же не обраний президент, не має ніякої легітимності, як і відповідальності, тому він значно вільніший у діях, ніж Зеленський.

Скажімо, керівник ОП відтирає від Зеленського його друга Івана Баканова — про це свідчить хоча б те, що глава СБУ не був запрошений на депутатську зустріч з силовиками, яку влаштовували для "слуг" в Трускавці.

Звичайно, ми ніколи не будемо класичною автократією: у нашій державі на таких посадах, як спікер парламенту або глава СБУ, завжди з'являється спокуса говорити якісь речі окремо від "хору", тому з'являються проблеми. Але про те, хто досі може бути почутий і не звільнений Зеленським, знає тільки Єрмак.

"ДС" Кажуть, у крісло першого віцеспікера сяде Корнієнко. Навіщо йому ця посада і навіщо Офісу президента він на цій посаді?

О.Г. А як у натовпі виділятися? "Слуги" постійно показують, що вони не розуміють, навіщо прийшли у владу і поводяться гірше, ніж найгірші представники влади минулого. Для Корнієнка крісло першого віцеспікера — це посада з певним доробком на майбутнє. Адже треба не забувати, чого цей пост вартий у парламентсько-президентській республіці, якою ми є. Це вам не глава якоїсь партії чи фракції, які сьогодні є, а завтра немає. Думаю, віцеспікерство — це плата за те, що Корнієнко абсолютно "по бєспрєдєлу" захищає все, що робить Офіс президента, і там розраховують, що він так робитиме й надалі.