Олексій Голобуцький про розкол в ОПЗЖ, Льовочкіна і гроші Кремля

"ДС" Народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива виступив з жорсткими звинуваченнями проти Юрія Бойка, який нібито "торгує партією". Що це може означати?

О.Г. У Киви був явно меркантильний інтерес: як кажуть в певних колах, його "кинули на бабки". Крім того, давно відомо, що крила Льовочкіна-Бойка і Медведчука-Рабиновича поділили між собою франшизу ОПЗЖ в регіонах, і на Полтавщині стався конфлікт саме з цієї причини: не поділили від неї дохід. Взагалі, поділ та продаж франшиз партій — звичайне явище в нашій політиці.

Разом з тим протиріччя в ОПЗЖ назрівають давно, але рідко прориваються назовні, а зараз відбулося саме це. У Бойка і Льовочкіна є електоральне поле, близько 25%, це можливість і далі впливати на українську політику, захищати свій бізнес, мати теоретичну можливість в майбутньому все-таки повернутися у владу, а з Медведчуком це просто неможливо. Коли в 2019 році відбувалося об'єднання Бойка і Медведчука, все було ясно: під це йшли величезні гроші і підтримка з Москви. Це було вигідно всім учасникам процесу, адже ніхто не хотів витрачати свої кошти, а за російськими грошима стояла черга бажаючих. Зараз це джерело логічним чином вичерпалося, розклади змінилися, хоча в ОПЗЖ, звичайно, плекають надії, що всі рухи влади щодо Медведчука закінчаться нічим — ні один політик у нас по-справжньому ще не відповідав за свої дії, і точно так же викрутиться і кум Володимира Путіна.

"ДС" Які зараз стосунки між крилами ОПЗЖ?

О.Г. Вони ніколи не були ідеальними. Частина ОПЗЖ вважає Медведчука прямим агентом впливу Росії, але раніше цей союз ніс взаємну вигоду. Дуже складно перебувати в опозиції стільки років і знаходити людей, кадри, ресурси, і Медведчук дуже допомагав зі своїми необмеженими можливостями, до недавнього часу його три телеканали мало не половину підтримки партії давали. По суті, він міг і сам піти на вибори, хоч і з меншою підтримкою, ніж це зробила в результаті ОПЗЖ, а Бойку і Льовочкіну, якби вони йшли окремо від Медведчука, довелося б витрачати свої ресурси, робити якийсь альтернативний проєкт — це вже зовсім інші розклади.

Влада теж приймає якусь участь в підігріванні пристрастей між крилами ОПЗЖ, електорат адже нікуди не дінеться. Посадиш Медведчука — на його місце прийде Мураєв, ще хтось. І тут державна позиція і чиста політтехнологія збігаються: треба, щоб українські політики не були прямими агентами Кремля.

"ДС" Про Льовочкіна вже давно говорять як про близьку до керівника ОП Андрія Єрмака людину. "Слуги" в партійному конфлікті грають на його стороні?

О.Г. Все, що про Льовочкіна кажуть, треба ділити на два, бо в останні 10 років створюється враження, що про що не заговорять в політиці — все робить Льовочкін, а мені здається, що просто його піар добре працює і створює йому такий імідж. Звичайно, він має вплив, але не настільки великий. Зараз будь-яка підтримка ОПЗЖ владою — це дуже великий мінус в очах суспільства. Хоча вони, крім позиції щодо мови і схожих речей, по суті нічим не відрізняються від інших партій, які представляють великий капітал.

"ДС" Чи послабили санкції Зеленського проти Медведчука його позиції в Кремлі?

О.Г. Розумієте, у Кремля все побудовано на якихось особистих відносинах. Якщо говорити про Путіна і Медведчука, то це вже люди немолоді, у них своя картина життя, яка часто не збігається з реальною. Я думаю, що Медведчук переконував Путіна, мовляв, є шанси надурити українців і якимось чином прорватися до влади, після чого грати за тими правилами, які хоче президент Росії. Мені здається, що після статті Путіна, після багатьох його заяв ця ілюзія вже зникла, і в Кремлі розуміють, що немає можливості у проросійських сил повернутися до влади в Україні. Якийсь вплив у Медведчука залишається, ясна річ, але це все визначається конкретними речами абсолютно. Є гроші — є вплив, немає їх — ситуація, відповідно, погіршується. Все просто.

"ДС" Чи можуть два крила ОПЗЖ поділити партію без конфлікту, або за бренд почнеться відкрита і затяжна війна?

О.Г. У нас всі політичні проєкти персоналізовані. З них в нинішньому скликанні парламенту тільки "Батьківщина" як була "Батьківщиною", так нею і залишилася. Це партія, яка пронесла свою назву і не була створена під вибори. Всі інші — "Слуга народу", ЄС, ОПЗЖ, "Голос" — створені або перейменовані буквально перед виборами. Тобто для різних частин ОПЗЖ змінити вивіску і зробити ребрендинг — взагалі не проблема. Розійдуться, і в одній частині буде Бойко обличчям, а в інший Медведчук або Кива, або Рабинович. Може, вони ще якось між собою поділяться, або зійдуться з кимось ще, є ж проєкти Колесникова, Мураєва і так далі.

До речі, в "Слузі народу" є цілий список політиків, які при певних розкладах перед наступними виборами можуть відколотися і об'єднатися в проєкт, який орієнтується на електорат південного сходу.

"ДС" Чи втрутиться Росія в партійний конфлікт ОПЗЖ, адже вона неодноразово сприяла припиненню сварок в лояльній Кремлю партії?

О.Г. Це залежить від того, чи захоче Росія грати в накачування політичних проєктів, які перспективи не мають. Без Криму, без Донбасу проросійський спектр провисає чисто електорально, та й знаходження ОПЗЖ в опозиції не додає впевненості електорату. Ти голосуєш, голосуєш за них, а вони все ніяк не приходять до влади. Може статися те, що сталося в 2014 році, коли виборці південного сходу не прийшли на вибори, бо не бачили ніякого сенсу голосувати, подумавши, що все одно нічого не зміниться.

Чи аналізують це все в Москві — не знаю. Зрозуміло, що у партійців ОПЗЖ є інтереси в Росії, це стосується і групи Бойка-Льовочкіна. Чи захочуть в Кремлі використовувати це і гасити конфлікт, що розгорається? Можуть захотіти, звичайно. Разом з тим у Росії багато своїх проблем, які вона повинна вирішувати: ті ж вибори в Думу, і невідомо, чи дійдуть у них руки до "українських товаришів".