• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Академік Комісаренко: Про яку четверту хвилю коронавірусу говорить Радуцький? У нас триває друга

Про боротьбу з коронавірусом в Україні і світі, вакцинацію, карантин та ліки від ковіду "ДС" поговорила з академіком, керівником робочої групи при НАН України з проблем поширення коронавірусу Сергієм Комісаренком

Сергій Комісаренко
Сергій Комісаренко / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Міністр охорони здоровʼя Максим Степанов ще недавно запевняв, що епідемія коронавірусу в Україні почала йти на спад, спрогнозував спалах заражень після травневих свят. При цьому голова парламентського комітету з охорони здоровʼя Михайло Радуцький вважає, що четверта хвиля коронавірусу настане в Україні цієї осені. Чим відрізняється спалах від хвилі і до чого все-таки нам готуватися?

С.К. По перше, слід готуватися до літнього сезону відпусток. Це, звісно, жарт. По-друге, я не знаю, про яку четверту хвилю можна говорити. Зараз у нас продовжується другий пік. Актуальні дані по Україні свідчать, що ми перебуваємо на піку, або біля піку, чи поза піком, залежно від того, наскільки правильно рахують інфікованих. Як правило, зменшення такої хвилі відбувається не дуже різко. Встановлюється якесь плато з продовженням у декілька днів і після того, якщо процес дійсно іде на спад, ми бачимо це на кривій кількості захворювань.

Збільшення кількості інфікованих людей після травневих свят, напевно, відбудеться, як було після новорічних і як взагалі відбувається, коли люди більше спілкуються і не дотримуються правил карантину. В Індії зараз величезний спалах після традиційних свят, зустрічей, купання в Ганзі, саме тому, що величезна кількість людей (декілька мільйонів) брала участь в них без засобів боротьби з коронавірусом. Втрата інтересу людей до самозахисту, невиконання норм карантину призведе до збільшення інфікувань.

Якби у нас правильно велася вакцинація, як, зокрема, у Великобританії, де провакцинували вже понад 40 млн осіб… В результаті там вже в 5 чи 6 разів впала кількість смертельних випадків на добу та нових інфікованих. Це чудовий приклад для антивакцинаторів.

"ДС" Нинішні темпи вакцинації мізерно повільні. При цьому Національний план вакцинації від COVID-19 планує використати майже 22 млн доз вакцин до кінця року. Хтось вірить в реалістичність цього завдання?

С.К. 22 млн доз, це 11 млн провакцинованих, — для України дуже мало. Ми повинні були б до кінця року завершити вакцинацію всього дорослого населення нашої країни. Це приблизно 30 млн осіб, якщо відкинути тих, які категорично відмовляються вакцинуватись. Це вже 60 млн доз, а до кінця року залишилось 8 місяців, тобто за місяць потрібно використовувати 7,5 млн доз. Але ми не встигнемо. В принципі, це не складно робити. Для вакцинації потрібно дві речі. Перша — вакцина, друга — процес вакцинації. Тобто експортування, збереження, вакцинація людей, облік тощо.

"ДС" А яка ситуація зі швидкістю вакцинації у світі? Ми знаємо про вражаючий приклад Ізраїлю та Британії, є інші?

Реклама на dsnews.ua

С.К. В тій самій Великобританії певний час вводили понад 500-600 тис. доз на добу, в Росії — понад 500 тис. У США Байден, як тільки став президентом, сказав, що я зроблю 100 млн за 100 днів. Це 1 млн за добу. А зараз вони вакцинують понад 3 млн за добу. Темпи вражають. Зараз в світі провакциновано понад 900 млн осіб. З них в США — понад 200 млн. З них близько 40% перший раз і близько 20% вже другий раз.

У Великобританії 50 млн осіб провакциновано перший раз і 12 млн другий раз. Звичайно найкращий приклад темпів вакцинації в Ізраїлі. Там живе 9 млн осіб, 60% провакцинували один раз і наближаються до 60% у другий раз. Вони завершать вакцинацію до середини літа. Сполучені Штати закінчать восени.

"ДС" Уже з нинішньою хвилею ковіду вітчизняна медицина справляється з труднощами, а в Івано-Франківську, Києві та Харкові хворим відмовляють у госпіталізації. Як готуватися до наступної хвилі пандемії? Чи вичерпані можливості розширення ліжкового фонду?

С.К. Я сподіваюся, що більш інтенсивного спалаху вже не буде, якщо ми проведемо майже повну вакцинацію. Але дуже добре, що під час реформування нашої медицини ми все-таки не позбулися великої кількості лікарень і кількості ліжок. Це взагалі була б величезна трагедія. Мабуть, вважалося, що інфекційних захворювань в світі не буде, хоча було зрозуміло, що все буде навпаки — ми будемо стикатися з новими інфекційними захворюваннями постійно.

"ДС" Тобто система Семашко, яку ми успадкували від СРСР, була якраз добре пристосована до боротьби з інфекційними захворюваннями?

С.К. Ми говоримо зараз про фрагмент тієї системи. Семашко впроваджував її у 20-30 роки ХХ ст., і стан нашого населення був зовсім іншим. Існувала планова економіка, люди були зовсім інші, і медицина, і ліки були іншими. Тоді ж не існувало ні сульфаніламідних препаратів, не було антибіотиків. З іншого боку, не існувало бактерій, які були нечутливі до антибіотиків. Але те, що треба бути готовими до спалаху інфекційних захворювань, — це аксіома.

"ДС" У Харкові днями офіційно повідомили, що більше не будуть створювати нові ковід-місця — не тому, що не вистачає ліжок або апаратів ШВЛ, а тому, що почався дефіцит медичних працівників. Що з цим робити, адже відтік медиків з наших лікарень під час пандемії тільки посилюється через велике навантаження, ризики і малі зарплати? Чому в Раді немає проектів від президента чи Кабміну про значне збільшення зарплат медикам?

С.К. Звісно, зарплати маємо обов'язково підвищувати. А якщо такої можливості немає, треба виділяти фінансування на додаткову платню за інтенсивну працю, чи у вигляді преміальних. У нас є великі можливості для того, щоб долучати до зарплати додаткові кошти. Треба заохочувати медичних працівників, тут немає ніякого сумніву. Вони борються за наше здоров'я, за життя.

"ДС" Коли все-таки можна сподіватися на приборкання пандемії?

С.К. Це значним чином буде залежати від поведінки вірусу, його агресивності, контагіозності, від того, якої тяжкості хворобу він викликає та відсотку летальності. Нагадаю, що є 7 типів коронавірусів, які викликають у людей захворювання. Чотири з них спричиняють легкі респіраторні захворювання, а три — вкрай небезпечні. Першим був SARS, що зʼявився у Китаї в 2002 2004 роках, потім — MERS, середньосхідний респіраторний синдром. Летальність першого була 11%, нинішнього — приблизно 2%, а MERS — 34%, тобто третина інфікованих від нього померла. Можна вважати, що з сьогоднішньою формою вірусу нам ще пощастило.

Ніхто не сподівався, що вакцини проти ковіду будуть настільки ефективними і так швидко їх зроблять. В цьому допомогли величезний прогрес в медико-біологічних науках, які заздалегідь готувалися до цього, розробляли різні підходи — як робити вакцини, як треба боротися з вірусними захворюваннями. Як тільки китайці опублікували повний геном вірусу, РНК вірусу, його структуру, в США зробили повну модель вакцини за два з половиною дні. Після цього вони синтезували РНК і за два місяці зробили вакцину, провели її доклінічні випробування, після цього почалися клінічні випробування. Навіть найкращі оптимісти думали що її створять не менше, ніж за рік, а загалом — за 1,5-2 роки. Адже раніше вакцини розробляли по 10-12 років. 

    Реклама на dsnews.ua