Ахтем Чийгоз: Зброєю масового знищення є Путін і сьогоднішня Росія, а не закон про корінні народи

"ДС" В прийнятому Верховною Радою законі "Про корінні народи" говориться про кримських татар, караїмів, кримчаків. Чому там немає інших корінних народів?

А.Ч. Є таке поняття, як статус корінного народу, яке чітко виписане в міжнародному праві, тобто це народи, які сформувалися на певній території і не мають своєї держави поза нею. Кримські татари, караїми і кримчаки формувалися в Україні на території Криму і іншої державності ніде не мають. Тому саме вони можуть вважатися у нас корінними народами. А кримські татари, на відміну від інших етнічних груп, є ще й державотворчою нацією по відношенню до Криму, де вони свого часу мали свою державу. Це не питання вподобань чи якихось симпатій, а юридично обгрунтована позиція.

"ДС" В документі йде мова про визначення статусу представницьких органів корінних народів, судячи з деяких положень закону, вони поставлені в залежність від підзаконних актів Мінкульту, навіть не Кабміну. Чому було зроблено саме так?

А.Ч. У нас теж є деякі зауваження до того, як формувалися ці положення. Проте, приймалося політичне рішення щодо ухвалення закону, тобто суспільство зараз визначилось через парламент, що це необхідно робити загалом. У майбутньому будемо коригувати цей документ.

У своїх подальших діях ми будемо посилатися на постанову Верховної Вади України 2014 року про меджліс і курултай кримськотатарського народу, на визнання їх представницькими органами кримських татар. Думаю, що з боку влади не буде заперечень, щоб створювати якісь маніпуляції навколо цього законопроекту. Окрім того, я думаю, що нам потрібно буде зараз далі рухатися по іншому законопроекту щодо статусу кримськотатарського народу, який це питання регулює. Там будуть пункти, які все чітко роз'яснюють і окреслюють взаємодію між державою Україна і кримськотатарським народом.

"ДС" Головне науково-експертне управління Ради в своєму висновку на закон вказує, що частина його положень є декларативними, тобто в документі не прописані механізми їх виконання. Ви з цим погоджуєтесь?

А.Ч. Ми знаємо, що це рамковий закон, який в цілому схожий на Декларацію корінних народів ООН, і це не заважає державі Україна розширювати рамки в цьому питанні, поглиблюючи його законодавче регулювання, і ми будемо це робити, працюючи з профільними міністерствами.

В суспільстві та у деяких представників влади є думки про те, що "повернемо Крим, і потім будемо потрібні речі, повʼязані з кримськими татарами, запроваджувати". Я кажу, що працювати над змінами в законодавстві треба зараз, до деокупації, і ми переконуємо інших, що це зараз потрібно. Взагалі шлях прийняття цього закону був дуже довгий, майже 30 років, треба було, щоб змінилося і суспільство, і влада. Мабуть не на всі сто відсотків, але цей шлях ми проходимо зараз. 

"ДС" В законі багато говориться про реалізацію культурних, освітніх та мовних прав корінних народів. Але ми знаємо, що в нас є закони про освіту, про державну мову, вони доволі жорсткі і встановлюють пріоритет української в освіті та культурі. Як це буде корелюватися з ухваленим законом?

А.Ч. Я тут не бачу жодних загроз, тим більше ми, кримські татари, докладаємо багато зусиль, щоб українська державна мова залишалася в пріоритеті. Що стосується захисту корінних народів, або інших національностей — Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з нами розробило і прийняло Концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2030 року. Там є фундаментальні речі, зокрема перехід на латиницю. Ми будемо далі створювати умови для її реалізації, працювати з Міносвіти.

Вважаю, що іншим національним спільнотам треба працювати саме в цьому напрямку, не протиставляючи розвиток української державної мови утвердженню своїх мовних прав і напрацьовуючи такі пропозиції, які б відповідали Конституції України. У нас на це пішло 30 років і такий шлях треба пройти всім.

"ДС" Отже, закон ухвалено. Які будуть подальші кроки?

А.Ч. Ще раз нагадаю, що це — рамковий документ, який визначає політичну частину, визнає кримськотатарський народ як державотворчу націю на території Криму, тобто це створює суб'єктність в політичних процесах на міжнародному рівні. Ми наполягали на тому, що коли Путін каже "кримський народ" — це намагання надати політичний статус тому, чого немає. А Україна зараз, особливо перед "Кримською платформою", отримала таку зброю, як закон про корінні народи. Це можливість доводити, що тільки кримські татари мають право визначати сьогоднішнє майбутнє Криму. Після деяких резолюцій, прийнятих європейськими інституціями, ми маємо представництво в потужних міжнародних організаціях, нас знають і поважають меджліс як представницький орган кримськотатарського народу. Ухвалений зараз закон значно доповнює цей аспект нашої діяльності.

"ДС" Закон про корінні народи був внесений в Раду президентом. Охарактеризуйте якість взаємодії лідерів кримськотатарського народу з офісом Зеленського.

А.Ч. Я не скажу, що вона безпроблемна, але тут питання скоріше державницького підходу, ми в цьому послідовні і хочемо бачити послідовність, яка тепер була продемонстрована Офісом президента. Голосуючи, парламент показав, що він відповідально ставиться до таких питань, як окупація Криму, доля кримських татар, ішних корінних народів.

"ДС" Як буде реагувати Росія на ухвалення цього закону?

А.Ч. Черговими репресіями, продовженням терору, який Путін запровадив після окупації Криму, особливо проти кримськотатарського народу. Але це очікувано, тобто ми знаємо, що за наш опір, любов до України ми будемо жертвувати людськими життями. Це є вибір і він визначає майбутнє кримськотатарського народу разом з Україною. А ціна війни, окупації дають українцям все більше розуміння того, що фраза Путіна "этот закон — это оружие массового поражения" свідчить, наскільки в Кремлі бояться таких кроків з боку нашої держави. Водночас ми пам'ятаємо, що зброєю масового знищення є саме Путін і сьогоднішня Росія. Тому нам треба і далі робити свою справу.