Трамп Володимирович та "Журавлики Путіна": чим жив Запорєбрік на тижні

Ішов третій рік, як росіяни ротом Маргарити Симоньян брали Київ за три дні. Її чоловік Тигран Кеосаян так перезбудився в тяжкому очікуванні, що благополучно впав у кому. І тепер розбудити його так, як на ранок початку "спецоперації", — те ще завдання із зірочкою.

Марго навіть якось думала, що українці зустрічатимуть її квітами, але самій дістався овоч. І виходь тепер за нього на роботу із сумним обличчям. Той хоча б гримаси корчив смішно…

Хоча дата 24 лютого за всіма прикметами, очевидно, сумна, але від цього не менш цікаво згадувати бравурні промови про "розгром" української армії в перший же день "ЕсВеО".

Володимир Соловйов був гранично лаконичним з приводу "триденної спецоперації" в Україні. "Нас там не чекають" як рефрен старого анекдоту про дохлого оленя Альошу. Оленів на фронті – ціла армія, а воєнкори зовсім не раді бачити на фронті ще й осликів до них на додачу.

Кремлівським пропагандистам захотілося висловитися з приводу будь-яких аналогій з російською флорою та фауною ще більш художньо. Яйцеголовий міньйон Володимира Соловйова — Сергій Карнаухов — з подачі неназваного російського бійця назвав армію окупантів "журавликами Путіна". Відмінне визначення для того, щоб заретушувати черговим евфемізмом "Вантаж 200", що рясно йде в Росію з України.

Тим часом на російському телебаченні вже тиждень порушуються від словесних реверансів Дональда Трампа у бік Кремля. Це депутат Держдуми Олексій Журавльов (так, не пощастило автору матеріалу поділити з ним прізвище) закликає дружити з Америкою, ніби не він ще рік тому погрожував запускати туди "Сарматушки" під пісню депутата-шансонье Дениса Майданова.

Але рівень вітряності дворазового господаря Білого дому можна міряти рухами тіла кізя ... ой, вибачте, козаків з Санкт-Петербурга. Далі буде, з огляду на віртуозні словесні перевзування Дональда Трампа. То проклинають, то осавулом роблять. Так і хочеться згадати ще один старий анекдот, цього разу з рефреном — "Можна! Але потім спалити!".

Хоча зараз на честь президента США вдячні росіяни називають дітей.

Задоволені батьки відхрестилися від "політики" в процесі вибору імені для майбутнього "журавлика Путіна". Бо інші діти Трампа Володимировича засміють. Мати з татом дивляться, так би мовити, на перспективу. Чи то "ім'я" стане безповоротно русофобським, чи то по батькові нарешті "крякне" в такому далекому від Новосибірська Кремлі.

Президент Росії Володимир Путін також пішов у якісь релігійно-месіанські умовляння. Спочатку відкопав з антресолей легенду про забутий "Орєшник", згадавши про температуру Сонця в контексті його, "Орєшника", боєголовки. Хоча науці відомо, що жоден метал на Землі такої температури не витримує.

Так Путін в інтернеті і не буває – ніде підглянути, що на світилі, навколо якого крутиться наша відтепер багатостраждальна планета, температура зберігається на рівні 5500 градусів за Цельсієм.

Хоча починалося дійство роздачею брязкальців "героям Росії" у день радянської армії. Там господар Кремля всерйоз переконався, що на війну з Україною йому дав добро ніхто інший, як сам Бог. Це було, нагадаємо, 23 лютого.

Вже 24 лютого до нього заявився верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін, який на вигляд був схожий на Гендальфа, що сильно п'є. Зважаючи на солідне похмілля цей старий – уже років сто як не добрий чарівник. Спілкувався він аналогічно злісно-безладно. Щось про булгарів-болгарів і царя. Мабуть, згадував, як Кіркоров до Путіна навідувався через ті двері.

А що ще пробубнять Путіну його недорікуваті хлібороби – дивитимемося у нових "Хроніках Запорєбіика".