Позашляховик з запасом. Як новий Mitsubishi Pajero Sport допоможе проїхати по будь-якому бездоріжжю

Все почалося з фото в Instagram. Зараз багато історій починаються з фоток в соцмережах, і, як правило, це не дуже веселі історії, ось і в мене вийшло так само. На другий день тесту нового Pajero Sport я виклав у мережу фото його селектора вибору режиму руху і нарік - ось, мовляв, зараз таке вже і не знайдеш, справжній повний привід. Був правий - багато знайомих, що мають з автомобілями чисто споживчі відносини, поняття не мають, що таке 4НLc або 4Lcc і кому це взагалі потрібно. У тому числі - і близькі друзі, які ось прямо так і пред'явили: раз запостив та ще й вихваляється, так давай, покажи нам, що навіщо. Жодних проблем! Завтра вирушаємо на реальні позашляхові тести.

Для слабаків?

Перший конфуз трапився ще по дорозі до пригод. Я довго і докладно пояснював теорію, навіщо потрібне блокування центрального диференціала, що таке понижайка і чому все це разом робить з Pajero Sport справжній класичний позашляховик, який нічого спільного не має з паркетником, нехай у останнього навіть є якийсь Grip Control і вибір типу "Сніг" або "Бруд", і взагалі, всі ці електронні режими - для слабаків. У самий розпал цього спітчу мій товариш ткнув пальцем в кнопку перед селектором повного приводу Pajero Sport і запитав: "А це що?" І треба ж було йому потрапити пальцем саме в Off Road Mode! Тільки тут я згадав, що у фірмовому Super Select 4WD-II від Mitsubishi давно є ці самі "Гравій", "Бруд/сніг", "Пісок" і "Камені", і це ніяк не робить Pajero Sport машиною для слабаків. Довелося викручуватися і пояснювати, що чотири види приводу - це база, яка дозволяє підготовленій людині проїхати все що завгодно, а електронні варіанти - це або не для самих просунутих користувачів, або для просунутих, коли їм ліньки.

Невдалий показ

А далі ми доїхали до бездоріжжя і стало зовсім погано. Справжнє болото знайти не вдалося, тест планувався в пісках і на залитих водою розбитих дорогах. І от уявіть собі картину. Під'їжджаємо ми до перешкоди, я кажу: "Дивіться, зараз ми спробуємо проїхати це на задньому приводі, і коли застрягнемо - включимо всі системи", і після цього ми спокійненько проїжджаємо його на задньому приводі. І наступне. І за ним. І після, і далі, і далі. Коротше кажучи, практично все, що вдалося нам знайти бездорожнього, Pajero Sport проїхав на задньому приводі - просто за рахунок величезного кліренсу у 218 мм, великих коліс і класного дизеля з обертовим моментом 430 Нм. Це був провал. Змінювати маршрут кардинально було пізно, так що довелося мені на словах пояснювати - "а ось тут, якщо б застрягли, ми б включили блокування заднього диференціала і виїхали", що, звичайно, виглядало дивно.

Але зате вся ця історія ще раз наочно продемонструвала суть цього автомобіля. Якщо ви збираєтеся максимум з'їхати з асфальту і дістатися до пляжу на Десні - він вам просто не потрібен, тому що ви свій автомобіль завжди будете використовувати максимум на 50%. А це нераціонально. А ось якщо у вас буває "Ой, дивись, тут калюжа напевно метр завглибшки, а давай спробуємо, проїде чи ні" - це інша справа. Якщо в ієрархії "задній привід - повний привід - повний привід з блокуванням центрального диференціала - повний привід з блокуванням дифа і знижена передача - повний привід з блокуванням центрального диференціала, знижений ряд і блокування заднього диференціала" ви здатні дістатися хоча б до четвертого рівня, Pajero Sport - ваш вибір.

Машини Ікс

І ось що найголовніше в новому Pajero Sport: всі вміння, забезпечені рамною конструкцією, фірмовою системою повного приводу і електронними системами допомоги водієві, він зберіг і примножив, але ті, хто не обирав його раніше, припустимо, з естетичних міркувань, зараз навряд чи знайдуть аргументи для хейту. По-перше, у нього дуже сильно змінився дизайн передньої частини. Дизайнери Mitsubishi, захоплені Х-фактором в екстер'єрі, якраз до 2015 року докотилися до того, що "морда" Pajero Sport стала нагадувати андріївський прапор, а це непатріотично. Так ось тепер все інакше - і всього-то треба було додати блоки ламп по краях, а виглядає все зовсім інакше. До речі, і функціонально - в цих блоках розташовані і протитуманні фари, і повторювачі поворотів, тут би і виробникам сучасних SUV, які на догоду дизайну розміщують протитуманки на нижній кромці бампера, повчитися - там вони і б'ються, і тонуть, а ось у Pajero Sport - в повній безпеці. Крім того, кромка капота стала трохи вище, від чого анфас машина виглядає прямо таки грізно, і це круто. На мій погляд, дизайнерам Mitsubishi ще варто пройти курс лікування від хромозалежності, і все буде взагалі чудово.

Не плач!

Але, найголовніше - тепер при погляді на корму ви більше не згадуєте П'єро! І знову ж - форма ліхтарів залишилася вертикальною, зміст і типаж попередній, але тут трохи розділили блоки, тут трохи вкоротили, тут вигнули - і тепер задні ліхтарі не виглядають так, як ніби їх наносили фарбою і вона потекла аж до бампера. А дуже навіть непогано виглядають і пізнавано, і стильно, але не до кітчу. Прислухалися, так би мовити, до думки народу!

Це перемога

У салоні технологи Mitsubishi залишилися вірні собі: як і раніше, царство жорсткого пластика і вільних форм. Та й гаразд! Я знаєте за що готовий їм все пробачити? На центральній консолі під блоком клімат-контролю з'явилася ніша для смартфона! Серйозно, вона там є, і все, тепер немає проблеми, куди ж прилаштувати телефон в машині. Я вважаю, це перемога. Так, тепер і в Mitsubishi знають, що люди користуються смартфонами, і тому друге підтвердження - наявність в машині Apple CarPlay і Android Auto. І все відмінно працює! До речі, у Pajero Sport є і рідкісна на сьогодні опція в авто - штатна навігаційна система, та ще й із завантаженими картами, але тут щось не зійшлося: карта україномовна, а ввести назву пункту прямування українською у мене не вийшло, українського шрифту на віртуальній клавіатурі немає. Може, якось і можна його налаштувати, при наявності Android Auto я просто не став на це витрачати час.

У Pajero Sport тепер одразу два 8-дюймових дисплея, один - сенсорний на центральній мультимедійці, другий замінює панель приладів, так що вигляд приладів тепер теж можна вибрати. Графіка дуже непогана, можна гратися, іноді змінюючи вигляд "приборки", хоча напевно швидко набридне. А ось графіка головного екрану залишає бажати кращого. Але це питання навіть не до Mitsubishi, а до японських автовиробників взагалі. Чому в країні, де перемогло майбутнє, в авто наполегливо ставлять екрани а-ля ХХ століття - не зрозуміло. Але сенсор працює добре, функціональність на рівні, інформації достатньо, меню інтуїтивно - так що пробачимо їм і цю дивину. Головне, картинку з камер розглянути можна легко - і гаразд. А камери тут вже кругові, є вид зверху, є камера правого борту, взагалі, притерти Pajero Sport буде досить складно. Втім, це складно зробити і без камер, у нього дзеркала заднього виду розміром з хороше трюмо, не промахнешся.

У салоні з'явилися і кілька симпатичних м'яких вставок, і центральний тунель став поменше, а місця для ніг водія і переднього пасажира - більше, до задніх пасажирів приїхала 220-вольта розетка і новий підсклянник в підлокітнику, так що про комфорт японці все ж думають і тихенько, але створюють затишок у салоні.

Новий не вчетверте

У пресрелізі і японці, і вже наші, українські маркетологи, дуже акуратно обійшли тему поколінь Mitsubishi Pajero Sport. У 2015 році вийшло третє покоління моделі, а в 2020-му - нове. Але жодного разу не сказано "четверте". Тому що, якщо підходити формально - це все-таки оновлена модель, а не нове покоління. Хоча і на рестайлінг тут змін забагато. Загалом, тягне на версію 3.5. Але тим не менш, це все ще третій Pajero Sport, і відповідно, у нього та ж підвіска, двигун і та ж коробка, що були і в 2015 році, так що тут довго зупинятися не буду. Мотор 2,4-літровий дизельний двигун, потужністю 181 к. с. з відмінною тягою - крутний момент 430 Нм. Доводилося чути думку, що на високих оборотах він трохи голосний і не шляхетний. Можливо. Але на малих, друзі, на малих він звучить, як музика! Трохи олд скул, але як же я люблю це пихтіння великих дизелів! Коробка - 8-ступінчастий автомат, є підрульові пелюстки і можливість перемикати важелем КПП, але це напевно знову ж опція для просунутих користувачів на бездоріжжі, в звичайному житті автомат працює ідеально. І в той же час економічно - у мене вийшло в середньому 10 л на 100 км, для рамного позашляховика це взагалі відмінно.

Замість атракціону

Над підвіскою, схоже, все-таки трохи поворожили, ну принаймні мені так здалося - Pajero Sport тепер не такий тряский, і на лежачих поліцейських задню підвіску підкидає не так сильно. З передньою і раніше все було добре. Трохи покращилася звукоізоляція, стала комфортнішою. Кермо трохи важкувате на невеликих швидкостях, але, може, це й на краще. А так - це все той же Pajero Sport, якому абсолютно все одно, що там під колесами асфальт, ями, купини або все це разом, який здатний проковтнути нерівності цього життя, але переставка на швидкості з ряду в ряд, як і раніше, супроводжується "воуууу" всіх пасажирів - це якщо у них міцні нерви, слабкодухі кричать інше.

Розганяється Pajero Sport для своєї ваги (більше двох тонн!) дуже жваво, гальмує теж вражаюче, а радіус розвороту для машини довжиною 4825 мм і колісною базою рівне 2800 мм всього 6 метрів - це теж дуже непогано, в місті у мене ніяких проблем з цим позашляховиком не виникало. Та й не повинно виникнути, з урахуванням систем безпеки, які додалися - у нього було все непогано, і за адаптивний круїз-контроль розробникам другий раз низький уклін, а тепер додався Lane Change Assist. Не плутати з контролем рядності! Цей бібікає і лається миготливим вогником, якщо ви зібралися перебудуватися в інший ряд, а там зі швидкістю вище, ніж у вас, наближається якийсь джигіт. Є тепер і попередження про поперечний рух при виїзді заднім ходом - ось це реально потрібна штука, машина довга, і щоб побачити, їде там хтось по дорозі, на яку треба здати заднім ходом, чи ні, доводиться висовуватися на пів корпуса мінімум. Тепер - ні.

Колір

Ну і щоб вже закінчити з усіма нововведеннями - те, про яке в Mitsubishi говорять в першу чергу, а я ось поставив на останнє місце. Тепер кришка багажника не тільки має електропривід, але і відкривається/закривається від сенсора, що реагує на помах ноги. Чому на останнє? Тому що датчик стоїть десь у лівій частині бампера, бампер здоровий, і мені так і не вдалося відпрацювати цей рух. Не потрапляю. А кнопки відкривання багажника в салоні немає - тільки на ключі ну або на двері.

Ах так! І ще нововведення - ось цей темно-сірий металік, раніше для Pajero Sport такий колір не пропонувався. З'явився ще білий перламутр, але це щось для піжонів (піжон на Pajero Sport?!), а ось сірий дуже красивий, на мій смак, це зараз найкращий колір для цієї моделі.

Умовна конкуренція

Оновлення вдалося. Скільки ще протримається Mitsubishi Pajero Sport на рамі - не відомо, таких мастодонтів стає все менше і менше, так що якщо вам імпонує впевненість і вседозволеність, що дарується рамою, - треба брати, версія 2020 модельного року дуже непогана. Звичайно, якщо ви не збираєтеся використовувати його здібності наполовину і взагалі знаєте, що таке "знижуюча передача" та "блокування". Інакше - не має сенсу, вам навряд чи буде зрозумілий брутальний (я все-таки використав це слово, адже зарікався) характер цього автомобіля. Конкурентів у Pajero Sport на нашому ринку практично немає - звичайно, крім горезвісного Toyota LC Prado, і останній беруть тому, що це престижно, надійно, комфортно. Оновлений Pajero Sport нехай не так престижний в обивательській думці, у нього інша історія, але по комфорту і презентабельності - нічим не гірше. А конструкція у нього така, що тут просто нема чому ламатися і нарікань до надійності Pajero Sport немає від слова зовсім: ця машина буде служити вам вірою і правдою багато років. Тут на Prado працює знову ж легенда. А ось коштує Prado c дизелем 2,8 л мінімум 1 187 316 грн, а в хорошому оснащенні, але ще без пневмопідвіски, 1 485 048 грн. Наш же Mitsubishi Pajero Sport в базі коштує 962 000 грн, а в максимальному оснащенні - 1 311 000 грн. М'яко кажучи, є про що подумати.