Вчені з'ясували, як можна стирати пам'ять
Нейробіологи з Левенского католицького університету в Бельгії та Інституту Лейбніца в Німеччині змогли стерти асоціативні спогади у мишей, придушивши активність одного єдиного гена в головному мозку. Результати дослідження опубліковані в журналі Biological Psychiatry в четвер, 30 червня, повідомляє "ДС" з посиланням на "Стрічка.Ру".
Пам'ять зазвичай порушується з-за нейродегенеративних розладів, нещасних випадків або серйозних стресів. Проте вчені показали, що деякі спогади можуть бути видалені, якщо придушити активність одного конкретного гена. Нейробіологи провели експерименти з генетично модифікованими мишами, у яких був змінений ген нейропластин (neuroplastin) таким чином, що його можна вимкнути в певні моменти часу.
Функції нейропластина досліджують лише декілька наукових груп у світі. Як було показано, цей ген дуже важливий для роботи мозку. Наприклад, якщо в людині нейропластин з якихось причин знижує свою активність, то це може призвести до зниження інтелектуальних здібностей і шизофренії.
В експерименті вчені навчили мишей переміщатися з одного кінця клітини в іншу при включеному світловому сигналі. Тварини запам'ятали, що коли горить світло, то у протилежної стінки буде з'являтися корм. Це називається асоціативним навчанням, і найбільш відомим прикладом є собаки Павлова, у яких виникає слинотеча всякий раз, коли вони чують дзвінок.
Коли миші навчилися успішно виконувати тест, біологи відключили нейропластин, і тварини більше не змогли вирішувати цю задачу швидко й правильно. За словами вчених, здається дивним те, що виключення одного-єдиного гена досить, щоб видалити спогади, сформовані до або під час навчання. У майбутніх дослідженнях нейробіологи планують з'ясувати, чи грає нейропластин роль у формуванні інших видів пам'яті.
Раніше "ДС" повідомляла, що в США для лікування раку дозволили "редагувати" ДНК людини.
