Тепличний ефект. Чому літо-2018 ознаменувався рекордною спекою і небувалими зливами
Цьогорічне літо запам'ятається природними катаклізмами. Українські міста кілька разів пережили затоплення. У ніч на 16 серпня грандіозний злива спричинила чергове повінь у Києві, а ввечері 17 серпня низвергшиеся з неба потоки води буквально за півгодини "перетворили у Венеції" Львів.
У деяких країнах наслідки розгулу стихії були ще більш катастрофічними. В Греції "біблійний потоп" 26 липня забрав життя 79 людей. В Японії від погодних лиха в липні загинули понад 300 осіб. На початку місяця щонайменше 220 людей стали жертвами повеней і зсувів, спричинених сильними зливами, ще дев'ять осіб пропали без вісті. Потім настала спека, доходила до 40°С. З-за неї померли ще 116 осіб. Потужні зливи, схоже тропічним, обрушилися не тільки на Японію. В кінці червня з цією проблемою зіткнулася більша частина Китаю, де з берегів вийшла 31 річка.
Небувало потужні опади, що призводять до повеней і обвалів, взаємопов'язані з іншими кліматичними ексцесами, такими як глобальне підвищення температури і прокатуються по планеті хвилі спеки. Тепле повітря містить у собі більше водяної пари, тому в сильну спеку в одних частинах світу волога буквально викачується в атмосферу, щоб потім, будучи перенесеної за сотні і тисячі кілометрів, обрушитися вниз, коли остиглий повітря уже не зможе тримати її в собі. Зростання температур на планеті посилює полярність явищ - коли одні регіони захлинаються у воді, інші страждають від спеки.
Фахівці Массачусетського технологічного інституту (США) і Швейцарського федерального технологічного інституту в Цюріху прогнозують, що самі екстремальні дощі в більшості регіонів світу збільшаться в інтенсивності на 3-15%, залежно від регіону, при підвищенні середньої температури на 1°С. І якщо ми так і не зупинимо вже спостерігається зростання температур, то до кінця століття на більшій частині Європи і Північної Америки інтенсивність екстремальних опадів збільшиться на чверть.
Британські метеорологи з університету Ньюкасла прийшли до висновку, що вже через кілька десятиліть при самих оптимістичних сценаріїв близько 85% міст Великобританії зіткнуться з посиленням повеней. Втім, це відноситься до багатьох країн у різних регіонах світу.
Як підготуватися до нових потопів
В Європі щорічні втрати від повеней збільшиться в п'ять разів до 2050 р. і до 17 разів до 2080 р. порівняно із середньорічними втратами за 1985-2013 рр. Такий прогноз міститься в доповіді Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA), оприлюдненому на початку 2016 р. Як ні дивно, але автори доповіді вважають зміну клімату другорядною причиною, відносячи на її рахунок лише 10-30% очікуваного приросту збитків. А основну частку цього збільшення (70-90%) вони пояснюють знищенням річкових заплав внаслідок розростання міст та розвитку інфраструктури.
Заплава - це територія, прилегла до річковому руслу, яка покривається водою, коли річка переповнюється з-за дощів або танення снігів. Вбираючи воду, заплава захищає ферми і населені пункти нижче за течією від повеней. Однак у Європі до 90% площ заплав вже втрачені, стверджують автори доповіді. На їхню думку, майбутні екстремальні повені змусять до відродження заплав та створення "зеленої" інфраструктури на морських узбережжях.
У будь-якому випадку, чим би не викликалися повені, але шкоди від них, безсумнівно, ускладнюється відсутністю заплав. І якщо нинішнє літо підтвердило прогноз EEA про екстремальних повені, то варто прислухатися до тих експертів, які пропонують створювати нову архітектуру міст. Будівлі повинні мати "глибокі коріння", повинні з'явитися великі дренувальні структури - міські канали або річки, оскільки старомодна зливова каналізація вже не справляється із збільшеними обсягами води. Коротше кажучи, потрібно максимально пристосувати місто до того, що він по кілька разів на рік (причому все частіше) буде перетворюватися в Венеції". Але для такої підготовки потрібні усвідомлення проблеми і тривалі спільні зусилля міської влади і самих городян.
На національному рівні необхідні зміни стандартів будівництва. Поточні стандарти, наприклад, на зливову каналізацію і ливнеотводы, базуються на спостереженнях, зроблених десятки років тому. Зрозуміло, що всі ці заходи зажадають чималих витрат. Але вони необхідні, щоб запобігти збитку від повеней і перш за все - людські втрати.
Чи можна вберегтися від потепління
Крім потужних злив, це літо буяло і іншими погодними аномаліями. На Піренейському півострові населення страждало від нестерпної спеки: навіть до півночі температура повітря не падала нижче 30°С. В Німеччині від спеки обміліли річки, а в Швеції природні пожежі дійшли майже до полярного кола. Професор географії Стокгольмського університету Ганхильд Росквист повідомив, що в липні найвищий пік Швеції, льодовик на південній вершині гори Кебнекайсе, розтанув більш ніж на 4 м.
Все більше апокаліптичними стають прогнози фахівців щодо клімату. Згідно зі статистикою NASA, за майже 140 років загальносвітових вимірювань температури (вони ведуться з 1880 р.) найспекотнішим став 2016 р. Кліматологи з Національного центру наукових досліджень Франції та Саутгемптонського університету (Англія) в роботі, опублікованій 14 серпня, розповіли, що не пізніше 2022 р. температура поб'є цей рекорд. На зміну клімату впливають не тільки викиди вуглекислого газу від діяльності людини, але й природні фактори, такі як виверження вулканів і коливання океанів. З 1998 р. ці фактори сприяли уповільнення глобального потепління, однак тепер почали давати протилежний ефект.
Трохи раніше, 6 серпня, опублікована стаття міжнародної команди кліматологів, які з'ясували, що навіть при виконанні Паризького угоди і взагалі повне припинення викидів парникових газів в атмосферу температура на Землі все одно підніметься ще на 3-4°С. За словами вчених, планета може увійти в "тепличне" стан, коли "хороші" механізми, які раніше пов'язували вуглекислий газ, перетворяться на "погані", які стануть звільняти його з-за підвищених температур, що буде сприяти подальшому розігрівання атмосфери.
У дослідженні описано цілий ряд таких механізмів. Зокрема, це танення вічної мерзлоти, що зберігає в собі мільйони тонн газів, які можуть призвести до додаткового зростання температури; підйом гідрату метану з дна океану, зменшення обсягів поглинається сушею і океаном вуглецю, зростання інтенсивності бактеріального дихання в океанах, скорочення лісових масивів в басейні річки Амазонки, скорочення снігового покриву в північній півкулі, зникнення річного морського льоду в Арктиці танення криг у морях Антарктики і полярних льодів (через це зменшується відбиття сонячної радіації і збільшується її поглинання).
Автори дослідження стверджують, що для мінімізації наслідків необхідно не тільки зменшити викиди вуглекислого газу, але і розвивати нові технології для поглинання його з атмосфери і збереження його під землею, а також нарощувати природні резервуари для його зберігання шляхом посадки лісів, захисту грунтів та біорізноманіття.
Нинішнє літо показало, що кліматична катастрофа набагато ближче, ніж це здавалося раніше. За підрахунками експертів організації Climate Central, якщо температура на планеті збільшиться на 3°С, то будуть затоплені території, на яких зараз проживають близько 275 млн осіб. Крім того, значно розширяться зони пустель. А в інших місцях доведеться звикати до екстремальних злив.
Геоинженерия не врятує
З усіх запропонованих способів боротьби з глобальним потеплінням самим радикальним є геоинженерия. Найбільш реалістичним геоинженерным методом вважається розпилення у верхніх шарах атмосфери діоксиду сірки, який буде відбивати сонячне світло і тим самим охолоджувати Землю.
Проблема полягає в тому, що частинки діоксиду сірки живуть в атмосфері всього близько року, тому нові порції потрібно доставляти туди щороку. У січні стали відомі результати дослідження вчених Ратгерського університету (США), смоделировавших ситуацію, при якій протягом 50 років в атмосферу буде викидатися 5 млн т діоксиду сірки щорічно. Вчені з'ясували, що в результаті середня температура знизиться приблизно на 1°С, проте якщо припинити підтримувати охолоджуючу хмара, то температура почне зростати в 10 разів швидше, ніж сьогодні. Іншими словами, геоинженерия - це "квиток в один кінець": запустивши її, з неї можна буде "зістрибнути".
8 серпня в журналі Nature вийшла стаття дослідників з Каліфорнійського університету в Берклі, які оцінили наслідки геоинженерии для сільського господарства. "Експеримент" для вчених провела сама природа ще в 1991 р., коли вулкан Пінатубо на Філіппінах викинув в атмосферу 20 млн т діоксиду сірки. В результаті урожайність кукурудзи на навколишніх полях знизилася на 9,3%, рису та сої - на 4,8%. Причиною цього стало скорочення кількості сонячного світла.
"Затемнення планети обмежує зростання температури, що допомагає сільськогосподарським культурам краще рости. Але так як рослинам потрібне сонячне світло, його блокування може негативно позначитися на зростанні. Для сільського господарства негативні наслідки цього методу за масштабами дорівнюватимуть вигодам. Це як експериментальне хірургічне лікування: побічні ефекти, схоже, нічим не краще за саму хворобу", - резюмував керівник дослідження Джонатан Проктор.