Від хмар до граматики. Скільки українці заробляють на стартапах

Український ІТ-сектор розвивається швидкими темпами. Одним з головних напрямків його діяльності є аутсорсингове програмування — створення ІТ-продуктів для зарубіжних замовників. З кожним роком обсяг інвестицій, вкладених в стартапи з України, збільшується. Деякі компанії купують, деякі отримують гроші за частку в проекті.

Рекордні інвестиції в український проект були зроблені на початку травня цього року: стартап Grammarly отримав інвестиції у розмірі $110 млн. Grammarly — це один з найвідоміших у світі проектів з перевірки грамотності текстів англійською мовою. Стартап створили кияни Олексій Шевченко, Максим Литвин і Дмитро Лідер у 2009-му. Сьогодні в компанії працюють більше сотні співробітників, а офіси розташовані не тільки в Києві, але і в Сан-Франциско і Нью-Йорку. Проект Grammarly працює з використанням технологій штучного інтелекту. Він вміє не тільки знаходити помилки в текстах, але і визначати тон викладу, ефективність застосування тих або інших слів у певних випадках. Іншими словами, Grammarly розуміє текст і може його поліпшити. Інвестиції такого розміру — це підтвердження потенціалу проекту і віра в його успішний розвиток. Жоден український проект досі не отримував такі інвестиції.

Ринок найуспішніших українських ІТ-стартапів можна розділити на три групи. По-перше, успішними стартапами можна назвати ті, які отримали інвестиції великих розмірів, тобто високу оцінку від інвесторів. По-друге, успішними можна вважати стартапи, які були куплені великими ІТ-компаніями. А до третьої групи можна віднести просто перспективні проекти, які швидко розвиваються і демонструють зростання прибутку і користувальницької бази.

Купуй українське

За останні п'ять років відразу кілька великих ІТ-компаній купили проекти, створені в Україні. Одна з найвідоміших операцій по злиттю і поглинанню українських стартапів сталася в 2012 р. Тоді компанія Google купила заснований в Україні стартап по розпізнаванню осіб Viewdle. Вартість угоди склала $45 млн. Головний продукт Viewdle — технологія розпізнавання осіб і об'єктів та інструменти для розробників для використання цієї технології. Правда, на початку 2014-го стало відомо, що компанія Viewdle була закрита, а українські розробники переїхали в американський офіс Motorola.

Ще одна гучна угода українського стартап-ринку — купівля одеського стартапу Looksery сервісом обміну повідомлень Snapchat. Looksery — додаток, яке дозволяло в режимі реального часу редагувати свої фото. До того як продати продукт Snapchat, розробники Looksery заробляли на ліцензування своєї технології. Вартість угоди склала $150 млн. Офіс компанії планував переїзд в США, а окремий додаток Looksery зникло, ставши частиною Snapchat. Тим не менш у 2016-му Looksery відкрила офіс розробки в Києві.

Серед угод цього року хочеться відзначити два поглинання українських аутсорсингових компаній. У лютому компанія Lluxoft купила ІТ-аутсорсингову компанію Intropro — розробника додатків зі штатом понад 500 працівників і офісами у Києві та США. А в кінці квітня компанія App Solutions відомого українського інвестора Олексія Вітченко оголосила про купівлю українського аутсорсера Grossum. Grossum — невелика ІТ-компанія зі штатом у 57 співробітників. Новий власник планує інтегрувати її в App Solutions і увійти до топ-10 аутсорсингових компаній України. Сума угоди невідома.

Несіть ваші грошики

Одним з головних показників успішності стартап-ринку країни є обсяг вкладених інвестицій. Це не тільки мірило успішності окремих проектів, але і висока оцінка інвестиційної привабливості країни.

Інвестори давно лояльно ставилися до успішним українським ІТ-проектів. І серед цих інвесторів є найбільші інвестиційні фонди. Наприклад, в 2015 р. одна з найбільших українських ІТ-компаній Ciklum отримала інвестиції від Фонду Джорджа Сороса. Тоді ж інвестиційний фонд Horizon Capital інвестував в найбільший онлайн-гіпермаркет "Розетка".

В обох випадках фінансові умови угод не розголошувалися. Хоча, за оцінкою експертів, вартість угоди по покупці частки в Ciklum могла скласти від $60 до $80 млн.

Ще одна велика угода 2015 р. — це продаж компанією Depositphotos міноритарного пакета акцій за $5 млн Європейському банку реконструкції та розвитку.

Ці найвідоміші та найбільші угоди були зроблені успішні сформовані проекти, що вже довели свою перспективність. Сьогодні ці проекти не можна назвати стартапами в чистому вигляді. Тим не менше ці раунди інвестицій продемонстрували всьому світу, що Україні можна довіряти, до неї варто інвестувати.

Крім інвестицій у великі відомі компанії, пов'язані з ІТ, інвестори все частіше звертають свою увагу на інноваційні молоді компанії, які створені в Україні.

Інвестиції від співвітчизників

Зростання числа нових стартапів призвів до того, що в країні стали активно з'являтися стартап-акселератори. Це програми підтримки стартапів від великих компаній. В рамках таких проектів розробники стартапів отримують менторство від експертів, навчання, а іноді і фінансову підтримку. Найчастіше в обмін на частку в проекті.

Українські підприємці беруть активну участь у зарубіжних стартап-акселераторах, потрапляючи туди в результаті жорсткого відбору. А найбільш успішними з українських корпоративних стартап-акселераторів можна назвати проекти "Київстару" і Microsoft. Акселератор ВДНГ-TECh за підтримки "Київстар" в минулому році відібрав 11 команд для участі в проекті, в рамках якого команди слухали лекції, навчалися і допрацьовували свої продукти. З них були обрані три для комерційного запуску спільно з "Київстаром". Акселератор Microsoft IoT Lab вже випустив перші сім стартапів в жовтні 2016 р., ще 17 беруть участь у програмі. Однак ця програма працює виключно зі стартапами сегменту інтернету речей (пристрої взаємодіють не тільки з користувачами, але і один з одним).

Стартап-акселератори — один з найбільш простих способів для розробників стартапів не тільки навчитися новому, але і отримати інвестиції. Експерти вважають, що вже в цьому році в Україні з'являться кілька корпоративних стартап-акселераторів, що позитивно вплине на розвиток стартап-підприємництва в країні.

Українське "залізо"

Якщо спробувати класифікувати українські стартапи, які можуть похвалитися увагою інвесторів, то серед них можна виділити кілька напрямів.

Найбільш перспективними з точки зору інвесторів сьогодні є Hardware-продукти, тобто пристрою в деяких випадках з додатками.

Є ще кілька перспективних Hardware-стартапів, створених в Україні. Наприклад, дисплей LaMetric, створений у Львові, здатний в режимі реального часу відображати актуальну інформацію, наприклад, повідомлення календаря, погоду, електронні листи. Продукт поки не отримав гроші від венчурних інвесторів, зате зібрав на Kickstarter $370 тис. при запиті в $69 тис., донорами стали понад 2 тис. осіб. Цей показник є рекордним для українських стартапів, що виходили коли-небудь на краудфандинговые майданчики.

Успішним Hardware-проектом, що отримав в 2016 р. інвестиції в розмірі $0,5 млн, можна назвати Robo Wunderkind — роботизовані іграшки для дітей, що представляють собою модульний конструктор з динаміком і мікрофоном, камерою, підтримкою Bluetooth і Wi-Fi. Загальний обсяг інвестицій в проект наближається до $1 млн. У Robo Wunderkind є теж приклад успішного виходу на Kickstarter із запитом в $70 тис. і зібраними $240 тис.

Інтернет речей

Інтернет речей (IoT) називають одним з найбільш перспективних напрямків ІТ-ринку. Завдяки стартап-інкубатора — лабораторії інтернету речей IoT Lab від Microsoft — українські проекти отримали можливість розвиватися в цьому напрямку. Серед перших випускників Microsoft IoT Lab — проекти для різних галузей, наприклад, система дистанційного догляду за рослинами EcoBox, продукт для спостереження за станом навколишнього середовища eNaturr, система аналізу посівних полів AgroMonitor, проект для незрячих людей Open World. Ці випускники першого набору стартап-акселератора від Microsoft закінчили навчання або з налагодженим серійним виробництвом, або з робочими прототипами.

Стартап категорії інтернет речей Ecoisme в 2016 р. отримав 100 тис. євро інвестицій, а загальний обсяг інвестицій перевищив 240 тис. євро. Ecoisme також провів успішну краудфандинговую кампанію на Indiegogo. Цей проект являє собою контролер для "розумного" будинку, який з допомогою сенсора може збирати інформацію про енергоспоживання, демонструвати статистику споживання і таким чином допомагати економити на енергоресурсах.

У минулому році український IoT-проект Cardiomo Care отримав $130 тис. і став учасником програми нью-йоркського стартап-акселератора Starta Accelerator. Cardiomo Care — це пристрій для відстеження стану здоров'я літніх людей.

Проект Senstone — кулон для перекладу голосових заміток у текст — зібрав рекордну суму в $300 тис. на Kickstarter, і вже в цьому році розробники планують почати серійний випуск продукту.

***

Стартап MeViCS, створений одеськими студентами, в грудні 2016-го отримав інвестиції у розмірі $500 тис. від британської компанії UBTower. MeViCS — пристрій, призначений для контролю за поставою. Розробники заявляють, що їх гаджет дозволить зберегти поставу і уникнути найбільш популярних проблем зі спиною, які переслідують офісних співробітників. MeViCS — мініатюрний пристрій, що закріплюється під одягом з допомогою магніту або липучки. Товщина гаджета 8 мм, а розміри — 30х40 мм Коли людина починає горбитися, MeViCS вібрує, сигналізуючи, що потрібно випростатися. Інформація про поставу передається через Bluethooth на смартфон. Скільки буде коштувати гаджет, поки невідомо. За попередніми даними, ціна буде варіюватися від $80 до $100. Перші пристрої обіцяють доставити замовникам у серпні 2017-го.

***

Mobile, AR і хмари

Крім Hardware-продуктів, українські розробники сильні і в інших інноваційних проектах. Серед успішних стартапів, які отримали кошти від інвесторів, — проекти по аналітиці мобільних технологій, розробці доповненої реальності, хмарні технології і штучний інтелект.

Прикладом успішного проекту в сфері мобільного аналітики можна назвати одеську компанію Clickky. Її головна розробка — автоматизована платформа просування мобільних додатків, що дозволяє залучати аудиторію, монетизувати трафік і оптимізувати його відповідно до запитів клієнтів. У 2015 році компанія отримала інвестиції у розмірі $2 млн від інвестиційного фонду iTech Capital.

Понад $2 млн 2016 р. отримала українська мобільна аналітична платформа для геймерів Mobalytics. Це продукт в сфері кіберспорту, який може аналізувати навички та вміння кіберспортсменів і пропонувати їм способи поліпшити їх у залежності від сильних і слабких сторін. У вересні 2016 р. проект зайняв перше місце на найбільшому світовому змаганні стартапів TechCrunch Disrupt.

***

TripMyDream — туристичний стартап, який минулого року переміг у конкурсі трепел-стартапів Seedstars Summit 2016. Результатом цієї перемоги стали інвестиції в розмірі $500 тис. Здавалося б, у сфері туризму складно придумати щось нове. Однак автори TripMyDream запропонували нове бачення відпочинку й організації подорожей: їх сервіс дозволяє скласти план подорожі без вказівки його фінальної точки, тобто пункту призначення. Мандрівники вказують час відпустки, місто відправлення, бюджет поїздки і вид відпочинку. А сервіс формує маршрут з урахуванням всіх цих побажань, аналізуючи в автоматичному режимі можливі способи переміщення, варіанти перельотів і проживання. В результаті роботи TripMyDream користувач отримує самий оптимальний маршрут з урахуванням власних часових і грошових рамок. Нова версія TripMyDream вміє шукати найбільш зручні для перельотів дні, а також вибирати маршрути виключно лоукостів. Автори проекту стверджують, що в результаті співпраці з провідними сервісами покупки квитків та бронювання готелів їхні клієнти можуть відправитися в поїздку більш ніж в тисячу напрямків.

***

Український стартап Augmented Pixels, що працює в сфері доповненої і віртуальної реальності, в 2015-му отримав інвестиції у розмірі $1 млн. Augmented Pixels розробила рішення доповненої реальності для різних фірм. У її портфоліо є розробки для National Geographic, також її клієнтами є компанії, що працюють у сфері нерухомості та розваг.

Одним з найбільш успішних українських стартапів 2016-го можна назвати проект Sixa. Тільки в 2016-му він отримав інвестиції у розмірі $3,5 млн, а загальний обсяг інвестицій наближається до $4 млн. Це проект, що працює в сфері хмарних технологій. Головний продукт компанії — додаток, яке дозволяє отримати доступ до віртуального комп'ютера без покупки складного обладнання. За використання свого продукту компанія стягує погодинну оплату. Завдяки рішенням Sixa розробники, дизайнери, геймери можуть отримати доступ до додатків, які раніше були недоступні через апаратних обмежень. Іншими словами, Sixa — це віртуальний суперпотужний комп'ютер.

Український стартап 2EVENT поки не отримав інвестиції, однак його капіталізація зростає, а сам проект регулярно потрапляє у рейтинги топ кращих стартапів України. 2EVENT — це додаток для організаторів заходів. Воно дозволяє познайомитися з учасниками події, дізнатися аудиторію, продати квитки. 2EVENT був учасником стартап-хаба у Варшаві — програмі розвитку стартапів за підтримки влади Польщі. Саме після участі у цій програмі проект 2EVENT став єдиним стартапом, який запросили в програму Facebook Startup. Головним результатом участі в цій програмі стало більше $2 тис. на рекламу в самому Facebook. Перший дохід 2EVENT заробив півтора роки тому, а до початку цього літа нарешті має стати рентабельним. За час роботи проекту 2EVENT було створено понад 5 тис. заходів.

***

Розробники ще одного українського стартапу LifeTracker залучили до свого проекту 200 тис євро. Інвестори — фонд Digital Future — зацікавилися тим, що LifeTracker використовує штучний інтелект. Продукт компанії — мобільний додаток, яке може проаналізувати активність людини і дати рекомендації про те, які завдання краще виконувати в той чи інший час. Командна версія LifeTracker може аналізувати розклад команди і підказувати, як її краще оптимізувати.

По суті, LifeTracker — це таск-менеджер, оптимізує продуктивність користувача на основі аналізу активності, місця його знаходження і списку завдань. LifeTracker може підказувати, що краще зробити в тій чи іншій ситуації: відповісти на лист, придбати продукти або провести зустріч з колегами. Автори проекту не планують розміщувати рекламу у додатку — мають намір заробляти на платних варіантах використання продукту. Справедливості заради відзначимо, що LifeTracker — чи не єдиний український продукт з використанням штучного інтелекту, який отримав інвестиції.

Без політики

Експерти українського стартап-ринку не перший рік говорять про те, що близько 80% угод з інвестицій в стартапи в країні проходить непублічно. Крім того, політична нестабільність та інші глобальні ризики не кращим чином впливають на увагу інвесторів до українських продуктів. Обшуки в ІТ-компаніях додають свою ложку дьогтю в інвестиційну привабливість українських ІТ-проектів. Тим не менш, незважаючи на всі ці ризики, український ІТ-ринок росте і розвивається і поступово перетворюється з такого, який орієнтований виключно на аутсорсинг, в продуктові компанії зі своїми R&D-центрами. Все це теж позитивно впливає на український ринок ІТ-стартапів. А це означає, що інвестиції в інші українські компанії такого ж порядку, як Grammarly, скоро перестануть бути сенсацією.