Небесний подарунок. Засипле чи китайським космічним сміттям Нью-Йорк
Протягом наступних кількох днів перша китайська орбітальна станція "Тяньгун-1" увійде в атмосферу Землі. Оскільки неконтрольоване падіння, то передбачити, як саме воно буде відбуватися, неможливо. Ряд експертів побоюється, що станція не повністю згорить у щільних шарах атмосфери і окремі уламки досягнуть поверхні Землі. До речі, їх вага може досягати 100 кг. Чутки про падіння уламків станції вмить стали приводом для паніки. Так, британський таблоїд The Daily Mail, підкресливши той факт, що "Тяньгун-1" містить високотоксичні хімічні речовини, повідомив, що космічне сміття може засипати великі європейські міста і навіть Нью-Йорк. Втім, вчені в такий розвиток подій не вірять.
Куди летить "Небесний палац"
"Тяньгун-1" запустили в космос 29 вересня 2011 р. - це прототип китайської космічної станції, запуск якої запланований на 2022-й. Проект повинен продемонструвати космічний прорив Китаю: левова частка космічних проектів сьогодні реалізується за участю відразу декількох країн. Втім, саме завдяки "Таньгуну-1" Китай заявив про себе як про потужної космічної держави - до цього власну пілотовану станцію запускали тільки США і СРСР.
Довжина станції - близько 10,5 м, діаметр - понад 3 м. Вона обладнана сонячними панелями розмірами 3 на 7 м. На старті "Тяньгун-1" важив 8,5 т, проте значну частину ваги становило паливо. На станції відпрацьовували технології стикування в космосі, а також діяльність систем життєзабезпечення. До "Тяньгун-1" було здійснено три експедиції, дві з яких були пилотируемыми. У 2012-му на модулі побувала перша китайська жінка-космонавт Лю Ян.
Станція працювала до кінця березня 2016-го - на зміну їй запустили "Тяньгун-2". Після завершення робіт станції контакт з нею був втрачений - вона і так пропрацювала на 2,5 роки довше, ніж передбачалося. Планувалося, що перший "Небесний палац" згорить в атмосфері Землі до кінця 2017-го. Однак виявилося, що терміни руйнування станції зрушили, та й сама одна навряд чи встигне повністю згоріти за час падіння.
З початку року вчені почали говорити про те, що станція все-таки зійде з орбіти і впаде на Землю. Станеться це орієнтовно в кінці березня - початку квітня. У Європейському космічному агентстві прогнозують, що станція увійде в атмосферу Землі між 43 градусами північної широти і 43 градусами південної широти. А значить в зону потенційної бомбардування космічним сміттям може потрапити досить велика територія Землі.
На початку січня станція знаходилася на відстані 280 км від Землі. Коли вона наблизиться до нашої планети на 100 км, то почне нагріватися і руйнуватися. Але Китай тримає в секреті склад своєї станції, так що з якою швидкістю вона буде горіти і що долетить до Землі - спрогнозувати неможливо.
Найчастіше до поверхні землі долітають залишки паливних баків або ракетних двигунів. "Наш досвід показує, що від 20 до 40% вихідної маси таких великих об'єктів можуть зберегтися після проходження атмосфери, а потім теоретично можуть бути знайдені на землі", - зазначає голова управління моніторингу космічного сміття ЄКА Холгер Краг. Втім, вчені запевняють: шанс отримати травму від шматка сміття, що прилетів з космосу, в 10 млн разів нижче, ніж отримати удар блискавки.
Космічні сміттярі
Сьогодні у світі існує два способи умовної утилізації космічних об'єктів, які вийшли з ладу. Зонди, супутники і найрізноманітніші уламки можуть залишитися в космосі (близько 90% об'єктів в Космосі - сміття), або зійти з орбіти і згоріти в щільних шарах атмосфери.
Однак далеко не всі космічні об'єкти встигають повністю згоріти - частина уламків все ж досягає поверхнею Землі. Саме тому їх падінням зазвичай керують: своєрідне кладовищі космічних апаратів на Землі розташоване на дні Тихого океану. Це місце називають "океанічним полюса недоступності", оскільки воно максимально віддалена від суші. Ще одна назва - точка Немо, в пам'ять про легендарного капітана і творця "Наутілуса". Її обчислив у 1992-му методом комп'ютерного моделювання хорватська інженер-дослідник Хрвойе Лукатела. Він же і запропонував назвати її точкою Немо. Сьогодні в цьому місці спочивають уламки близько 260 об'єктів. Найбільший - останки орбітальної станції "Мир", затопленої у 2001-м. Маса станції становила 140 т.
Але для того щоб відправити супутник або ракету прямо в океан, потрібно керувати падінням. З "Небесним палацом" зв'язку вже другий рік немає. І хоч ймовірність того, що її уламки дійсно зваляться комусь на голову, вкрай невелика, вона все ж є. Адже навіть при керованому польоті трапляються проколи. Найвідоміший - історія Skylab, першою і єдиною національною орбітальної станції США. Її запустили в травні 1973-го, а в 1979-му через збільшення активності Сонця станція зійшла з орбіти. Уламки Skylab повинні були теж впасти в океан, однак через низку помилок у розрахунках шматки станції почали падати в західній Австралії. Сьогодні їх можна побачити в музеях. А станція "Салют-7" в 1991-му розпалася на десятки фрагментів над Аргентиною.
Читайте також: Війну між США, Росією і Китаєм може спровокувати сміття
Втім, уламки космічних апаратів небезпечні не тільки тим, що можуть впасти комусь на голову. Склад "Небесного палацу" невідомий і ніхто не знає, які сюрпризи таять його фрагменти. Між тим вчені застерігають: сьогодні на орбіті знаходяться близько 60 космічних апаратів з радіоактивними матеріалами на борту. У 1978-му радянський супутник "Космос-954" обсипав радіоактивними уламками північну частину Канади. З тих пір на Землю впали дев'ять об'єктів з ядерними матеріалами. Штучним космічним об'єктом, який коли-небудь падав на Землю, є радянська станція "Мир" масою 120 т, затоплена в Тихому океані.
