Не електромобілями єдиними. На чому ми будемо їздити після 2035 року

Майже всю історію автомобілебудування двигуни внутрішнього згоряння були безальтернативними. Тому ми звикли, що так і має бути. Була епоха ДВЗ, після неї почнеться інша, де їх замінять електродвигуни – бо від перших треба відмовлятися, а краще за других ще нічого не придумали. Залізна логіка, якою, вочевидь, керувалися і в Єврокомісії, розробляючи відповідні закони. З 2035 року – відмова від бензину та дизелю в нових авто, електромобілям — зелене світло. Але навіть вже на старті хтось добрий згадав про водневі автомобілі, точніше – електромобілі з водневими установками. Їх швиденько додали до першої редакції закону – і це при тому, що закон європейський, а в світі аж два серійних водневих автомобіля, один з яких японський, а другий — корейський. Далі більше – відтермінували повну заборону плагін-гібридів до 2026 року. Тобто їм жити залишилось чотири роки, в 2026 визначать їхню подальшу долю. А потім, вже після розгляду в Раді ЄС, в проєкті з’явилися і автомобілі на синтетичному кліматично нейтральному паливі. То що це все означає?

З електромобілями більш-менш все зрозуміло. Це вже буденність, навіть люди, далекі від всього автомобільного, чудово знають всі їхні переваги та недоліки. Водневі авто – теж не новина, але тут все набагато складніше. Піонером вже сучасного водневого руху можна вважати компанію Honda з її FCХ у 2006 році. Були свої розробки у багатьох інших виробників – Mercedes, BMW, Chevrolet, Ford, та інших. Але на сьогодні водневі технології залишаються японською екзотикою та каліфорнійським дивацтвом, і по-справжньому серійних водневих авто всього два – Toyota Mirai та Hyundai Nexo. Навіть Honda у 2021 році припинила виробництво Clarity Fuel Cell, нащадка FCX. Чому?

Ці автомобілі мають величезну перевагу перед традиційними електромобілями у швидкості заправки – "до повного" тут займає 3-5 хвилин, та у пробігу на одній заправці дадуть фору електромобілям. У травні 2021 році раліст Брендан Рівз з Австралії проїхав без дозаправки на Hyundai Nexo 887 км, що дало компанії Hyundai нагоду заявити про світовий рекорд. В Toyota трохи обурились і вже у червні того ж 2021 року вижали з Mirai аж 1003 км. Міфи про те, що водень небезпечний і такі автомобілі мають схильність до самовибухання – не більше, ніж лякалка. Ви ж не думаєте, що Toyota, автовиробник №1 в світі з залізобетонною репутацію, може випустити на ринок авто, що може будь-якої миті вибухнути? Однак для того, аби ці авто справді були безпечними, треба більше зусиль – і коштів. Тому Hyundai Nexo коштує в Німеччині 77 290 євро, а Toyota Mirai – від 63 900 євро. Для порівняння: Tesla Model 3 коштує у Німеччині 49 990 євро. Мало того: повний бак водню коштує не набагато дешевше за бак звичайного бензину, а для виробництва водню потрібно багато енергії – яку треба десь брати, наприклад, спалюючи нафту чи вугілля. Отже, переваги перед звичайними ДВЗ виглядають якось сумнівно. Тому сьогодні водневі авто відносно популярні лише в Японії, де на державному рівні розробляється програма пропагування комплексів з домашнім циклом видобування водню, та трохи в Каліфорнії, осередку електромобільного руху США – там взагалі люблять все незвичайне. В інших країнах говорити про розгалужену мережу водневих станцій поки що не доводиться.

Проте та сама Honda, яка відправила у небуття круту Clarity, зовсім не відмовляється від своїх напрацювань та підкреслює, що до 2040 року весь модельний ряд в неї буде електричний – та водневий. Та майже в кожного поважного автовиробника десь у таємничій кімнатці знайдеться концепт з водневими елементами. То водневі автомобілі – це тупикова гілка автобудування чи ні? Звісно, ніхто не вкладатиме в безперспективну технологію мільйони доларів, та і в законі Європарламенту про них згадали не даремно. І доказ цьому друга правка у законі – про синтетичні кліматично нейтральні види палива.

Тут слід згадати про відому німецьку компанію Porsche AG. Сьогодні Porsche вже має має чудову лінійку E-Performance, в рамках якої і в нас продаються плагін-гібриди та шалений електричний Taycan з розгоном до "сотні" за 5,4 с та запасом ходу 310 км. В майбутньому всі моделі Porsche будуть або гібридними (якщо дозволять), або повністю електричними. Ймовірно, буде і електричний 911. Можливо, в нього навіть будуть свої фанати. Але якщо ви хоч раз бачили в Німеччині сивого дядька з моржовими вусами, що неспішно фланірує на Porsche 911 1982 року випуску – ви зрозумієте Міхаеля Штайнера, виконавчого директора компанії Porsche. "Ми можемо нескінченно вдосконалювати двигуни та розробляти нові технології, але це не дозволить старим 911 їздити вулицями, не сприяючи глобальному потеплінню," – каже пан Міхаель. Глухий кут? Та де там.

У квітні 2022 року компанія Porsche інвестувала $75 млн у HIF Global LCC — міжнародну холдингову компанію з розробки палива eFuel, синтетичного палива з нейтральними викидами СО2. Частина цих інвестицій піде на розвиток пілотного заводу Haru Oni в Чилі, будівництво якого почалося у 2021 році, а частина – на поширення новітніх технологій вже за межами Чилі, насамперед у США та Австралії. Чилі в цій історії з’являється не випадково – крім іншого, в цій країні є місця, де вітер дме майже безперестанно, зокрема, в чилійський Патагонії. А це чудово вписується в ідею Porsche, Siemens Energy та ExxonMobil, технології яких і стоять за Haru Oni: створення синтетичного кліматично нейтрального палива, яке можна використовувати в звичайних бензинових автомобілях.

Так, ідея може не така вже й нова — узяти хоча б вже добре відомий біодизель. Але з останнім насправді чимало проблем: дорожнеча виробництва, агресивність щодо гумових та полімерних деталей, побічне виготовлення гліцерину, короткій термін зберігання тощо. Синтетичне паливо – зовсім інша річ. За допомогою абсолютно чистої енергії вітру відбувається електроліз води задля отримання водню. На наступному етапі водень та вуглекислий газ з повітря перетворюються на синтетичний метанол, який вже є основою для рідкого палива eFuel. Якщо все спрацює – по-перше, і розвиток автомобілів з водневими елементами може отримати додатковий поштовх, а по друге – неймовірно, але факт! – ми отримаємо безпечні та екологічно чисті автомобілі… з ДВЗ. І їх навіть не прийдеться модернізувати, достатньо буде просто змінити бензин. Звісно, було б добре, якщо б вартість eFuel була прийнятною не тільки для власників колекційних Porsche 911. Як би там не було, Porsche вже обіцяє продемонструвати нові здібності eFuel через "флагаманьскі проекти автоспорту" та використовувати це паливо при перший заправці авто перед продажем. Тим часом цими технологіями вже потрошку цікавляться авіаперевізники та судноплавні компанії. Цього року Haru Oni в Пунта-Аренас має виготовити 130 тис літрів нового палива, в 2024 році – 55 млн літрів, а в 2026 – на хвилиночку! – 550 млн літрів.

Так, ера класичних автомобілів з бензиновими та дизельними двигунами справді закінчується, але так само, як зараз співіснують авто з ДВЗ та електрокари, в недалекому майбутньому будуть одночасно їздити дорогами найрізноманітніші транспортні засоби. У великих вантажівках ще будуть використовуватися традиційні дизельні мотори, певний час збережуться плагін-гібриди з бензиновими ДВЗ, ще довше – авто з електродвигунами та ДВЗ на синтетичному паливі, плюс електромобілі звичайні, електромобілі з водневими установками, автомобілі на синтетичному паливі.. Дивлячись на історію розвитку наших мереж АЗС, здається, в Україні вже скоро на одній заправці можна буде зарядити електрокар, заправити газ, водень, біодизель, eFuel, випити кави і вживити новий чіп у мозок.