Влада та Гроші

Kia Niro — універсальний гібрид

Гібридний кросовер Kia Niro названий не на честь оскароносного Роберта Де Ніро. У слові Niro зашифрована фраза near zero, тобто "близько нуля", що символізує низькі викиди СО2, і hero — власне "герой"

У чому героїка нового кросовера і наскільки він економічний? Зараз розберемося!

Kia Niro кросовер в плані позиціонування, адже в ньому спробували поєднати практичність універсала з задоволенням від водіння хорошого хетчбека і економічністю гібрида. Враховуючи, що звичайний кросовер аж ніяк не є економічним, а звичний гібрид часто нудний і непрактичний, Kia Niro, як і Роберт Де Ніро, повинен зіграти драматичну роль. У світі людей йому довелося б зіграти людину з роздвоєнням особистості. В автомобільному світі не все так страшно і однозначно.

Де знаходиться Kia Niro в табелі про ранги? Він нижчий, ніж Soul, на 65 мм (1535 мм), коротше Sportage на 125 мм (4355 мм), зате колісна база на 30 мм більше (2700 мм), ніж у Sportage! По ширині в 1805 мм він ближче до Soul (1800 мм), ніж до Sportage (1855 мм). Дорожній просвіт-160 мм лише за європейськими мірками достатній для кросовера, але це все одно на 10 мм більше, ніж у Soul. На мій погляд, кросовером може вважатися автомобіль з просвітом не менше 180 мм, тому лише Sportage з його 182 мм кліренсу я б відніс до кроссоверам.

Як у нашого героя з практичністю? Обсяг багажника Niro дорівнює 427 л у нормальному стані - це менше, ніж у Sportage (466 л), і набагато менше, ніж у хетчбека cee'd (528 л). Зате якщо скласти задній ряд, різниця не велика: у Niro обсяг збільшується до 1425 л, що лише на 30 л менше, ніж у Sportage, але у cee'd з його 1642 л все одно помітно більше.

Гібридний Niro помітно виграє по простору в салоні завдяки величезній за мірками класу колісній базі в 2700 мм (+50 мм до бази cee'd і +30 мм до бази Sportage). Місця над головою у Niro більше не лише, ніж у cee'd, але навіть більше, ніж у високої Sportage. Якщо вимірювати від подушки крісла до стелі, вийде 995 мм (+3 мм до показника Sportage) для задніх пасажирів і 1012 мм (+7 мм до показника Sportage) для передніх сідоків.

Оцінювати з точки зору прохідності Kia Niro немає сенсу, адже на відміну від однойменного концепту у серійного "Ніро" гібридний привід призводить тільки передні колеса. Та й потужність тут не так велика: бензиновий мотор 1.6 GDI видає 105 л. с. і 147 Нм, йому асистує електромотор потужністю 44 л. с. (32 кВт) і 170 Нм. Пікова комбінована віддача гібридного силового агрегату складає 141 л. с. і 265 Нм, що порівнянно з дизельним Kia cee'd 1.6 CRDi (136 л. с. і 300 Нм) з семиступінчастою роботизованою коробкою передач.

У Kia Niro теж роботизована коробка передач, але шестиступінчаста. Заявлені 3,8 л/100 в комбінованому циклі я не побачив навіть у базовій версії з 16-дюймовими колесами. Цікаво, що заявлений середня витрата палива у топового Niro на 18-дюймових "ковзанках" істотно вище - 4,4 л/100 км. Мій найкращий результат дорівнював 5,5 л/100 км, але це результат, отриманий в далеко не в лабораторних умовах іспанського трафіку і гірської дороги. Навряд чи на дизельному cee'd у мене вийшло б менше, але там і заявлений витрата вище - 4,8 л/100 км у комбінованому циклі. Інша справа, що із зростанням швидкості витрата дизпалива не так сильно зростає, як у бензинових гібридів.
У мене за кермом Niro середній витрата склала всього 5,8 л/100 км, причому переважно міського руху. Непоганий результат, враховуючи те, яким кросовер виявився азартних в керованості, так і колеса розмірністю 225/45 R18 не оптимальні з точки зору економії (базові 205/60 R16). Гібридний кросовер спорядженої масою 1425 кг поринає в повороти з моторністю зірвалася тікати антилопи.

Рушає Niro на електротязі, підключаючи бензиновий двигун тільки при більш інтенсивному розгоні, причому сходинка зусилля на педалі газу відчувається дуже чітко. Якщо стартувати "газ в підлогу", то всі зусилля гібридної установки можна реалізувати практично з ходу: пікові 265 Нм доступні практично з холостих обертів, в діапазоні 1000-2400 про./мін., що на 750 об./хв. раніше, ніж у кращих дизельних двигунів! Тому і відчуття від прискорення у Niro краще, ніж очікуєш після прочитання заводських даних. Динаміка поникає після 100 км/ч, так і максимальна швидкість 162 км/год за нинішніми мірками невелика, так адже Niro як спорткар і не позиціонували.

Хоча і тут без маркетологів не обійшлося. Крім стандартного режиму Eco є тільки Sport, коли загострюється реакція на подачу палива, кермо стає важче і приладова панель трохи змінює свій дизайн. У робота DCT є ручний режим, але він штучний, передачі все одно змінюють один одного, він може бути зручніше лише при напруженому обгоні, та й то не факт.

Краще всього відчувається різниця між спортивністю і комфортом, коли пересаживаешься з Niro на 16-дюймових колесах на такий же, тільки на 18-дюймових колесах. Дивно, як сильно змінюється автомобіль на різних колесах: базовий Niro м'який і спокійний, плавно проходить нерівності, але помітно крениться в поворотах і злегка погойдується на нерівностях. Такий же автомобіль на 18-дюймових колесах, більш широких і чіпких шинах відчутно жорсткіше проходить шви і стики на асфальті, зате на голову впевненіше проходить повороти, мовчить там, де базовий кросовер вже попискивал шинами.

Підводячи підсумки, скажу, що Kia Niro мене приємно здивував. Готуючись до тесту, я очікував корейський аналог Toyota Prius, приємний і економічний автомобіль, але абсолютно безпристрасний і нецікавий в управлінні. Насправді перед нами практичний, економічний і розкішний гібрид. Навіть у базовій комплектації Comfort за 667 335 (або $25 500) тут сім подушок безпеки, система стабілізації, підігрів керма та передніх крісел. У "просунутих" версії доступні система автоматичного гальмування, мультимедійна система з підтримкою Android Auto і багато іншого. Загалом, не автомобіль, а гаджет. Крім того, Niro дійсно виявився талановитим актором, який сподобається не тільки великій родині і дбайливою дружині, але і любить драйв молодому батьку!