Збільшення зарплат в бюджеті-2024. Чи зловживає Україна закордонною допомогою?
Збільшення видатків на оплату праці бюджетників у наступному році ставить перед владою і суспільством неоднозначне питання: чи правильно в такий спосіб розпоряджатися грошима, що нам, як відомо, дають іноземні партнери?
Уряд заклав у проект держбюджету-2024 поетапне підвищення мінімальної зарплати та мінімального посадового окладу для першого тарифного розряду (ПТР). Це призведе, зокрема, до зростання видатків на оплату праці у бюджетній сфері та збільшення податкових відрахувань бізнесу.
Мінімальна заробітна плата і перший тарифний розряд, грн
"Видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту про держбюджет-2024.
Тут варто пояснити механізм. Нововведення мають вплинути на зарплати бюджетників з двох причин. По-перше, збільшення окладу для першого (найнижчого) тарифного розряду підвищує базу розрахунків за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС) для решти 24 розрядів посад. По-друге, підвищення мінімальної зарплати має значення в тому сенсі, що до її розміру належить підтягувати оклади бюджетних працівників на нижчих розрядах (станом на зараз — нижчих 13), бо їхні ставки надто малі.
Варто зауважити, що ЄТС використовують в окремих галузях бюджетної сфери, як-от державній освіті, системі охорони здоров´я (частково), культурі та спорті. (Для держслужбовців, службовців органів місцевого самоврядування, ЗСУ, поліції ця тарифна сітка не застосовується.)
Зрозуміло, що збільшення мінімальної зарплати впливає і на приватний бізнес через зростання фіскального навантаження (вважається, що це зменшує можливості для інвестицій). Теми податкового ефекту ми ще торкнемося. Утім, попри скрутні часи, тут немає нічого нового, адже мінімалка рухається слідом за дедалі вищими цінами, зворотним боком яких є дохід підприємств. Це постійний процес.
Інша справа — пояснити додаткові витрати міжнародним партнерам, які, нагадаємо, фінансують зараз і фінансуватимуть наступного року всі видатки державного бюджету України, окрім оборонних. Чому ці гроші мають піти на збільшення окладів бюджетникам? У когось можуть виникнути, наприклад, такі питання: з якого дива фермер з Алабами має оплачувати підвищення зарплат українських вчителів? На цю тему публічно розмірковують навіть у вищих ешелонах влади. Ось що каже голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у нещодавньому інтерв´ю "Українським новинам": "Як би це прикро не звучало, але ми живемо за рахунок інших країн останні півтора року. Вони оплачують усю нашу соціальну сферу… Чи хочемо ми підняти зарплати? Так. Як це пояснити нашим партнерам? Дуже важко".
Водночас суми додаткових видатків, які можна асоціювати з підвищенням окладів бюджетників, навряд чи є величезними в масштабах всього кошторису країни. Для прикладу, номінальні видатки на освіту наступного року планують збільшити на 23 млрд грн, а на систему охорони здоров´я — на 24 млрд грн. Можна сказати, що більшість з цих коштів призначена на оплату праці. Так, обсяг освітньої субвенції місцевим бюджетам, яку держава дає на зарплати вчителям, наступного року має зрости на 15,4 млрд грн. Чи зміг би пан Бабак пояснити міжнародним партнерами такі витрати?
Можна спробувати. На користь збільшення зарплатних видатків наведемо простий аргумент: насправді підвищення буде лише номінальним, бо інфляція швидко "їсть" оклади працівників, які оплачуються з бюджету за ЄТС. Так, з грудня 2021 р. мінімалка "косметично" підвищувалася лише один раз — торік у жовтні. Враховуючи що в 2022 р. споживча інфляція сягнула понад 26,6%, а за результатом поточного року додасть прогнозовано відсотків 10-11, можна сказати, що купівельна спроможність мінімальної зарплати до 1 квітня 2024 р. знизиться приблизно на третину порівняно з довоєнними місяцями. До того ж мінімальний посадовий оклад за цей період взагалі не переглядався. З такого ракурсу заплановане на наступний рік збільшення мінімальної зарплати та окладу для ПТР, а отже, зарплат за тарифною сіткою бюджетників, виглядає як спроба бодай частково компенсувати їм втрату трудових доходів.
Утім, у цій темі хід міркувань і відповіді дуже залежать від того, з якого боку подивитися на проблему, які періоди взяти для порівняння тощо. Тож ми зверулися за коментарями до експертів. Чи виправдано підвищені "зарплатні" параметри в проекті держбюджету?
Підвищення і справедливість
Пропоноване урядом підвищення мінімальної зарплати фактично перекриє інфляцію за минулий рік, отже, соціальна спрямованість цього кроку є правильною, бо люди мають отримувати адекватну оплату праці, вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації, керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. Водночас підняття окладу за першим тарифним розрядом економіст розглядає як суперечливе рішення: "З одного боку, людям, які працюють на мінімальну заробітну плату — а це достатньо багато бюджетників — піднімати треба. Але підвищення першого тарифного розряду автоматично призводить до збільшення заробітних плат усім категоріям, а не лише тим, хто отримує мінімальну заробітну плату. І я вважаю ось це несправедливим. Бо є ті, хто отримує, умовно, по 30 тис. чи 40 тис. грн (враховуючи надбавки, які є), і в цьому випадку справді виникає питання: чи потрібно під час війни підвищувати зарплату цим людям?". На думку економіста, варто було б взагалі обмежити максимальний розмір заробітної плати бюджетникам, наприклад, сумою п´яти мінімальних заробітних плат (наступного року це було б 40 тис. грн).
У свою чергу економіст Олексій Кущ наголошує, що показник мінімальної зарплати вже багато років не впливає на трудові доходи бюджетників (за виключенням випадків, коли працівникам низьких розрядів доводиться підтягувати оплату до мінімалки). Він нагадує, що уряд Володимира Гройсмана відв´язав оклад першого розряду тарифної сітки бюджетників від мінімальної зарплати, і тепер цей оклад має просто не падати нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у нас дуже низький (див. таблицю).
Що стосується урядової пропозиції безпосередньо підняти мінімальний оклад для працівників ПТР майже на чверть (3600 грн з 1 квітня 2024 р. проти 2893 грн зараз), то Олексій Кущ все одно не вважає цю різницю настільки серйозною, щоб вона сильно вплинула на зарплати бюджетників.
Мінімалка як фіскальний інструмент
Маємо розглянути ще один ефект від підвищення мінімальної зарплати. Олексій Кущ зазначає, що в останні роки цей показник перетворився з соціального на фіскальний інструмент, тобто спосіб збільшення надходжень до бюджету через відбілювання трудових доходів. "Для прикладу, якщо людина зараз отримує 10 тис. грн, — до 4 тис. "в конверті" і стандартну мінімалку в 6700 грн, — то буде отримувати "в конверті" менше, але загальна сума доходу не зміниться.., — пояснює економіст. — Отже, підняття мінімальної зарплати — це не про доходи людей, це про збільшення податків в основному з малого і середнього бізнесу".
Ілля Несходовський також каже про посилення податкового навантаження: "У нас з 1 квітня підприємці щомісяця будуть платити ЄСВ у сумі 1760 грн. І в принципі так виходить, що будуть платити і єдиний податок у розмірі 1420 грн. Це фактично підняття податків для малого бізнесу".
Зарплати бюджетників: дисбаланс і зрівнялівка
У двох словах торкнемося проблеми, яка постала на повен зріст під час заглиблення в тему — це безлад у системі оплати праці бюджетників. Результатом є масова демотивація в нижчих ланках.
"Система визначення розміру заробітних плат у бюджетних установах на сьогодні повністю розбалансована. Є окремі антикорупційні установи, де платять за зовсім іншою методикою, є окремі категорії, яким платять не так, як всім, є перші тарифні розряди — яким змушені доплачувати до мінімальної заробітної плати. І як результат, працівники на нижчих тарифних розрядах зазнають зрівнялівки, яка призводить до того, що людина хоч і працює, але не отримує відповідної оплати", — наголошує Ілля Несходовський.
Якщо ж говорити про працівників на мінімальній зарплаті, то зараз на руки вони отримують лише 5360 грн. Це призводить до того, що співробітники бюджетних установ можуть працювати халатно або мати спокусу скористатися посадою для незаконного заробітку.
Висновки. Шпаргалка для Бабака
Що ж можна виснувати за головною темою: чи виправдане підвищення зарплат бюджетникам з урахуванням того факту, що всю невійськову частину бюджету України оплачують іноземці? Повернімося до слів пана Бабака, який опікується в парламенті освітою і наукою. Нагадаємо, він сказав, що зарплати у сфері піднімати треба, але це дуже важко пояснити "нашим партнерам". Можливо, й важко, але ми вже маємо низку аргументів:
- Підвищення зарплат частині працівників бюджетної сфери номінальне. Навіть підняття мінімалки до 8000 грн, а окладу за першим тарифним розрядом до 3600 грн не компенсує їм втрат у доходах з початку великої війни.
- Підняття мінімальної зарплати має лише обмежений вплив на зарплати бюджетників.
- Водночас сама мінімалка є інструментом збільшення податкових надходжень. А це означає, що Україна, консолідує власні фінансові ресурси, а не бездумно їх витрачає.
А от про що представнику України варто промовчати за столом переговорів з міжнародними партнерами, так це про внутрішню розбалансованість системи оплати праці в бюджетній сфері, особливо про те, що разом з зарплатами працівників нижчих розрядів зростатимуть і доходи тих, хто й так отримує по 30-40 тис. грн на місяць.
А краще діяти наперед. Щоб не втрапити в незручну ситуацію і нічого не приховувати, народним депутатам разом з урядовцями варто вже зараз, під час гарячої фази бюджетного процесу, спробувати обмежити великі зарплати в бюджетних установах (хоча б на період війни). До того ж ніщо не заважає піти далі та тимчасово обмежити зарплати у бюджетній сфері, скажімо, 25 тис. грн, і не тільки для тим, хто працює за єдиною тарифною сіткою. Можна було б виставити максимальну планку для всіх, хто оплачується з бюджету, від суддів і прокурорів до слідчих НАБУ (звісно, не без виключень: високу оплату треба залишити військовим і тим, хто захищає Україну на фронті) та розподілити вивільнені кошти між, умовно кажучи, вчителями перших класів і санітарками у лікарнях.
А заразом парламентарям і відповідальним особам в уряді пора б наводити лад у геть заплутаних нормах оплати праці бюджетників, де є місце і занизьким зарплатам, і зависоким зарплатам, і зрівнялівці.
