Зона вільної торгівлі з США. Чи збагатить вона Україну
За словами Дмитра Кулеби, Україна запропонувала США створити зону вільної торгівлі. Пропозиція смілива, але що вийде в результаті?
Увечері 6 вересня в програмі "Свобода слова" в ефірі ICTV міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба несподівано заявив: "У нас є ініціатива, яку ми запропонували американцям, створити зону вільної торгівлі між Україною та США, тому що ми хочемо зміцнювати нашу економіку. І ми всі добре розуміємо, що для того, щоб воювати, потрібні гроші. І бажано їх заробляти завдяки тому, що у тебе сильна економіка, яка дозволяє створювати резерви і потім витрачати їх на оборону".
Нагадаємо, що 1 вересня президент США Джозеф Байден дві години розмовляв з Володимиром Зеленським. В результаті ми побачили рамкову угоду щодо стратегічних основ оборонного партнерства, меморандум на суму $30 млрд на будівництво енергоблоків на АЕС, а також заяву про підтримку євроатлантичних прагнень України. Але мови про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і США там не йшлося.
Тепер залишається незрозумілим: чи то Зеленський запропонував, а американці відмовилися, так що ініціативу вирішили не озвучувати, чи запропонували тільки зараз, за результатами візиту. У будь-якому випадку пропозиція смілива, але що вийде в результаті? Тут можливі багато різних варіантів.
З Великобританією вийшло
Щоб зрозуміти, як може працювати така торговельна угода, варто подивитися на приклад меншого масштабу. 16 грудня 2020-го Верховна Рада затвердила договір про вільну торгівлю з Великобританією. Вона вступила в силу з 1 січня нинішнього року, тим самим відкривши двері на британський ринок для 98% українських товарів. Зокрема, зникло мито на промислову продукцію українського виробництва.
Заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка тоді написав на своїй сторінці в Facebook: "Угода передбачає, що мита на промислову продукцію зникають зовсім. Невеликі виключення для добрив, електроніки та автомобілів можуть (але не обов'язково будуть) обкладатися митом не більше за 1-2% протягом наступних двох років. А з 2023 р. мита на промислову продукцію не буде взагалі ". І додав: "У сільському господарстві, звичайно, не так легко добитися такого ж рівня лібералізації. Проте всі аграрні товари, що не підлягають тарифним квотам, не будуть обкладатися митами взагалі".
Угода про ЗВТ з Великобританією дало свій ефект. Через півроку його дії все той же Тарас Качка відрапортував: товарообіг між Україною і Великобританією виріс на 41,5% (до $885,1 млн).
Однак Великобританія після свого виходу з ЄС багато з ким підписувала угоди про ЗВТ, не висуваючи до партнерів занадто жорстких вимог. А ось з США подібна угода може виявитися зовсім іншою.
Як не стати сировинним придатком
"ЗВТ має на увазі більш просте переміщення товарів з однієї країни в іншу зі зниженим митом або в його відсутність. Іншими словами, якщо країна виробляє головним чином продукцію АПК (45% українського експорту), то вона зможе більш ефективно продавати її партнеру. З іншого боку, партнер отримає можливість завалити цю країну своєю продукцією за більш привабливими умовами, — пояснив "ДС" керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян. — Таким чином, мова зовсім не йде про розвиток якихось нових напрямків, а про спрощення діяльності експортерів і можливе ускладнення життя місцевих виробництв, особливо якщо угода про ЗВТ була укладена з країною з сильною індустріальної сферою".
За словами експерта, якщо в такій зоні вільної торгівлі говорити про новий виробництві, то це буде хіба що переробка товарів з метою перепродажу. Працює це так: з країни, з якою укладено угоду, імпортується товар, до його складу мінімально вносяться зміни, щоб виріб отримав статус "вироблено в Україні", і відправляється в третю країну, з якою в України також укладено угоду про ЗВТ. Ясна річ, ефект від подібних дій для економіки буде обмеженим.
"До питання про ЗВТ треба підходити максимально обережно і при цьому стимулювати розвиток власного виробництва. Чим воно буде складніше, тим більша кількість українців в ньому буде задіяна і тим позитивний ефект буде сильніший", — резюмував Сергій Сароян.
Справді, США — країна з розвиненою промисловістю, а її політики вкрай зацікавлені, щоб в цій промисловості було зайнято якомога більше американців — їх виборців. Щоб розвивати промисловість на своїй території, будь-якій країні потрібно забезпечувати приплив максимально дешевої сировини для неї. У разі Сполучених Штатів дешева сировина, що надходить в країну, ще й компенсує високі витрати промисловців на оплату праці.
При такому розкладі навряд чи щось може перешкодити американцям поставити Україну в умови, коли нашим бізнесменам буде єдино вигідно поставляти в США або сировину, або продукцію першої переробки (по суті — теж сировину для більш технологічно розвиненої індустрії). Створити таку ситуацію можна за допомогою як економічних, так і політичних важелів, а етична сторона питання навряд чи когось там збентежить. Зрештою, гасло "America first!" там ніхто не відміняв.
Підійти до справи правильно
Все залежить від того, за якими принципами створювати зону вільної торгівлі, вважає фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"Ми могли б зірвати великий куш, якби вийшло підписати з американцями таку ж угоду, яке підписує ЄС з найбіднішими країнами світу: вільна торгівля всім, крім зброї, без квот, без мит, — говорить експерт. — Такий формат свого часу дав дуже потужний імпульс розвитку таких країн, як Камбоджа і Бангладеш. Аналогічна угода з американцями дозволила Бангладеш колосально наростити поставки в Америку своїх виробів з текстилю".
На думку експерта, для України основна проблема — 25%-ні мита на імпорт нашого металу і виробів з нього, що діють в США. Якби американці повністю відкрили для української продукції свій ринок, це дало б нашій країні такий же імпульс, як післявоєнній Німеччині або Японії, вважає Олексій Кущ.
Якщо ж подібне не вийде, то потрібно підписувати угоду, яка передбачатиме вільний оборот не тільки товарів, але і послуг, і інвестицій. Це полегшить продаж українських IT-послуг на американський ринок, а також прихід інвестицій з США в Україну.
У будь-якому випадку ідея створити зону вільної торгівлі зі Штатами виглядає вельми привабливою — це найбільший ринок на планеті.
Це ілюстрація до прогнозу Goldman Sachs: зміна реального наявного доходу американців. Величезні бюджетні трансфери останніх півтора років зробили свою справу — провели перезапуск в кризу американську економіку, засновану на споживчому ринку. Далі у 2022 р. дохід повинен вийти на непогану траєкторію. І цим буде підтягувати також і світову економіку.