Золотий батон не Януковича. Чи справді хліб повинен дорожчати, як хочуть пекарі

Пекарі хочуть грошей

Минулого тижня Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) опублікувала відкрите звернення до прем'єр-міністра України і ще кількох високопосадовцях, в якому попередила про наступне істотне подорожчання базових продуктів хлібної групи.

"З початку року вартість пшениці зросла на 40%, тільки за вересень — на 25%, що неминуче призводить до зростання цін на борошно, які становлять до 50% від собівартості хліба. Крім того, тільки за останній тиждень на 30% зросли ціни на цукор, з початку року на 50% подорожчала соняшникова олія. На 20% подорожчали упаковка, енергоносії, логістичні послуги, — йдеться в зверненні асоціації. — Через девальвацію гривні виросла вартість імпортних комплектуючих для хлібопекарського обладнання. Безпрецедентні карантинні заходи безпеки, пов'язані з пандемією COVID-19, також призвели до додаткових витрат. Це не тільки дезінфекція або санітарний контроль, це і упаковка для всієї продукції, і переобладнання ліній для її використання. При цьому постачальники не погоджуються на відстрочки платежів і працюють переважно за передоплатою, а для виробників хліба роздрібні мережі виставляють відстрочку оплати до 60 днів".

На думку керівництва ВАП, через все перераховане українцям слід вже найближчим часом готуватися до підвищення цін на хліб. "На жаль, стримувати їх більше не представляється можливим. Пекарський бізнес не здатний вплинути на формування цін на пшеницю, логістику, енергоносії, які безпосередньо впливають на собівартість хліба", — заявив віцепрезидент ВАП Юрій Дученко.

Також, на його думку, подорожчання, ймовірно, очікує хлібобулочні вироби і кондитерську групу.

"Ми бачимо безпрецедентне підвищення цін на цукор, яке не має жодного економічного обґрунтування. Ми вже звернулися в Антимонопольний комітет з вимогою розслідувати можливу монопольну змову на цьому ринку. Адже через необґрунтовано високі ціни, а також через загороджувальні мита на імпорт окремих видів цукру з-за кордону, компанії галузі втрачають закордонні контракти і не можуть виступати джерелом припливу валютних коштів у країну", — сказав він.

Втім, у листі прем'єру пекарі просять тільки про одне: простежити, щоб пшениці не експортували занадто багато, щоб були дотримані умови Меморандуму про граничний обсяг експорту зерна в 2020/2021 маркетинговому році. Там експортна квота обмежена 17,5 млн т, на даний момент вже експортовано 8 млн т.

При цьому передкризовий стан пекарської галузі не є секретом: в Україні вже давно і стабільно падає виробництво хліба. Так, до початку літа 2020-го хліба вироблялося на 14% менше, ніж за той же період 2019 р.

Хліб — уже не найважливiше

Це об'єктивна реальність: українці споживають все менше хліба. Причому цей процес почався ще на початку 2000-х. За даними ВАП, найбільше падіння виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні спостерігалося в 2009 р. — тоді обсяги випуску продукції скоротилися на 7,7%. У 2013-му падіння продовжилося: тоді було вироблено 1511 тис. т хліба та хлібобулочних виробів, що на 6% менше показників 2012 р.

Отже, з одного боку, українці стали споживати менше хліба. З іншого, значна частка хлібного ринку — близько 60-65% за оцінками ВАП — знаходиться в тіні. Сірі виробники занижують свої показники, інша частина (в основному це малий і середній бізнес) — взагалі не звітує про обсяги випічки. Крім того, в статистиці не враховується частка великих торгових мереж, які за останнє десятиліття суттєво наростили власне виробництво хліба.

"Хліб і інша випічка — це категорія продуктів, споживання якої, мабуть, найбільш сильно просіло за останні десятиліття. В СРСР працювали величезні хлібопекарські комбінати, завданням яких було забезпечувати норму виробництва в розмірі 100 кг на людину в рік, — сказав в коментарі "ДС" експерт харчової промисловості Дмитро Яхно. — Але вже в 2000-му українці споживали 50 кг хліба на рік на людину, а сьогодні — менше 25 кг. Так, з весни через кризу споживання хліба має дещо зрости, адже це один з найдоступніших продуктів. Але я впевнений, що загальну тенденцію зниження попиту на хліб і коронакриза не переломить".

Зниження попиту на хлібобулочну продукцію пов'язано і з тим, що хліб як продукт залежить від чисельності населення, а вона скорочується. (Додамо сюди Крим і ОРДЛО, які випали з статистики.) Крім того, структура харчування змінюється: люди намагаються їсти менше хліба і приділяють більше уваги фруктам і овочам, а при подорожчанні власне хліба охочіше заміщають його крупами.

Об'єднання підприємств хлібопекарської промисловості "Укрхлібпром" оцінило зниження виробництва (і споживання — хліб не зберігається довго) хлібобулочних виробів в Україні в 2018 р. на 7,5% (в порівнянні з 2017 р.), до 1,1 млн т. А за підсумками 2019 р. падіння виробництва склало 11% рік до року і майже 300% — в порівнянні з 2000-м.

Також на галузі позначилося держрегулювання, що діяло до 1 липня 2017 р. До цієї дати держава і місцева влада жорстко обмежували рентабельність виробництва хліба та хлібобулочних виробів, через що виробникам було невигідно виготовляти т. зв. "соціальні" сорти хліба. В результаті досі дуже багато невеликих виробників хліба знаходяться в тіні, формуючи свій ринок сировини і здійснюючи весь процес закупівлі і виробництва нелегально або напівлегально.

Це ж стосується і пекарень при мережах більшості супермаркетів: вони, як правило, оформлені як ФОП і врахувати їхню продукцію складно. Свій неврахований хліб для потреб працівників випікають і аграрні підприємства та мережі закладів громадського харчування.

"Але насправді знаєте, хто головний конкурент хліба в Україні? Банани! Це не жарт: імпорт бананів в 2019-му становив 270-275 тис. т, і це на 8-9% більше, ніж в 2018-му, який також був рекордним, — говорить Дмитро Яхно. — Виходить, обсяги споживання бананів вже впритул підійшли до споживання хліба. Але головне — все більше українців взагалі не їдять (або майже не їдять) хліба".

Перебільшена проблема

Практично всі представники харчової індустрії, з якими "ДС" обговорювала цю проблему, сходяться на думці, що великі хлібопекарі в умовах стагнації свого бізнесу просто намагаються перекласти хоча б частину своїх проблем на державу. Тобто отримати преференції: гарантоване держзамовлення, компенсацію вартості борошна, податкові послаблення або щось ще.

"Проблеми, описані ВАП, зовсім не такі фатальні. Борошно не подорожчало так сильно, тому вони пишуть про подорожчання пшениці — але не муки. До того ж попередні оптові закупівлі за прийнятними цінами ніхто не забороняв, це питання менеджменту. Скоротилися витрати на енергоносії, а по інших категоріях реальне зростання цін куди нижче описаного. По-моєму, це просто нагнітання паніки, — сказав "ДС" менеджер із закупівель хлібобулочних виробів однієї з торгових мереж Сергій Тарасюк. — Проблеми у тих, хто свого часу не вклався в оновлення пекарського обладнання і продовжує працювати на машинах з 90-х. У них і енергоспоживання завищене, і втрати компонентів хліба великі, і багато людей їх обслуговує. Хто оновив виробничі потужності — ті не скаржаться на життя, за моїми спостереженнями".

Судячи з усього, дійсно фундаментальна проблема хлібопекарської галузі — дуже сильне зниження споживання хліба українцями. Сьогодні хліб для дуже багатьох сімей — це вже не той продукт, який купується при кожному відвідуванні найближчого продуктового магазину. Тому, на відміну від ситуації десяти- і тим більше двадцятирічної давності, безглуздо "бити на сполох" і писати жалісливі листи владі, натякаючи, що подорожчання хліба спричинить політичні наслідки. Набагато продуктивніше зайнятися модернізацією і диверсифікацією виробництва.