ЗМІ повідомили про зупинку фінансування Держказначейством усіх незахищених видатків

Про це говориться в статті Економічної правди з посиланням на 2 високопоставлених чиновників в Кабміні, передає "ДС"

"Державний бюджет не в змозі обслуговувати всі витрати, передбачені законом на 2020 рік. Відразу двоє високопоставлених чиновників в Кабінеті міністрів повідомили ЕП, що з 20 листопада Державна казначейська служба (ДКС) зупинила фінансування всіх витрат, крім захищених (заробітні плати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів — "ДС").

Останні запити від головних розпорядників бюджетних коштів на проведення незахищених видатків ДКС обслуговувала 20 листопада. У 2019 на аналогічний крок, через перекидання бюджетних коштів і невиконання надходжень від митниці, прем'єр-міністр Олексій Гончарук пішов 17 грудня", — йдеться в матеріалі.

Відзначається, що міністр фінансів Сергій Марченко через "щільний графік" не знайшов можливості прокоментувати зупинку фінансування витрат з держбюджету.

"Казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства", — відповіли в пресслужбі Мінфіну.

У Держказначействі на запит журналістів не відповіли.

Зупинка означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних витрат (ремонт, реконструкція, будівництво та ін. — "ДС"). За підсумками третього кварталу 2020 року на ці цілі уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд грн. Тобто, за три місяці до кінця року фінансуванню підлягали витрати ще на 66 млрд грн.

Таким чином, обмеження торкнеться ремонту і будівництва доріг. З прямо передбачених в бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн "Укравтодору" на утримання автодоріг за 10 місяців витратили тільки 2/3 суми — майже 57 млрд грн.

"Які ще програми не будуть профінансовані? Це програми, фінансування яких з тих чи інших причин так і не почалося. Станом на початок листопада (останні дані Міністерства фінансів) таких було 74 програм на загальну суму 19,02 млрд грн. Частина цієї суми — витрати на відомства, які планували створити в цьому році, однак вони так і не запрацювали. Наприклад, 650 млн грн повинні були піти на Бюро фінансових розслідувань (створення аналогічного органу — Бюро економічної безпеки — Верховна Рада підтримала в першому читанні тільки у вересні). Те ж саме стосується Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував лише 18 листопада", — йдеться в статті.

Відзначається, що коли в квітні парламент вносив зміни до державного бюджету, дохідні показники базувалися на отриманні коштів від МВФ, проте Фонд припинив співпрацю з Україною.

"Співпрацю з МВФ була зупинено після того, як Конституційний суд своїм рішенням фактично перекреслив досягнення в антикорупційній реформі.

Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка глави Національного банку Якова Смолія, а також проєкт бюджету на наступний рік, в якому чиновники пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн", — пишуть автори.

Позитивний сигнал у співпраці України з МВФ, наприклад офіційна заява або візит місії фонду, міг би стати підставою для виділення Україні 1,2 млрд євро пільгового кредиту від ЄС. Такого сигналу було б достатньо і для розміщення євробондів на західних ринках капіталів.

Також підкреслюється, що кошти, яких не вистачає для покриття дефіциту, Мінфін міг би зайняти на внутрішньому ринку.

"Але великомасштабні запозичення в умовах невизначеності з майбутнім посиленням карантину і майбутньої співпраці з МВФ призведуть до зростання вартості обслуговування боргу.

Крім цього, такі запозичення будуть короткостроковими, тобто повертати їх доведеться вже на початку наступного року", — йдеться в статті.

Ще один варіант — емісія, пропозиції надрукувати гроші, яких не вистачає державі для фінансування витрат, не зникають з інформаційної порядку денного.

Напередодні про нього заговорив навіть ексглава Мінекономіки Тимофій Мілованов, який раніше критикував цю ідею.

Українське законодавство забороняє Національному банку прямо позичати гроші уряду. Тому будуть робити це за посередництва банків: вони будуть брати в Нацбанку кредит рефінансування, а за нього вже купувати облігації.

З початку коронакризи Нацбанк ввів кілька нових інструментів рефінансування. Зокрема, це довгострокове рефінансування строком до 5 років. Починаючи з квітня НБУ видав банкам вже понад 50 мільярдів надрукованих гривень.

Якщо схема з емісією запрацює, то це, ймовірно, буде мати негативні наслідки для економіки у вигляді знецінення гривні та зростання інфляції. У підсумку це вдарить по доходах пересічних громадян.

Нагадаємо, Мілованов також заявив, що в поточному році Україна не встигне отримати транш Міжнародного валютного фонду, але може досягти домовленості на робочому рівні, що дозволить взяти інші запозичення.