Напередодні "біблійного голоду". Чим загрожує посуха українцям
Дощі в Києві побили 129-річний рекорд. Ніч на неділю, 26 квітня, виявилася для Києва рекордно дощовою. За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, 26 квітня в Києві вперше з 1891 р. випало 26 мм опадів, що на 6 мм більше, ніж це було в 1987 р.
Однак у більшості інших регіонів Київської області опадів випало значно менше. Та й у цілому по країні навіть пройшли дощі виявилося недостатньо, щоб промочити грунт так, як це потрібно для нормального проходження рослинами вегетативного сезону. Простіше кажучи, загроза посухи не зникла. А значить, під ударом знаходяться і аграрний експорт, і забезпечення населення продуктами.
Будемо з хлібом. Але і з проблемами
Два роки тому ми точно так само побоювалися засушливого літа. Але минулі в червні і липні 2018-го проливні дощі виправили ситуацію і забезпечили черговий рекордний урожай.
Проте вже тоді стало зрозуміло, що клімат в Україні буде змінюватися не в кращий бік: поряд з підвищенням середньорічної температури, буде рости і схильність до засух. А значить, збільшуватися ризик неврожаю.
І ось тепер нам доводиться повертатися до теми "злого сонця". Причому ситуація помітно гірше, ніж тоді: посушливий сезон триває з літа 2019-го. Те літо було спекотним і сухим, осінь теж не принесла дощів, а зима пройшла зовсім без снігу. (Власне, кліматичної зими в Україні не було.) І ось тепер бідна на опади весна. Рівень води в річках і водосховищах України вже рекордно низький, а грунт у більшості регіонів настільки суха, що врожай озимих аграрії вже вважають значною мірою втраченим.
У цій ситуації хтось чекає дощу (обіцяли на кінець квітня - початок травня), хтось підраховує потенційні збитки від падіння експорту, а хтось намагається спекулювати.
Ще в кінці березня асоціація "Мукомол України" та Всеукраїнська асоціація пекарів направили звернення до президента України Володимиру Зеленському, прем'єр-міністру Денису Шмыгалю і міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорю Петрашко. У ньому вони закликали обмежити експорт зернової продукції продовольчої групи з метою недопущення різкого зростання ціни на хліб. На думку пекарів і мірошників, ось прямо зараз відбувається щось, що надалі перешкодить їх підприємствам "виконувати соціально важливу і необхідну функцію в цей складний час". В якості загрози вони сприймають критичну, на їхню думку, ситуацію на внутрішньому ринку зерна: через зростання попиту на зовнішніх ринках і через сезонних факторів збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Вони пропонували ввести тимчасове обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи "в обсягах, необхідних для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів".
Інші експерти продовольчого ринку, втім, категорично з цим не згодні. Президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", генеральний директор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці в Facebook заявив, що подібні звернення - не більш ніж "спроби маніпулювати страхами населення щодо ціни на хліб і борошно для власного збагачення деякими виробниками хлібобулочних виробів під час кризи".
За його словами, очевидно, "що, коли люди сидять вдома, більше споживається і хліба, борошна, тому, звичайно, в такій ситуації певним ділкам хочеться легко заробити". Між тим, вважає експерт, незважаючи на теплу зиму і відсутність вологи, в Україні в цьому році очікується непоганий урожай зернових.
"Переглянувши торговельний баланс України та оцінивши прогнози щодо врожаю озимини зернових сезону 2019/20, впевнено можна сказати, що Україна точно не залишиться без хліба і борошна, тому обмежувати експорт немає ніяких підстав. Мова йде як про пшеницю, так і зернових в цілому. І розкручувати дискусію про те, що країна залишиться без хліба і пекарі змушені будуть піднімати ціну на хліб, абсолютно безпідставно", - резюмував Алекс Ліссітса.
Звичайно, посуха зашкодить всім культурам, не тільки злаковим. Фрукти, овочі, бобові - постраждають всі. З іншого боку, багато з них можна вирощувати на зрошуваних землях, так і їх стратегічна роль не настільки велика. Так що зростання цін можна очікувати по всіх категоріях продуктів харчування, але навряд чи він буде дуже значним.
Адже потрібно враховувати ще два чинники. Перший - великі надлишки продовольства залишилися з минулого року. Другий - те, що люди у великих містах вже добряче закупилися продуктами тривалого зберігання в самому початку коронакризиса, так що різкого зростання попиту на багато категорій продуктів (особливо крупи, макарони і консерви) найближчим часом точно не буде.
Експортери на нервах
Що стосується аграрного експорту, то дуже великий урожай ще не означає настільки ж великих доходів, але і неврожай не обов'язково призводить до провалу в доходах. Ринок нівелює коливання: коли продуктів занадто багато, ціни на них падають, а коли пропозиція мало - ціни ростуть. Скорочення урожаю із-за засухи може частково компенсуватися зростанням цін на зернові та інші культури. Стосовно експорту це означає, що якщо несприятливі погодні умови в Україні збігаються з неврожаєм та зростанням цін у світі, то наші зовнішні продажі в грошовому вираженні, швидше за все, сильно не впадуть.
Продажу за кордон сільгосппродукції приносять Україні близько 40% експортного доходу. В цілях продовольчої безпеки уряд і зернотрейдери в минулому році підписали меморандум про обмеження експорту зерна. Згідно з ним граничний обсяг експорту пшениці до кінця маркетингового року становитиме близько 20,2 млн т. Дотримання цього обмеження дозволить уряду не вводити обмеження на експорт.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці в Facebook заявив, що Україна здатна збільшити експорт агропродукції без шкоди для себе. "Міністерство веде постійну роботу по оцінці балансів продовольства. Ми точно впевнені, що можемо і далі забезпечувати безперебійний експорт", - заявив Качка.
Дійсно, в Україні йде зростання посівних площ під кукурудзою та соняшником, що при сприятливих погодних умовах може компенсувати втрати врожаю озимих культур. З іншого боку, ринок може побачити великий урожай кукурудзи як в Україні, так і в США в цьому році в поєднанні з різким падінням попиту з боку виробників етанолу в США. А це значить, що світові ціни на зерно кукурудзи впадуть.
"На ринках було різке падіння цін на пшеницю через побоювання зниження попиту в період карантину. Але коли виріс споживчий попит, ціни на пшеницю зросли так само швидко. Саме ціни стали основним драйвером для експорту пшениці цього сезону, причому в другій половині сезону відкрилося друге експортне дихання, - розповіла експерт зернового ринку Єлизавета Малишко під час вебінару Black Sea Grain. - На сьогодні "УкрАгроКонсалт" прогнозує скорочення врожайності пшениці і закладає близько 5% зниження врожайності від трендової і більш ніж 5% від минулого року. У разі випадання норми травневих опадів урожай пшениці може скласти 25,9 млн т, що значно нижче, ніж 28,3 млн т, отримані в минулому році. У цьому випадку експортний потенціал України перевищить 17 млн т".
Також, за її словами, урожай зернових складе 72 млн т, і з цього обсягу близько 51 млн т може бути експортовано. При цьому в 2020 р. площі під кукурудзою можуть досягти чергового рекорду.
Глобальні побоювання
Мешканці Землі можуть зіткнутися з голодом біблійного масштабу" вже через кілька місяців, якщо вчасно не вжити заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки країн в умовах пандемії коронавіруса. Про це заявив виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН (FAO) Девід Бізлі.
Причиною цього, на його думку, можуть стати не тільки посуха та інші лиха, але і перебої з фінансуванням, а також зупинка-за карантину міжнародної торгівлі.
В числі "інших лих" - безпрецедентне нашестя сарани на Східну Африку, яке загрожує їй голодом. Кенія не бачила таких полчищ 70 років, Ефіопія, Сомалі - 25 років.
Ситуація катастрофічна, місцева влада не справляються. Сарана жере посіви і запаси; єдиний спосіб її знищити - буквально бомбити ці хмари інсектицидами з літаків. ООН вже закликає розвинені країни допомогти Східній Африці, тому що сарана і можливий голод спровокують ще більші проблеми на зразок війни і потоків біженців. До моменту, коли світ перейнявся коронавірусом, сарана вже пожирала зелень в 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії. А потім пішла друга хвиля навали цих комах.
Польща і Німеччина теж напередодні посухи. Держпідприємство "Польські води" оголосить сільськогосподарську і атмосферну посуху в шести воєводствах у центральній і північній частині країни, якщо ситуація з атмосферними опадами не зміниться найближчим часом. Можуть з'явитися проблеми з водним балансом, особливо це стосується півночі Польщі. Як заявив гідролог Інституту метеорології і водного господарства Польщі Пшемислав Пліва, потрібен шар снігу хоча б кілька сантиметрів, щоб грунт насичується водою. Або масштабний і тривалий дощ, завдяки якому грунт інтенсивно насичується рідиною.
З точки зору економічної географії Україна здатна себе прогодувати майже при будь-якому розкладі. Країна велика, сильна засуха відразу у всіх регіонах малоймовірна (та й вже дощі пройшли), а населення відносно невелика. При відсутності продуктового експорту будь-яка окремо взята область запросто нагодує всю Україну.
